Постанова суду № 1.380.2019.005731 від 13.04.2023 про визнання протиправними рішення та дії, скасування пункту 11 наказу від 24.07.2019 № 408 та наказу від 08.08.2019 № 577к, провадження в якій...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.005731

адміністративне провадження № К/9901/47474/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Офісу Генерального прокурора, Міністра оборони України про визнання протиправними рішення та дії, скасування пункту 11 наказу від 24.07.2019 № 408 та наказу від 08.08.2019 № 577к, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 (суддя - Сподарик Н. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 (колегія суддів у складі: Качмара В. Я., Затолочного В. С., Курильця А. Р.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Військової прокуратури Західного регіону України, Генеральної прокуратури України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними рішення і дії Генеральної прокуратури України щодо підготовки, складання і підписання довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", стосовно ОСОБА_1 щодо застосування до нього заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

- визнати протиправними рішення і дії військової прокуратури Західного регіону України щодо підготовки, підписання і скерування в Генеральну прокуратуру України подання про звільнення ОСОБА_1 за статтею 26 частиною п`ятою пунктом 2 підпунктом "і" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- визнати протиправними рішення і дії Генеральної прокуратури України щодо підготовки, підписання і скерування в Міністерство оборони України подання про звільнення за статтею 26 частиною п`ятою пунктом 2 підпунктом "і" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- визнати протиправними рішення і дії Міністерства оборони України щодо підготовки і видання пункту 11 наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 408 (по особовому складу) про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 за статтею 26 частиною п`ятою пунктом 2 підпунктом "і" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- скасувати пункт 11 наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 408 (по особовому складу) про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади");

- скасувати наказ військової прокуратури Західного регіону України від 08.08.2019 № 577к про виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 ;

- стягнути з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 09.08.2019 по день фактичного розрахунку та виплати;

- відшкодувати Міністерству оборони України на користь ОСОБА_1 шкоду - моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, заподіяну внаслідок незаконних рішень і дій щодо підготовки і видання пункту 11 наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 408 (по особовому складу) про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади");

- відшкодувати військовій прокуратурі Західного регіону України на користь ОСОБА_1 шкоду - моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, заподіяну внаслідок незаконних рішень і дій військової прокуратури Західного регіону України щодо підготовки, складання і скерування документів задля звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади");

- відшкодувати Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 шкоду - моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, заподіяну внаслідок незаконних рішень і дій Генеральної прокуратури України щодо підготовки, складання і скерування документів задля звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади").

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що, на його думку, пункт 11 наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 408 (по особовому складу) про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") та наказ Військової прокуратури Західного регіону України від 08.08.2019 № 577к про виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України винесені протиправно. Оскільки, на його думку, обов`язковою передумовою для застосування покарання у вигляді звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу, із врахуванням проголошених принципів індивідуальної відповідальності та презумпції невинуватості є встановлення у визначеному чинним законодавством порядку щодо конкретної особи фактів, які переконливо засвідчують, що така особа своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Таким чином, звільнення вважає таким, що не відповідає вимогам закону і порушує права позивача, накази щодо його звільнення із військової служби та виключення із списків є незаконним і були видані передчасно, тому підлягають скасуванню як протиправні, а дії трьох відповідачів здійснені всупереч чинному законодавству. Наголошує, що порушено строк складання довідки відповідно до Закону України "Про очищення влади", а також подання прокуратури щодо його звільнення в порядку Закону України "Про очищення влади" підписано не уповноваженою особою, а інше подання інші підстави звільнення, а саме за закінченням строку контракту не розглянуто.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З 1988 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР, України та військових прокуратурах України, що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 . З лютого 2010 року по січень 2011 року позивач обіймав посаду військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, з січня 2011 року по вересень 2011 року - заступника військового прокурора Південного регіону України, з жовтня 2011 року по серпень 2012 року - першого заступника військового прокурора Західного регіону України, з серпня 2012 року по лютий 2014 року - першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, з вересня 2014 року позивач проходив військову службу у військовій прокуратурі Західного регіону України, отримуючи грошове забезпечення у вказаній військовій прокуратурі.

02.09.2014 Міністерством оборони України в особі Міністра оборони видано наказ № 512 (по особовому складу), відповідно до якого зобов`язано укласти контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 5 років з полковником юстиції запасу ОСОБА_1 та прийняти його на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та відрядити до Генеральної прокуратури України.

31.08.2016 наказом Генерального прокурора України № 359-вк полковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України.

