ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа № П/811/520/17
касаційне провадження № К/9901/49906/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Управління) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 (суддя Притула К.М.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді - Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-СПМ" (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2017 № 0000281405 та № 0000271405.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій з ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (основною діяльністю якого є організація будівництва будівель) щодо придбання послуг з будівництва згідно договору про надання послуг № 747 від 02.09.2015 підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; необхідність придбання будівельних послуг у ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" була зумовлена необхідністю виконання Товариством (підрядником) своїх зобов`язань перед ПАТ ЕК "Чернівціобленерго" (замовником) згідно договору виконання підрядних робіт (будівельних) № 654/10 від 10.08.2015, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, тобто з метою використання у власній господарській діяльності; посилання Управління на те, що ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" має ознаки фіктивності є безпідставними, оскільки контролюючий орган посилається на інформацію, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 11.12.2016, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 14.02.2017 № 0000281405 та № 0000271405.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що придбаний у зазначені у зазначеного контрагента послуги були використані Товариством у власній господарській діяльності, зокрема, з метою належного виконання своїх зобов`язань перед ПАТ ЕК "Чернівціобленерго" (замовником) згідно договору виконання підрядних робіт (будівельних) № 654/10 від 10.08.201; Управлінням ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не було надано будь-яких доказів, які б вказували на ведення ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" фіктивної діяльності, зокрема, доказів розслідування кримінального провадження № 12015000000000630 від 08.12.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентом, а також іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 11.06.2018 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що аналізом наявної податкової інформації, даних Єдиного реєстру податкових накладних, та враховуючи те, що для надання послуг з будівництва потребує значного обсягу трудових витрат та інших ресурсів, а також зважаючи на те, що ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" не має достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" залучило до будівництва ПС 10/04 кВ в урочищі Мар`їна Гать Путильського району Чернівецької області ТОВ "Арнад Плюс", яке, в свою чергу також не має основних засобів та трудових ресурсів, а згідно протоколу допиту свідка від 15.04.2016 громадянин ОСОБА_1 повідомив, що він зареєстрував ТОВ "Арнад Плюс" за грошову винагороду без мети провадження господарської діяльності, жодних документів та фінансову звітність від імені цього товариства не підписував.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Стверджує про не підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом з підстав неможливості підтвердження таких взаємовідносин за результатами податкової інформації щодо відсутності у контрагента позивача необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів.
Товариство у запереченні на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою 10.04.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.04.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Управління провело позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, результати якої були оформлені актом № 19/11-28-14-02/38268315 від 27.01.2017, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2015 року на суму 162891,00 грн. та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 декларації) за вересень 2015 року на 77262,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно сформувало податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (згідно договору про надання послуг № 747 від 02.09.2015) щодо придбання послуг будівництва, оскільки: договір між Товариством та ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" був складений у м. Кіровограді, а юридичною адресою ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" є: м. Київ, вул. Звіринецька, 63, а місцезнаходженням ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" зазначено адресу: м. Київ, вул. Грушевського, 4; з аналізу баз даних та наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" має наступні ознаки нереальності здійснення господарських операцій, зокрема: відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничих потужностей; неподання податкової та фінансової звітності за вересень 2015 року; неможливість виконання послуг контрагентом ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" - ТОВ "Арнад Плюс".
На підставі висновків вказаного акта перевірки Управління прийняло податкові повідомлення-рішення від 14.02.2017 № 0000281405, яким збільшило Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 162891,00 грн. - за основним платежем, 81446,00 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000271405, яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2015 року на 77262,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Положеннями підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента (або іншого суб`єкта господарювання у ланцюгу постачання) за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.