ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 420/18162/21
адміністративне провадження № К/990/17761/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/18162/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2022 року (головуючий суддя: Шеметенко Л.П., судді: Стас Л.В., Турецька І.О.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив суд:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2014 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації його грошового забезпечення у період із 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року включно;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 3364,84 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром: 3844,60 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення розміром: 3844,60 грн за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року включно в сумі: 21083,29 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 13 січня 2018 року до 15 серпня 2018 року він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1, де відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України "Про індексацією грошових доходів населення" і допустив протиправні дії й бездіяльність.
2.1. Позовні вимоги стосовно періоду з 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що відповідач нарахував і виплатив йому індексацію грошового забезпечення за цей період у меншому розмірі, ніж належало, через помилкове застосування січня 2014 року у якості базового місяця для такої індексації.
2.2. У цьому контексті ОСОБА_1 доводив, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за указаний період базовим місяцем має бути січень 2008 року, оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечував наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення іншого місяця базовим, ніж січень 2008 року.
2.3. Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 3844,60 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку не виконав.
2.4. Зрештою ОСОБА_1 зазначав, що на основі податкових правил відповідач повинен нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2021 року позов задоволено частково:
3.1. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
3.3. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
3.4. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
3.5. у решті позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, коли нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення позивача за період з 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2014 року.
4.1. Цей висновок суд мотивував тим, що для такої індексації Порядок проведення індексації грошових доходів населення з 1 грудня 2015 року визначає базовий місяць із прив`язкою до моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Водночас суд зауважив, що на час виникнення спірних правовідносин схема посадових окладів військовослужбовців востаннє була визначена урядовою постановою №1294 від 7 листопада 2007 року, яка набрала чинності з 1 січня 2008 року. На тлі цього суд констатував протиправність дій відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за указаний період із застосуванням січня 2008 року у якості базового місяця.
4.2. Також суд виходив з того, що з 1 березня 2018 року відповідач був зобов`язаний виплачувати позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів, однак протиправно цього не зробив.
4.3. Водночас суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про здійснення нарахування індексації у конкретній сумі, мотивувавши тим, що розрахунок індексації належить до повноважень відповідача як роботодавця і суд не може його підміняти в цьому питанні.
4.4. Також суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, мотивувавши передчасністю цієї вимоги, оскільки такий обов`язок у відповідача виникне у майбутньому під час виконання судового рішення, а суд не здійснює превентивного захисту.
4.5. Зрештою суд указав на відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2022 року задоволено скаргу відповідача, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
5.1. Одночасно з цим, стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі: 1362,00 грн.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд неповно з`ясував істотні обставини справи і неправильно застосував норми матеріального права.
6.1. Апеляційний суд дійшов висновку, що базовий місяць, установлений відповідно до норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення, які діяли до змін, унесених постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року, не може бути переглянутий. На цій основі апеляційний суд констатував обґрунтованість дій відповідача щодо нарахування й виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2014 року.
6.2. Водночас апеляційний суд зауважив розбіжності у часових періодах, про які йдеться у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, стосовно застосування січня 2008 року базовим місяцем для індексації грошового забезпечення позивача: констатована бездіяльність відповідача у період з 13 січня до 28 лютого 2018 року, проте зобов`язано його нарахувати й виплатити індексацію за період з 1 березня до 15 серпня 2018 року. На тлі цього апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги за січень-лютий 2018 не були розглянуті судом першої інстанції.
6.3. Також апеляційний суд указав на те, що позивач не заявляв вимоги про нарахування індексації з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року із урахуванням березня 2018 року у якості базового місяця для нарахування індексації, про задоволення якої йдеться у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.
6.4. Крім цього, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції фактично не розглянув вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити йому фіксовану індексацію за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року.
6.5. У цьому контексті апеляційний суд указав на те, що суд першої інстанції, вирішуючи справу в означеній частині вимог, не дослідив дані Держстату стосовно індексу споживчих цін, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року, дані щодо суми індексації, яка склалась у зазначеному місяці; не з`ясував обставини, чи розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року перевищує суму індексації, яка склалась у зазначеному місяці, та чи підлягає нарахуванню сума індексації у місяці підвищення та в подальшому.