03.08.2018 військовий прокурор Західного регіону України подав подання, а заступник Генерального прокурора висновок, яким порушують клопотання щодо звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "і" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади").

26.06.2019 заступник Генерального прокурора звернувся з поданням щодо звільнення позивача, Генеральний прокурор України порушив клопотання про звільнення полковника юстиції за статтею 26 частиною п`ятою пункту 2 підпункту "а" (у зв`язку із закінченням дії контракту) Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

24.07.2019 Міністерством оборони України в особі Міністра оборони видано наказ № 408 (по особовому складу), пунктом 11 якого звільнено полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту "і" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади").

09.08.2019 на підставі зазначеного наказу Міністра оборони України наказом військового прокурора Західного регіону України від 08.08.2019 № 577 к ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України, у зв`язку із звільненням з військової служби у запас відповідно до підпункту "і" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади").

З 01.08.2019 по 12.08.2019 позивач перебував на амбулаторному лікуванні, з 13.08.2019 по 21.10.2019 на стаціонарному лікуванні, з 22.10.2019 по 05.11.2019 на амбулаторному лікуванні, що підтверджено доказами в матеріалах справи.

Позивач намагався урегулювати спір у досудовому порядку. Звертався до Міністерства оборони України із скаргою в порядку досудового врегулювання спору щодо скасування наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 405 (по особовому складу).

08.10.2019 позивач отримав відповідь від 04.10.2019 за № 226/4440 щодо розгляду даної скарги.

Позивач не погоджуючись з рішеннями та діями Міністерства оборони України, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Офісу Генерального прокурора, Міністра оборони України звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Суд першої інстанції відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідачів: Військову прокуратуру Західного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Генеральну прокуратуру України на Офісу Генерального прокурора, у зв`язку із перейменуванням без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України (м. Київ) щодо підготовки й складання довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", стосовно ОСОБА_1 щодо застосування до нього заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Визнано протиправними дії військової прокуратури Західного регіону України щодо складання і скерування в Генеральну прокуратуру України подання про звільнення ОСОБА_1 за статтею 26 частиною п`ятою пунктом 2 підпунктом "і" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України щодо підготовки, підписання і скерування в Міністерство оборони України подання про звільнення ОСОБА_1 за статтею 26 частиною п`ятою пунктом 2 підпунктом "і" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Визнано протиправним і скасовано пункт 11 наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 408 (по особовому складу) про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"). Визнано протиправним і скасовано наказ військової прокуратури Західного регіону України від 08.08.2019 № 577к про виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що оскарженні накази ґрунтуються виключно на довідці про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", а тому вони не можуть бути визнані правомірними та такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Водночас суд звернув увагу на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо здійснення позивачем будь-якими діями чи бездіяльністю заходів (та/або які сприяли їх здійсненню), спрямованих на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправного порушення прав і свобод людини.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначив, що при обрахунку середнього грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу необхідно враховувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі № 1340/3644/18, яке набрало законної сили, та згідно з яким зобов`язано військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу. Водночас суд зазначив, що він не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень - військову прокуратуру Західного регіону України та самостійно здійснювати перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі № 1340/3644/18. Крім того, суд зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 1.380.2019.005651 зобов`язано військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за період з 09.08.2019 по день фактичного розрахунку. Судом встановлено, що вказане рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 1.380.2019.005651 в частині нарахування та виплати позивачу середнього грошового забезпечення за період з 09.08.2019 по день фактичного розрахунку військовою прокуратурою Західного регіону України не виконано.

