ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/22855/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.
учасники справи:
заявник касаційної скарги - ОСОБА_1 - особисто,
представник ОСОБА_1 - Позняк О.М., адвокат, ордер серія АІ№1119018 від 31.05.2021,
заявник касаційної скарги - ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 - Овдієнко Г.В., адвокат, ордер №1029797 від 04.03.2023,
позивач - Міністерство юстиції України
представник позивача - Євглевська О.В., в порядку самопредставництва
відповідач - Акціонерне товариство "К.Енерго"
представник відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ОСОБА_1,
ОСОБА_2
на ухвалу Північно апеляційного господарського суду
від 28.09.2022
у складі колегії суддів: Шаптали Є.Ю. (головуючий), Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.,
у справі за позовом
Міністерства юстиції України
до Акціонерного товариства "К. Енерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН ОЙЛ"
про відшкодування збитків завданих Державному бюджету України в сумі 54 179 613,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. У грудні 2017 року Міністерство юстиції України (далі - Мінюст України, Міністерство, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства ?К. Енерго? (далі - АТ ?К. Енерго?, Товариство, відповідач) про відшкодування 54 179 613,40 грн. збитків, завданих Державному бюджету України, з посиланням на статті 625, 1166, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статтю 9 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон України № 3477-ІV).
2. Справа судами слухалась неодноразово.
3. Так, за результатами нового розгляду, Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на недоведеність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладання на Товариство відповідальності у виді відшкодування збитків, зокрема вини відповідача у тривалому невиконанні рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 та ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207.
4. Міністерство юстиції України звернулося до господарського суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 та прийняти нове щодо розподілу судових витрат.
4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 апеляційні скарги Міністерства юстиції України задоволено.
4.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
4.3. Стягнуто з АТ "К. Енерго" (ідентифікаційний код 00131305) на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 54 179 613,40 грн.
4.4. Стягнуто з АТ "К. Енерго" (ідентифікаційний код 00131305) на користь Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622) витрати по сплаті судового збору в розмірі 240 000,00 грн. за подання позовної заяви, 360 000,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Постановою Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 910/22855/17 касаційну скаргу Акціонерного товариства ?К. Енерго? задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 скасовано, справу передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
6. 15.12.2020 від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до апеляційного господарського суду надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17.
7. 18.01.2021 від ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) до апеляційного господарського суду надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду закрито апеляційне провадження за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019;
9. Постановлено повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 1 600,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу заяви про приєднання до апеляційної скарги за квитанцією № ПН1711 від 21.12.2020;
постановлено повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України 1 600,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу заяви про приєднання до апеляційної скарги за квитанцією квитанцію № 42212 від 18.01.2021.
10. Постановою Верховного Суду від 27.07.2021 частково задоволено касаційні скарги ОСОБА_1 від 31.05.2021 та ОСОБА_2 від 09.06.2021 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №910/22855/17;
ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 скасовано;
справу № 910/22855/17 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду для розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019.
10.1. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено статтю 169, пункт 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки прийняття до провадження заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги із формулюванням, наведеним у зазначених ухвалах суду апеляційної інстанції від 05.01.2021 та від 01.02.2021, в цьому випадку не є тотожним задоволенню заяв про приєднання до апеляційної скарги з метою спільного розгляду.
10.2. Зазначене не створює для учасників справи та осіб, які звернулися із відповідними заявами, наслідків, аналогічних відкриттю апеляційного провадження за такими заявами та, як наслідок, не надає суду апеляційної інстанції можливості для закриття апеляційного провадження, відкриття якого фактично не відбулося.
10.3. Верховний Суд зазначив, що апеляційному суду при новому розгляді необхідно розглянути питання про задоволення, відмову чи залишення без розгляду зазначених заяв про приєднання до поданої апеляційної скарги Міністерства юстиції України, визначити правовий статус осіб, які подали заяви і вирішити питання про наявність правового зв`язку між сторонами у справі та заявниками, а також встановити чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявників.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
11. Ухвалою від 28.09.2022 Північний апеляційний господарський суд повернув без розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17.
