ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа №380/404/20
адміністративне провадження № К/9901/47086/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 (суддя - Кузан Р. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 (колегія суддів у складі: Хобор Р. Б., Сеника Р. П., Шинкар Т. І.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними рішень та дій, зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до заяв про зміну предмета позову від 05.10.2020, від 30.11.2020, заяви позивача про часткову відмову від позову від 19.05.2021 та з урахуванням ухвали суду від 19.05.2021 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, остаточні позовні вимоги позивача сформульовані так:
- визнати протиправними рішення та дії Військової прокуратури Західного регіону України щодо організації нарахування і виплати з 05.10.2016 до 09.08.2019 грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1, який перебував в розпорядженні військового прокурора Західного регіону України, шляхом видання щомісячних наказів про виплату йому премій;
- визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Західного регіону України щодо незабезпечення виплати з 01.08.2018 року до 09.08.2019 грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1, який перебував в розпорядженні військового прокурора Західного регіону України, в розмірі грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження (31.08.2016), з урахуванням перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення;
- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 до 09.08.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України до зарахування в розпорядження (31.08.2016), з урахуванням перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, з 10.08.2019 по день фактичного розрахунку.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з наказом Генерального прокурора України від 31.08.2016 № 359-вк ОСОБА_1 звільнений з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України на підставі пункту 3 статті 3 Закону України "Про очищення влади" і зарахований в розпорядження Генерального прокурора України. У жовтні 2016 року позивач направлений в розпорядження військового прокурора Західного регіону України. З серпня 2016 року по дату звільнення з військової служби позивач ні на яких посадах в державних органах, у тому числі Генеральній прокуратурі України чи військовій прокуратурі Західного регіону України, не перебував. Також зазначає, що з жовтня 2016 року по серпень 2019 року відповідно до наказів військової прокуратури Західного регіону України він перебував у щорічних основних відпустках із збереженням грошового і матеріального забезпечення. Також у вказаний період він перебував на лікуванні у військово-медичних і цивільних медичних закладах.
Позивач зазначає, що до жовтня 2018 року він отримував повне грошове забезпечення керівного складу військової прокуратури Західного регіону, а з жовтня 2018 року став отримувати суттєво зменшене грошове забезпечення, у зв`язку з чим 31.08.2019 звернувся з відповідним зверненням до керівництва військової прокуратури Західного регіону України. Проте отримав відмову, до якої відповідачем було долучено ряд наказів зі змісту яких слідує, що відповідачем з жовтня 2018 року по серпень 2019 року ОСОБА_1 не виплачувалась премія. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними. Вважає, що при визначенні правової природи відносин щодо виплати грошового забезпечення позивачу треба враховувати три фактори, а саме: перебування в розпорядженні військового прокурора регіону; знаходження в щорічних основних відпустках та перебування на лікуванні.
Позивач також наголошує, що до серпня 2019 року час його перебування в розпорядженні без зарахування періодів лікування і перебування в щорічних відпустках становив менше 2 місяців. А тому, за усіма факторами виплати грошового забезпечення в період перебування в розпорядженні, з урахуванням знаходження у відпустках і лікуванні менше 2 місяців, за ним зберігалось в повному розмірі його грошове забезпечення.
У зв`язку з наведеним, а також з покликанням на те, що на позивача, як військовослужбовця Збройних Сил України і військової прокуратури, відповідно до вимог частини четвертої статті 83 Закону України "Про прокуратуру" до 09.08.2019 поширювались усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, позивач зазначає, що він ніколи не давав згоди на виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України до проведення з ним всіх необхідних розрахунків. Водночас, при звільненні з військової служби з ним не проведений повний розрахунок, а саме не виплачено в повному розмірі грошове забезпечення з серпня 2018 року по серпень 2019 року (проведена виплата без премій). З врахуванням усіх наведених обставин вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі Міністра оборони 02.09.2014 укладено контракт про проходження військової служби в Збройних силах України строком на п`ять років.
До 31.08.2016 року позивач проходив військову службу на посаді першого заступника військового прокурора Західного регіону України.
Наказом Генерального прокурора України від 31.08.2016 № 359-вк позивач звільнений з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України на підставі пункту 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" та зарахований в розпорядження Генерального прокурора України.
Наказом Генерального прокурора України від 04.10.2016 № 412-вк позивач направлений в розпорядження військового прокурора Західного регіону України до вирішення питання щодо проходження військової служби.
На підставі наказу Міністра оборони України від 24.07.2019 № 408, наказом військового прокурора Західного регіону України від 08.08.2019 № 577к, позивача виключено з 09.08.2019 із списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України, усіх видів забезпечення, у зв`язку із звільненням з військової служби у запас, відповідно до підпункту "і" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади") та направлено до Личаківсько-Залізничного ОРВК м. Львова Львівської області для постановки на військовий облік.
