ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 460/1141/21
адміністративне провадження № К/990/31366/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Полицька виправна колонія (76)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року (головуючий суддя - Зозуля Д.П.), постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року (головуючий суддя - Довгополова О.М., судді: Гудима Л.Я., Святецький В.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Державної установи "Полицька виправна колонія (76)" (далі - відповідач, ДУ "Полицька виправна колонія (№76)", Колонія №76), в якому просив:
- визнати протиправним втручання відповідача в його право на повагу до приватного життя, гарантованого Конституцією України та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція);
- зобов`язати Колонію №76 демонтувати камери відеоспостереження з камери, в якій утримують позивача, за для припинення протиправного втручання на повагу до приватного життя, гарантованого Конституцією України та статтею 8 Конвенції.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що адміністрація Колонії №76, встановивши камери відеоспостереження, порушила право ОСОБА_1 на приватне життя, визначене статтею 8 Конвенції, статтями 32, 63 Конституції України. Позивач зазначає, що відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі в ДУ "Полицька виправна колонія (№76)", з 26 січня 2021 року за сумлінну поведінку його переведено з двомісної камери до багатомісного приміщення камерного типу. При цьому, на його думку, працівниками Колонії №76 протиправно здійснюється цілодобове відеоспостереження його камери необмеженим колом осіб різної статі, що є протиправним та грубим втручанням в його право на повагу до приватного життя.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Вироком Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі.
4. 09 грудня 2019 року на підставі наказу начальника ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" №166/АГ-19 та згідно з актом №2 від 04 грудня 2020 року були встановлені технічні засоби нагляду і контролю, а саме відеокамери Partizan по 2 шт. в кожне багатомісне приміщення камерного типу.
5. З 26 січня 2021 року позивач відбуває покарання в секторі максимального рівня безпеки для тримання чоловіків до довічного позбавлення волі ДУ "Полицька виправна колонія (№76)".
6. На момент звернення до суду ОСОБА_1 перебуває в багатомісному приміщенні камерного типу в секторі максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.
7. Вважаючи перебування у приміщенні із встановленими камерами відеоспостереження втручанням в право на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції, ОСОБА_1 звернувся до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, залишеними без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
9. Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відеонагляд, який цілодобово ведеться в багатомісних приміщеннях камерного типу сектору максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками засудженими до довічного позбавлення волі ДУ "Полицька виправна колонія (№76)", в тому числі і у тому, де відбуває покарання ОСОБА_1, є доречним і виправданим заходом безпеки.
10. Також суди вказали, що оскільки позивач відбуває кримінальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі за скоєння особливо тяжкого злочину у багатомісному приміщенні камерного типу з особами, які відбувають аналогічне покарання, то втручання в його приватне життя шляхом цілодобового відеонагляду у відповідному приміщенні (за виключенням душової і туалетної кімнати) за цих обставин можна розглядати як необхідний захід в демократичному суспільстві за для інтересів громадської безпеки та попередження злочинів, а також для захисту здоров`я і прав інших осіб.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
15. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 через свого представника звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
17. Представник позивача зазначив у касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 32, 63 Конституції України та статті 8 Конвенції.
18. У скарзі наголошено, що поміщення позивача під постійним відеоспостереженням не ґрунтується на індивідуальному та вмотивованому рішенні з причин, які б виправдовували б такий захід у світлі переслідуваних законних цілей. Також представник скаржника здійснив посилання на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яким встановлено порушення статті 8 Конвенції, а саме: рішення у справах "Тростін проти України" (заява № 39758/05), "Горлов та інші проти Росії" (заява №27057/06 та 2 інші), "Херст проти сполученого Королівства" (заява №740025/01), "Ходорковсий і Лебедев проти Російської Федерації" (заяви №11082/06, №13772/05), "Котій проти України" (заява №28718/09), "Зосимов проти України" (заява №4322/06).
19. ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві вказано, що втручання у приватне життя позивача шляхом цілодобового відеонагляду у приміщенні (за виключенням душової і туалетної кімнати) за цих обставин розглядається як необхідність за для захисту інтересів громадської безпеки та попередження злочинів, оскільки ОСОБА_1 відбуває кримінальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі за скоєння особливо тяжкого злочину у багатомісному приміщенні камерного типу з особами, які відбувають покарання також за вчинення особливо тяжких злочинів.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
20. Статтею 8 Конвенції визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
21. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
23. Згідно з частиною третьою статті 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
24. Відповідно до статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
25. Частиною третьою статті 6 КВК України передбачено, що правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
26. Частинами першою, другою, четвертою статті 7 КВК України визначено, що держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
27. Відповідно до частини першої статті 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
28. Згідно зі статтею 103 КВК України адміністрація колонії має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших кримінальних правопорушень, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених.
Адміністрація колонії зобов`язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю.
Перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
29. Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 р. за № 1010/32462; далі - Правила №2823/5).
30. Пунктом 1 розділу XXIII Правил №2823/5 визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.
Для забезпечення нагляду за поведінкою засуджених у відділеннях соціально-психологічної служби, локальних секторах, камерах, прогулянкових двориках, у місцях їх праці, їдальнях, клубах, медичних частинах та лікарняних закладах адміністрацією установ виконання покарань встановлюються відеокамери, про що засуджений інформується під підпис.
Кут огляду відеокамер, які встановлені у жилих приміщеннях та камерах, не має охоплювати санітарні вузли.
Забороняється встановлювати відеокамери у приміщеннях (камерах), в яких проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особистий обшук з роздяганням, жилих кімнатах тривалих побачень, а також у лазнях, роздягальнях, душових та туалетних кімнатах.
31. Відповідно до вимог статей 102, 103 Кримінально-виконавчого кодексу України з метою забезпечення режиму у виправних та виховних колоніях, попередження втеч та інших кримінальних правопорушень, а також порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання розроблений Порядок використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 26 червня 2018 року № 2025/5; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2018 р. за № 766/32218; далі - Порядок № 2025/5).
32. Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 2025/5 система відеоспостереження забезпечує дистанційне візуальне спостереження за об`єктами виправної/виховної колонії, поведінкою засуджених, порядком несення служби персоналом виправної/виховної колонії.