6.6. Водночас, надавши оцінку цим вимогам, апеляційний суд установив, що розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року перевищує суму індексації, яка склалася у цьому місяці, тому дійшов висновку, що сума фіксованої індексації у місяця підвищення не нараховується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву
7. Скаржник просить Верховний Суд скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2022 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2021 року.
8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
9. У межах таких доводів скаржник стверджує, що апеляційний суд, розв`язуючи питання стосовно базового місяця, неправильно застосував пункти 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 (щодо застосування січня 2008 року у якості базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно, а також щодо відсутності у військової частини дискреційних повноважень у питанні визначення базового місяця для такої індексації).
10. У цьому контексті скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що січень 2014 року є базовим місяцем для індексації грошового забезпечення позивача за період з 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року. Стверджує, що суд першої інстанції правильно вирішив спір в указаній частині.
11. У межах доводів, пов`язаних із пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах.
12. У цьому контексті скаржник зазначає, що натепер відсутній висновок Верховного Суду щодо права військовослужбовця на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за умови, що підвищення грошового забезпечення з 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 не перевищило суму індексації в місяці підвищення посадових окладів.
13. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на касаційну скаргу висловила позицію, яка полягає в запереченні доводів і вимог скаржника та твердженні про їхню необґрунтованість. Відповідач просить цю скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 з 13 січня 2018 року до 15 серпня 2018 року.
15. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 серпня 2018 року за №154 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини.
16. У зв`язку з тим, що Військова частина НОМЕР_1 не вирішила питання щодо нарахування й виплати позивачу індексації грошового забезпечення, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року у справі №420/3764/20, за результатами розгляду позову ОСОБА_1, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити останньому індексацію грошового забезпечення за період з 13 січня 2018 року до 15 серпня 2018 року включно.
17. На виконання судового рішення у справі №420/3764/20 Військова частина НОМЕР_1 здійснила нарахування й виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року, враховуючи базовий місяць для розрахунку індексації - січень 2014 року, на підставі грошового атестату позивача, в якому вказано цей місяць в якості базового для нарахування індексації. З урахуванням цього базового місяця індексація грошового забезпечення позивача за січень-лютий 2018 року складає: 3451,55 грн.
18. Також Військовою частиною НОМЕР_1 за період з березня 2018 року по серпень 2018 року здійснено нарахування індексації, враховуючи базовий місяць для розрахунку індексації березень 2018 року, з огляду на підвищення посадового окладу позивача у цьому місяці.
19. Згідно довідки військової частини сума грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року складає: 7289,10 грн, за березень 2018 року: 12464 грн. Індексація за період з березня 2018 року по серпень 2018 року складає: 0 грн.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до частини першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Одночасно з цим, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
22. Ухвалою від 20 липня 2022 року Суд відкрив касаційне провадження у справі з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
23. Спірні правовідносини склалися довкола обставин:
23.1. нарахування й виплати військовою частиною на користь позивача (військовослужбовця) індексації грошового забезпечення за період із 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2014 року у якості базового місяця для розрахунку індексації;
23.2. ненарахування й невиплати військовою частиною на користь позивача щомісячної фіксованої індексації за період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року.
24. Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов двох ключових висновків:
24.1. про те, що січень 2014 року є базовим місяцем для індексації грошового забезпечення позивача за період із 13 січня 2018 року до 28 лютого 2018 року;
24.2. про те, що сума фіксованої індексації грошового забезпечення позивача у період з 1 березня 2018 року до 15 серпня 2018 року не нараховується, оскільки розмір підвищення його грошового доходу у березні 2018 року перевищує суму індексації, яка склалася у цьому місяці.
25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надавши оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.
26. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
27. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).
28. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
29. Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць".
30. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
31. Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
32. Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
33. Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
34. Зрештою пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
35. Тож до 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.