З серпня 2016 року по 27 серпня 2019 року позивач відповідно до наказів військової прокуратури Західного регіону України перебував у щорічних основних відпустках із збереження грошового і матеріального забезпечення.
Крім цього, в цей період ОСОБА_1 неодноразово перебував на лікуванні у військово-медичних і цивільних медичних закладах, у зв`язку з чим термін відпусток продовжувався на період перебування позивача на лікуванні.
Згідно з довідкою про нараховане грошове забезпечення, першому заступнику військового прокурора Західного регіону України Парамонову Є. В. з 01.01.2016 по 31.08.2016 розмір грошового забезпечення в серпні 2016 року становив 25 374,73 грн (у тому числі: оклад 3834,87 грн, надбавка за звання 135 грн, надбавка ОВЗ 4953,44 грн, надбавка за доступ до державної таємниці 575,23 грн, премія 14 342,24 грн, вислуга оперативним працівникам 1533,95 грн).
Відповідно до наявних у справі розрахункових листів за період з серпня 2018 року по серпень 2019 року, грошове забезпечення позивача нараховувалось відповідачем з врахуванням таких розмірів його складових: оклад 8870,00 грн; надбавка за звання 1480,00 грн; індексація - 123,35 грн (з грудня 2018 по лютий 2019 року 205,55 грн, в березні 2019 року 272,78 грн); вислуга оперативним працівникам - 5175,00 грн.
У зв`язку з тим, що, на думку позивача, відповідач не в повному обсязі виплачував грошове забезпечення та не провів остаточного розрахунку при звільненні, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 здійснено процесуальне правонаступництво, замінено неналежного відповідача - Військову прокуратуру Західного регіону України на належного відповідача - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової прокуратури Західного регіону України щодо незабезпечення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, а саме: посадового окладу за посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України станом на серпень 2016 року, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, з урахуванням раніше виплачених сум та змін у розмірах щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення. Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, а саме: посадового окладу за посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України станом на серпень 2016 року, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, з урахуванням раніше виплачених сум та змін у розмірах щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади прокурора в серпні 2016 року і з жовтня 2016 року перебував у розпорядженні військового прокурора Західного регіону, залишаючись при цьому військовослужбовцем і не являючись працівником прокуратури, на нього постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - Постанова № 505) та Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234 (далі - Положення № 234) у зазначений період не поширювали свою дію. У той же час суд урахував, що накази Військового прокурора Західного регіону України щодо преміювання позивача у спірний період, які він вважав протиправними, приймались відповідно до Постанови № 505 та Положення № 234, а також з врахуванням відповідних наказів Генерального прокурора України, які поширювали свою дію виключно на працівників, які займають штатні посади в прокуратурі, а не на військовослужбовців. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу з жовтня 2016 року по серпень 2019 року премії, як прокурорському працівнику Військової прокуратури Західного регіону України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в період з 01.08.2018 по 09.08.2019 грошового забезпечення у меншому розмірі ніж те, яке він отримував до звільнення з посади та зарахування в розпорядження (31.08.2016), суд першої інстанції зазначив, що у спірний період в окремих місяцях відповідачем, всупереч вимогам пункту 10 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністра Оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), нараховувалось та виплачувалось позивачу грошове забезпечення без врахування всіх обов`язкових складових, а саме посадового окладу за посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку суд першої інстанції дійшов висновку, що така вимога є передчасною, оскільки позивач просить захистити його право на майбутнє, що не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової прокуратури Західного регіону України щодо незабезпечення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення. Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції приймаючи таке рішення виходив з того, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 11 розділу 1, пункту 7 розділу ХХVІІІ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців під час перебування у розпорядженні підлягає перерахунку в разі збільшення не лише посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а і у разі зміни щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, внаслідок чого, на думку суду, ухвалив неправильне рішення.
Доводи позивача про те, що останнім днем перебування позивача у розпорядженні є 09.08.2019, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними, оскільки саме з цього дня позивач виключений із списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України та усіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням з військової служби у запас. Зважаючи на це, цей день не береться до уваги для перерахунку грошового забезпечення позивача.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважав, що відповідач безпідставно не зробив перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, з урахуванням змін грошового забезпечення за посадою, яку позивач обіймав до направлення в розпорядження військового прокурора Західного регіону України, у тому числі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, а також у разі зміни щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов в цій частині необхідно задовольнити частково, шляхом визнання бездіяльності відповідача щодо незабезпечення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення та зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що ця вимога є передчасною, оскільки остаточного розрахунку з позивачем відповідач не провів, а тому неможливо встановити час затримки виконання розрахунків при звільненні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати частково рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 в частині визначення періоду протиправною бездіяльності військової прокуратури Західного регіону України і встановлення останньої дати для зобов`язання перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у справі № 380/404/20 і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд, про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнати протиправною бездіяльність Військової прокуратури Західного регіону України щодо незабезпечення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 09.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення; зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 09.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.