ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 591/5495/16-а
адміністративне провадження № К/9901/2899/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Мозгового Дениса Олеговича, Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Державної казначейської служби України про визнання протиправним рішення, дій та бездіяльності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Катунова В.В. (головуючий), Ральченка І.М., Бершова Г.Є.,
І. Суть спору:
1. 19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до до начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Господарським судом Сумської області було винесено ухвалу від 21 серпня 2014 року, на підставі якої скасовано постанову державного виконавця ВДВС СМУЮ НОМЕР_2 від 05 лютого 2013 року про стягнення боргу з пенсії ОСОБА_1, але стягнуті за цією постановою кошти йому не повернуті. У тому числі, не повернуто стягнутий та помилково зарахований до бюджету виконавчий збір.
3. Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, позов задоволено частково.
3.1. Визнано неправомірними дії начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору.
3.2. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 14 липня 2016 року, 04 серпня 2016 року в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору з винесенням за результатами їх розгляду постанов відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
3.3. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подати до органів Державної казначейської служби подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 всіх коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету.
3.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
4. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року постанову Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року в справі № 591/5495/16 - а скасовано.
4.1. Адміністративну справу №591/5495/16 - а за позовом ОСОБА_1 до начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до Зарічного районного суду міста Суми.
5. При цьому Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно визначити суб`єктний склад учасників, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також на підставі належних та допустимих доказів встановити обставини щодо дотримання позивачем строку, визначеного частиною другою статті 181 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), при його первинному зверненні до суду.
6. 14 квітня 2020 року позивач звернувся з уточненим позовом, в якому просив суд:
6.1. визнати незаконними рішення, дії та бездіяльності суб`єкта владних повноважень Ковпаківського відділу ДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області та його посадових осіб за прийняттям та виконанням виконавчого провадження НОМЕР_2 від 5 лютого 2013 року;
6.2. стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України на його користь 528798,70 грн. на відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди, завданої в результаті незаконних дій виконавчого органу державної влади, що спричинило приниження честі, гідності та порушення його конституційного права на належне йому майно;
6.3. забезпечити згідно вимог ст. 129-1 Конституції України виконання судового рішення у визначеному законом порядку та контроль за виконанням судового рішення, який здійснює суд у відповідності до вимог ст. 382 КАС України та встановити 3-денний строк після набрання постанови суду законної сили для подання суб`єктами владних повноважень відповідачами до суду звіту про виконання постанови суду. Рішення викласти відповідно до вимог гл. 9 КАС України;
6.4. визнати невчинення відповідачем дій з повернення незаконно стягнутого виконавчого збору, імперативно встановлених вимог Закону України "Про виконавче провадження".
7. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 травня 2020 року прийнято уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в частині визнання протиправнимим рішення, дій та бездіяльності Ковпаківського відділу державної виконавчої служби та його начальника за прийняттям та виконанням ВП НОМЕР_2 від 5 лютого 2013 року.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
8. 12.07.2011 року господарським судом Сумської області було видано наказ у справі № 14/196-09 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1" заборгованість по орендній платі в розмірі 30 811 грн.93 коп., заборгованість за теплопостачання в розмірі 3 988 грн. 26 коп., заборгованість за експлуатаційні витрати в розмірі 5 859 грн. 10 коп., штрафні санкції у розмірі 4 412 грн. 71 коп., збитки на суму 21 753 грн. 12 коп., 668 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
9. 05.02.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи боржника, відповідно до якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь стягувача 57 984 грн. 08 коп., виконавчий збір у розмірі 5801 грн. 32 коп. Стягнення із пенсії проводити в розмірі 20%, що належить до виплати боржнику щомісячно після відрахувань податків.
10. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21 серпня 2014 року у справі №14/196-09 визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при винесенні постанови ВП НОМЕР_2 від 05.02.2013 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи боржника.
10.1. Скасовано постанову ВП № НОМЕР_1 від 05.02.2013 року винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи боржника.
10.2. Зобов`язано відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції закрити виконавче провадження за постановою ВП № НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 .
11. На виконання вказаної ухвали 05 липня 2016 року винесена постанова державного виконавця Коломоєць А.С. про закінчення виконавчого провадження.
12. Разом з тим, стягнуті за цією постановою кошти, зокрема в частині помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору, не повернуті, і ці обставини визнаються іншою стороною.
13. На адресу позивача надійшло подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів у сумі 671 грн 39 коп., які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету. В супровідному листі до подання зазначалося, що ОСОБА_1 має право звернутися з даним поданням до органів Державної казначейської служби, щоб отримати стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету кошти.