11.1. Апеляційний суд встановив, що представники заявників стверджували про можливість впливу розгляду цієї справи на права та обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляду на таке:
- 22.01.2020 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у кримінальному провадженні № 52017000000000361, в якому (в повідомленні про підозру) наводились дії ОСОБА_1 як Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ під час укладання дружнього врегулювання у справі ЄСПЛ № 63403/13 ТОВ "ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН ОЙЛ" проти України та під час взаємодії з ЄСПЛ;
- у кримінальному провадженні № 52017000000000361 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною першою статті 357 КК України, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України;
- злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_2 полягає у безпідставному, на думку сторони обвинувачення, зверненні ТОВ "ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН ОЙЛ" до ЄСПЛ зі скаргою проти України та подальшому виконанні Міністерством юстиції України рішення ЄСПЛ від 20.10.2015;
- конструкція пред`явлення ОСОБА_2 підозри майже повністю співпадає із доводами відповідача у цій справі - сторона обвинувачення стверджує, що Міністерство юстиції України не мало правових підстав виконувати рішення ЄСПЛ від 20.10.2015, оскільки ТОВ "ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН ОЙЛ" безпідставно звернувся до ЄСПЛ, жодних перспектив задоволення його заяви не було, а дружнє врегулювання, на яке пішла держава в особі Урядового уповноваженого, є частиною злочинної схеми;
- ОСОБА_2 на час розглядуваних подій обіймала посаду першого заступника Міністра юстиції України і була відповідальною за напрямок співпраці з ЄСПЛ.
11.2. Разом з тим апеляційний суд зазначив, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17 відсутні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 ; у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17 прямо не вказано про права, інтереси та (або) обов`язки заявників.
11.3. З огляду на зазначене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі №910/22855/17 не є таким, яким вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також судом враховано, що будь-який інший правовий зв`язок між заявниками і сторонами спору у цьому разі не може братися до уваги.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
12. 28.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 910/22855/17 Господарського суду міста Києва.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/22855/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022.
14. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, датою проведення судового засідання визначено 14.02.2023.
15. Судове засідання 14.02.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Погребняка В.Я.
16. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2023 датою проведення судового засідання за касаційною скаргою ОСОБА_1 визначено 07.03.2023.
17. Ухвалою від 07.03.2023 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північно апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 910/22855/17 на 21.03.2023, 11:45.
18. ОСОБА_2 22.11.2022 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 910/22855/17 Господарського суду міста Києва, разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/22855/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022.
20. Ухвалою від 08.03.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;
поновив строк та відкрив касаційне провадження у справі № 910/22855/17 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022;
касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єднав в одне касаційне провадження;
повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 відбудеться 21.03.2023 об 11:45.
21. В судове засідання 21.03.2023 з`явилися ОСОБА_1 (особисто) і представник ОСОБА_1 адвокат Позняк О.М., представник ОСОБА_2 адвокат Овдієнко Г.В., уповноважений представник Міністерства юстиції України. Учасники справи і уповноважені представники учасників справи в порядку статті 301 ГПК України надали пояснення щодо доводів та вимог касаційних скарг, та заперечень проти них. Інші учасники справи про час і дату судового засідання 21.03.2023 були повідомлені в передбачений ГПК України спосіб, своїх уповноважених представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.
22. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 2915-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/22855/17 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи ОСОБА_1
23. ОСОБА_1 зазначив, що апеляційний господарський суд проігнорував всі головні аргументи, викладені в заяві про приєднання до апеляційної скарги та в доповненнях до неї. Скаржник зазначив, що має гарантоване статтею 265 ГПК України право подати заяву про приєднання до апеляційної скарги, спростувати негативні для нього висновки суду, викладені в рішенні від 02.10.2019, а також має право подати докази на їх спростування.
23.1. Скаржник зазначив, що ухвала апеляційного суду від 28.09.2022 оскаржується в касаційному порядку з підстав, передбачених частиною сьомою статті 260, пункту 3 частини першої, абзацу 2 частини другої, частини четвертої статті 287 ГПК України. При цьому скаржник доводив, що апеляційний суд не застосував для оцінки впливу рішення суду першої інстанції на права ОСОБА_1 положення частини першої статті 14 та статті 16 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 6, а також положення статей 8, 13, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
23.2. На думку скаржника, суд не мав ніяких процесуальних підстав повертати Заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки не встановив обставин, визначених частинами першою, другою статті 170, частиною п`ятою статті 260 ГПК України. При цьому, на думку скаржника, апеляційний суд неправильно застосував статті 169, 170, 260, 261, 262, 264 ГПК України, що призвело до ухвалення неправосудного рішення, яке грубо порушує принципи верховенства права, "якості закону" та юридичної визначеності, закріплених у практиці ЄСПЛ.