Отже, суд першої інстанції встановив, що період стягнення середнього грошового забезпечення за затримку в проведенні розрахунку при звільненні, встановлений рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 1.380.2019.005651 (з 09.08.2019 по день фактичного розрахунку, який досі не відбувся) перевищує період стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у цій справі (з 09.08.2019 по 28.01.2021). Таким чином, суд дійшов висновку, що задоволення позовної вимоги про стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу спричинить повторне стягнення із військової прокуратури Західного регіону України на користь позивача середнього грошового забезпечення за той самий період.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів понесеної позивачем моральної шкоди в розмірі 450 000,00 грн, суд першої інстанції зазначив, що сам факт заподіяння моральної шкоди має довести суду позивач. Однак судом не встановлено факту заподіяння будь-якої шкоди позивачу діями чи бездіяльністю відповідачів, будь-яких доказів заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань позивач суду не надав. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 450 000,00 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на докази, які подані позивачем щодо обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів, а саме: долучені до матеріалів справи виписки з медичної картки амбулаторного хворого, де вказано у графі діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення) наслідки перенесеної черепно-мозкової травми у 1991 році, струс головного мозку, забій шийного та грудного відділів хребта, остеохондроз та інші.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 змінено, виключено з мотивувальної частини рішення суду абзац такого змісту: "За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для поновлення на військовій службі ОСОБА_1 . Такий спосіб захисту матиме декларативний характер і не забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, оскільки закінчення строку трудового договору є підставою для його припинення в силу прямої вказівки закону.". В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, а в решті залишаючи рішення без змін, вважав не доцільними в межах розгляду цієї справи висновки суду першої інстанції про те, що відсутні передбачені законом підстави для поновлення на військовій службі позивача, оскільки закінчення строку трудового договору є підставою для його припинення в силу прямої вказівки закону і такий спосіб захисту матиме декларативний характер і не забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, оскільки спір в цій справі стосується незаконного звільнення позивача на підставі положень Закону України "Про очищення влади", а не закінчення строку контракту і судом не враховано норми Положення № 1153, яким визначено особливості проходження особою військової служби, у тому числі укладення контракту про проходження військової служби, продовження строку дії контракту, звільнення з військової служби та поновлення на військовій службі у разі незаконного звільнення. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції шляхом виключення із змісту рішення суду абзацу такого змісту: "За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для поновлення на військовій службі ОСОБА_1 . Такий спосіб захисту матиме декларативний характер і не забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, оскільки закінчення строку трудового договору є підставою для його припинення в силу прямої вказівки закону.".

Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що період з 09.08.2019 по 28.01.2021 є періодом вимушеного прогулу, за який Військова прокуратура повинна виплатити позивачу середнє грошове забезпечення, яке становить 369 робочих дні. Так, суд зазначив, що наказом № 577к позивача з 09.08.2019 виключено зі списків особового складу Військової прокуратури, відтак станом на 09.08.2019 позивач вважається таким, що не перебував на службі і саме з цього дня необхідно обраховувати період початку вимушеного прогулу, а не так як вважає позивач - 10.08.2019.

Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що задоволення позовної вимоги про стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу спричинить повторне стягнення із Військової прокуратури на користь позивача середнього грошового забезпечення за той самий період. Посилання позивача на те, що рішення суду у справі № 1.380.2019.005651 виконано без врахування прийнятих рішень судів, які суттєво впливають на його грошове забезпечення на час звільнення з військової служби (09.08.2019), а відтак і на розмір середньої заробітної плати за весь час затримки повного розрахунку, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, оскільки рішення судів у справах № 1340/3644/18, № 1340/5099/18 станом на час виконання рішення суду у справі № 1.380.2019.005651 (27.05.2021) ще не виконані, а суд в межах даного спору позбавлений можливості повторно зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчиняти дії щодо яких спір уже вирішений та є судові рішення, що набрали законної сили.

Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що вищевказані виписки та довідки про лікування не підтверджують, що саме протиправні дії відповідачів чи прийнятті ними рішення завдали позивачу певних фізичних чи душевних страждань, які виразились у загостренні певних захворювань, що отриманні позивачем внаслідок проходження ним служби у Військовій прокуратурі, ще задовго до його звільнення. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 450 000,00 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати частково рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з військової прокуратури Західного регіону України середнього заробітку з 10.08.2019 по день фактичного розрахунку та її виплати, а також відшкодування Міністерством оборони України, військовою прокуратурою Західного регіону України і Офісом Генерального прокурора моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконних рішень, дій, видання наказів про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") та ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме:

- стягнути з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 10.08.2019 по день фактичного розрахунку та виплати, з урахуванням виплачених на виконання інших рішень судів сум середнього заробітку за той самий період за весь час затримки повного розрахунку чи час вимушеного прогулу;

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу в умовах неправильного визначення роботодавцем заробітної плати працівника при його звільненні з роботи, що встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили, і зобов`язання роботодавця здійснити перерахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з правильно визначеного розміру заробітної плати на час незаконного звільнення працівника з роботи. Також указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо відшкодування моральної шкоди в результаті неправильного застосування Закону України "Про очищення влади" у поєднанні з порушеннями процедур і порядку звільнення військовослужбовця відповідно до чинного законодавства в умовах вирішення подібного спору Європейським судом з прав людини (рішення у справі "Полях та інші проти України" від 17.10.2019).

Позиція інших учасників справи

Офіс Генерального прокурора у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення.

Рух касаційної скарги

24.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Мартинюк Н. М., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 1.380.2019.005731.

Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

................

Перейти до повного тексту