14. 05 липня 2016 року винесена постанова державного виконавця Коломоєць А.С. про закінчення виконавчого провадження. Як вбачається з цієї постанови, питання про повернення виконавчого збору, що стягнуто з боржника та помилково зараховано до бюджету, в ній не вирішено.
15. 14 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив направити до органів Державної казначейської служби подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів на всю стягнуту суму 1318,6 грн.; вжити відповідні заходи щодо повернення йому безпідставно стягнутих коштів за борг у повному обсязі в сумі 13 215,49 грн.
16. Зазначена скарга зареєстрована та розглянута як звернення громадян, що підтверджується відповіддю відповідача від 04 серпня 2016 року, оскільки не відповідає вимогам статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, у відповіді повідомляється, що поверненню підлягають кошти, стягнутого згідно з постановою від 05 лютого 2013 року виконавчого збору в сумі 671,39 грн., а повертати кошти, перераховані в сумі 6 174,35 грн. на рахунок стягувача відділ ДВС не має підстав. Позивачу роз`яснено право звернутися до органів Державної казначейської служби з поданням про повернення виконавчого збору в сумі 671,39 грн.
17. 04 серпня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся із скаргою до начальника Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області з вимогами усунути порушення закону та направити подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 коштів на всю стягнуту суму 1318,6 грн до органів Державної казначейської служби. У поданні позивач також зазначив, що на його адресу надійшла відповідь від 23 листопада 2015 року за підписом ОСОБА_2 про розмір стягнутого з нього виконавчого збору у сумі саме 1318,6 грн, у той час як в поданні зазначена інша сума - 671,39 грн, що свідчить про те, що державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження постановою від 05 липня 2016 року не проведено всіх необхідних дій у зв`язку із завершенням виконавчого провадження щодо повернення всіх безпідставно стягнутих коштів.
18. Зазначена скарга також зареєстрована відповідачем як звернення громадян, оскільки не відповідає вимогам статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У відповіді від 04 серпня 2016 року, наданій позивачу в порядку Закону України "Про звернення громадян", позивачу повідомлено, що поверненню підлягають кошти стягнутого виконавчого збору в сумі 671,39 грн, згідно ухвали Господарського суду від 21 серпня 2014 року, якою скасовано постанову від 05 лютого 2013 року, а не вся сума виконавчого збору, стягнутого за весь період. Позивачу роз`яснено право звернутися органів Державної казначейської служби з поданням про повернення виконавчого збору в сумі 671,39 грн.
19. 05 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м.Суми зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, але ухвалою від 06 вересня 2016 року було відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено, що розгляд його скарги віднесено до юрисдикції Господарського суду Сумської області за правилами ГПК України.
20. 15 вересня 2016 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але скарга була повернута йому без розгляду у зв`язку з допущеними недоліками.
21. 21 вересня 2016 року позивач повторно, усунувши недоліки, звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але ухвалою до Господарського суду Сумської області від 23 вересня 2016 року скаргу знову повернуто позивачу без розгляду у зв`язку з її невідповідністю вимогам закону.
22. Судами попередніх інстанцій зі змісту ухвали Господарського суду Сумської області від 05 жовтня 2016 року встановлено, що 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, скарга підлягає залишенню без розгляду, оскільки її подано з пропуском строку без заяви про його відновлення, про що суд без виклику сторін виносить ухвалу, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. В ухвалі зазначається також, що ОСОБА_1 не є ні боржником, ні стягувачем у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1, ні прокурором, ним не може бути подана така скарга.
23. 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м.Суми із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
24. Ухвалою суду від 13 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження, то відповідні рішення, дії, бездіяльність також підлягають оскарженню до суду в порядку адміністративного судочинства у позовному провадженні.
25. До Зарічного районного суду м. Суми з позовом ОСОБА_1 звернувся 19 жовтня 2016 року.
26. В період набрання рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 листопада 2016 року законної сили 18 квітня 2017 року Ковпаківським відділом ДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області направлено ОСОБА_1 на виконання вимог постанови №591/5495/16-а від 16 листопада 2016 року постанову від 20 лютого 2017 року про завершення перевірки матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2; скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 5 липня 2016 року по ВП28112928; надання до органів Державної казначейської служби подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського ВДВС СМУЮ про повернення коштів виконавчого збору.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
27. Зарічного районного суду м. Суми від 11 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
27.1. Визнано протиправними рішення, дії та бездіяльність Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області та його начальника щодо розгляду скарг ОСОБА_1 по виконанню виконавчого провадження НОМЕР_2 від 5 лютого 2013 року щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого виконавчого збору.
27.2. В іншій частині вимог відмовлено.
28. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору. При цьому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача коштів, які були стягнуті з нього в процесі здійснення виконавчого провадження, оскільки кошти виконавчого збору вже повернуті позивачу.