23.3. Скаржник зауважив, що позбавлення його можливості брати участь у справі порушує його право, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, оскільки подальший розгляд справи № 910/22855/17 без оцінки судом наведених вище та інших аргументів та тез ОСОБА_1 по предмету справи № 910/22855/17 не може носити ознаки справедливого, а суд, який буде робити цей розгляд - ознак незалежного та безстороннього.
23.4. Також скаржник аргументував, що його право приєднатися до апеляційної скарги ґрунтується насамперед на тому, що він є колишнім Урядовим уповноваженим, а не на тому що він має кримінально-процесуальний статус підозрюваного щодо відповідних подій, однак апеляційний суд в ухвалі від 18.05.2021 факт статусу ОСОБА_1 саме як колишнього Урядового уповноваженого проігнорував.
23.5. Скаржник аргументував, що внаслідок цього були порушені фундаментальні права ОСОБА_1, гарантовані частинами першою, другою статті 3, частиною першою статті 28, частинами першою, четвертою статті 32, частиною четвертою статті 41, частинами першою, другою, шостою статті 55 Конституції України, частиною першою статті 14, статті 16 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частиною першою статті 6, а також статей 8, 13, 18 Конвенції, статей 201, 299 ЦК України.
Доводи ОСОБА_2
24. ОСОБА_2 зазначила, що встановлення у судовому рішенні у цій справі законності дій Міністерства юстиції суттєво впливає на її права, обов`язки та інтереси, оскільки правомірність процедури врегулювання спору, а особливо дії заявниці як представника Міністерства юстиції України, є предметом розслідування в рамках кримінального провадження № 52017000000000361 щодо неї. Водночас заявниця вважає, що апеляційний суд опосередковано став на бік сторони обвинувачення, а усунувши її від участі у справі, створив засади до порушення принципу презумпції невинуватості. На думку заявниці, обмеження участі заявниці в цьому процесі створить ситуацію, за якої вона може буде визнана винною у вчиненні інкримінованих дій, через преюдиціальне рішення суду у справі, до участі в якій її не було допущено.
24.1. Скаржниця зазначила, що суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду її заяву про приєднання до апеляційної скарги, не послався на порушення заявницею порядку оформлення заяви, а зазначив про відсутність у неї права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що не відповідає положенням статті 170 ГПК України
24.2. На думку заявниці, апеляційний суд помилково не зазначив про порушення заявницею порядку оформлення заяви, а вказує на відсутність у неї права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Разом з тим відсутність права на апеляційне оскарження у особи, яка подала апеляційну скаргу, є підставою для закриття апеляційного провадження після його відкриття відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, а не підставою для залишення заяви про приєднання до апеляційної скарги без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
27 Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
28. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів, зазначених в пунктах 23 - 23.3 та 24 - 24.1. описової частини цієї постанови. При цьому суд враховує, що доводи і вимоги касаційних скарг на оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду є частково відмінними щодо кожного заявника.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
29. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання обґрунтованості повернення без розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019.
Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.
30. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
31. Колегія суддів враховує, що право на судовий розгляд не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
32. Слід також звернути увагу на те, що стаття 6 не гарантує право не бути притягнутим до кримінальної відповідальності; ця статті лише закріплює право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку у випадку, коли проти особи висувається кримінальне звинувачення (див. рішення ЄСПЛ у справах International Bank for Commerce and Development AD and Others v. Bulgaria, № 7031/05, 2.06.2016, §129; I.J.L. and Others v. the United Kingdom, nos. 29522/95, 30056/96 and 30574/96, § 101, ECHR 2000-IX).
Тобто саме лише посилання на статтю 6 Конвенції не є достатньою причиною вважати, що вимоги цієї норми були порушені по відношенню до скаржників.
33. При цьому потрібно розмежовувати випадки, в яких застосовуються гарантії, надані статтею 6 Конвенції, оскільки основним принципом, який регулює застосування статті 6, є справедливість (див. рішення ЄСПЛ у справі Gregaиeviж v. Croatia, § 49 ; Moreira de Azevedo v. Portugal, 23 October 1990, § 66, Series A no. 189, and A.B. v. Slovakia, no. 41784/98, § 54, 4 March 2003).
33.1. Однак складові справедливого судового розгляду не можуть бути предметом єдиного незмінного правила та повинні залежати від обставин конкретної справи (див. рішення ЄСПЛ у справі Ibrahim and Others v. the United Kingdom, § 250; OʼHalloran and Francis v. the United Kingdom [GC], nos. 15809/02 and 25624/02, § 53, ECHR 2007?III)).