28.1. Крім того, зазначає, що у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача коштів, які були стягнуті з нього в процесі здійснення виконавчого провадження на користь КУ "Сумська міська клінічна лікарня №1", оскільки сплачена сума боргу перерахована на рахунок стягувача, а тому відповідач не є власником та розпорядником вказаних коштів.
28.2. Щодо вимог про перерахування позивачу стягнутих коштів, то судом першої інстанції вказано, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в процесі слухання справи сума виконавчого збору в розмірі 671,39 грн. були перерахована на рахунок позивача згідно Порядку.
29. 24 листопада 2020 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 червня 2020 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо невчинення Ковпаківським відділом державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) дій з повернення незаконно стягнутого виконавчого збору та прийняти в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
29.1. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
29.2. Зобов`язано Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) розглянути питання щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору в сумі 647,21 грн. в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду.
29.3. В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 червня 2020 року залишено без змін.
30. Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки факт бездіяльності відповідачів в процесі розгляду справи встановлений, а також відповідачем не доведено повернення помилково зарахованих до бюджету коштів виконавчого збору в повному обсязі, таким чином, з метою захисту порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) розглянути питання щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету решти виконавчого збору в сумі 647,21 грн. в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
31. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 червня 2020 року.
32. Нормативними підставами для касаційного оскарження судових рішень в цій справі відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
33. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з встановленням правової позиції Верховного Суду у правозастосовчій діяльності сфери стягнення та повернення з державного бюджету коштів за призначенням виконавчого збору, що стягується в період здійснення виконавчого провадження, коли відсутній механізм та підстави його повернення в даному конкретному випадку.
34. Скаржник наголосив, що в даному конкретному випадку права боржника по недопущенню надмірного стягнення з нього можуть бути захищені через процедуру визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню чи скасування судового рішення.
35. Відповідач також вказав, що за рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 червня 2020 року чітко вказано, що кошти виконавчого збору у сумі 671,39 грн стягнуті на рахунок позивача згідно Порядку. В резолютивній частині суд постановив "Визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та його начальника щодо розгляду скарг ОСОБА_1 по виконанню щодо повернення стягнутого та помилкового зарахованого виконавчого збору". Тобто, порушення прав ОСОБА_1 встановлені саме з питань процедури розгляду його звернень з урахуванням статей 82, 83 Закону України "Про виконавче провадження" та саме при вирішенні питання повернення останньому коштів, стягнутих в процесі здійснення виконавчого провадження та виконавчого збору, стягнутого у вказаному виконавчому провадженню. Отже, порушення прав позивача ніяк не впливає на питання визначеності повернення коштів виконавчого збору в повній мірі, а саме 671,39грн. та 647,21грн., тобто в сумі 1318,60 грн.
36. При цьому, скаржник зазначив, що суд першої інстанції вказав щодо відсутності підстав для стягненші з відповідача на користь позивача коштів, які були стягнуті з нього в процесі здійснення виконавчого провадження, оскільки кошти виконавчого збору вже повернуті позивачу, а сплачена сума боргу перерахована на рахунок стягувача, а тому відповідач не є власником та розпорядником вказаних коштів.
37. Скаржник також звернув увагу, що важливим аспектом по вирішенню питання щодо повернення боржнику ОСОБА_1 суми виконавчого збору є наступні чинники, що не враховані судом апеляційної інстанції: 1) обов`язкове застосування фінансової санкції - виконавчого збору та його фактичного стягнення до Державного бюджету України ототожнюється не лише з проведенням стягнень із пенсії боржника, а у разі застосування заходів примусового характеру, вчиняючи комплекс виконавчих дії по відношенню до боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 ( заходи щодо звернення стягнення на майно, кошни (активи) боржника, накладення арештів, розшук майна боржника, виходи за місцем проживання боржника, направлення запитів, вимог, попереджень державного виконавця); 2) безпосереднє звернення стягнення на пенсію боржника з утриманням пропорційно суми виконавчого збору від стягнутої суми боргу з додержанням вимог ст. ст. 43, 44 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній но момент вчинення вказаних виконавчих дій).
38. Також скаржник вказав, що кошти у розмірі 671,39 грн. були повернуті позивачу (боржнику) у розмірі по відношенню до вирахуваної суми у період звернення стягнення із пенсії позивача (боржника), отже вимоги ухвали Господарського суду Сумської області від 21.08.2014 но справі № 14/196-09 мають розповсюджуватися саме на цю суму коштів виконавчого збору, а не на всю суму коштів у розмірі 1318,60 грн, що були стягнуті при здійсненні виконавчого провадження вцілому.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
39. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України від 21 квітня 1991 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV; був чинний на дату відкриття виконавчого провадження державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.