ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М.І., Єленіної Ж. М., Ситнік О. М.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 990/124/22 (провадження № 11-1заі23), ухваленої за результатами перегляду ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
Короткий виклад історії справи
18 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" і зобов`язати відповідача переглянути це рішення.
У позові ОСОБА_1 зазначила, що про зміст оскаржуваного рішення вона дізналася 25 червня 2022 року - після його розміщення на офіційному вебпорталі судової влади на окремій вкладці сторінки Етичної ради.
Після цього ОСОБА_1 28 червня 2022 року звернулася до Етичної ради з письмовим проханням переглянути це рішення, де навела доводи щодо того, чому вважає його безпідставним, помилковим і таким, що суперечить нормам законодавства та Регламенту Етичної ради.
Однак розгляду її звернення повноважним складом Етичної ради з ухваленням рішення шляхом голосування в ході засідання з веденням протоколу засідання та технічною фіксацією не відбулося. Натомість позивачка 4 серпня 2022 року отримала одноосібну відповідь з відмовою, підписану головою Етичної ради 27 липня 2022 року.
У зв`язку з наведеним позивачка вважає, що, оскільки вона оскаржила рішення до самої Етичної ради, тобто скористалася можливістю досудового врегулювання спору, то з огляду на вимоги частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вона не пропустила встановлений цією нормою шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом.
Водночас позивачка на випадок незгоди суду з таким твердженням просила поновити встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС місячний строк звернення до суду у її справі щодо прийняття на публічну службу, визнавши поважними причини його пропуску з огляду на описані вище обставини.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2022 року визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду, позовну заяву залишив без руху з установленням десятиденного строку з дати вручення копії цієї ухвали, протягом якого позивачка мала подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення та надати докази поважності причин його пропуску.
Суд дійшов висновку, що позивачка, подаючи 18 серпня 2022 року позов про скасування рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року, пропустила місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС.
6 та 8 вересня 2022 року ОСОБА_1 направила до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, 1 грудня 2022 року - додаткові обґрунтування до них.
Ухвалою від 14 грудня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, позовну заяву повернув на підставі частини другої статті 123 КАС.
Суд зауважив, що на виконання вимог ухвали від 31 серпня 2022 року позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій, зокрема, зазначила ті самі підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та які були визнані неповажними. Нових поважних причин пропуску процесуального строку, підстав для поновлення строку чи доказів поважності його пропуску позивачкою не зазначено.
Не погодившись із ухвалою суду про повернення позову, ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати цю ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2022 року скасовано, справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, зокрема, про таке.
Право на подання позову до адміністративного суду обмежене визначеною у процесуальному законі юрисдикцією адміністративних судів, недотримання правил цієї юрисдикції зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Порушення перед судом питання щодо передбачених статтею 123 КАС наслідків пропуску строку звернення до суду з позовом, який не підпадає під його юрисдикцію, однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за таким позовом, навіть за умови наведення заявником поважних причин його пропуску.
Отже, першочерговому вирішенню адміністративним судом після одержання позову підлягає саме питання, чи підлягає цей позов розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак - чи є підстава для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачена пунктом 1 частини першої статті 170КАС.
У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду повернув позов ОСОБА_1 на підставі статті 123 КАС у зв`язку з пропуском процесуального строку, не з`ясовуючи відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС питання, чи підлягає цей позов розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому суд указав на те, що першочергово вирішуються питання поважності пропуску строку звернення до суду та поновлення пропущеного процесуального строку, і лише у випадку його поновлення суд надає оцінку процесуальній дії, щодо вчинення якої пропущено процесуальний строк.
Однак з огляду на наведене вище Велика Палата Верховного Суду вважає, що такийвисновок суду не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права. Оскаржувана ухвала постановлена внаслідок незастосування вимог пункту 4 частини першої статті 171 КАС, яким передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому оскаржує рішення Етичної ради про невідповідність її як кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) критеріям професійної етики та доброчесності та у зв`язку із цим просить суд його скасувати та зобов`язати відповідача переглянути його.
За висновками більшості суддів Великої Палати Верховного Суду судом першої інстанції для розгляду питань щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів ВРП є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Проте, як виснувала Велика Палата Верховного Суду, це не означає, що всі спори з Етичною радою належать до предметної юрисдикції адміністративного суду (постанови від10 листопада 2022 року та 23 лютого 2023 року у справах № 990/120/22, 640/20919/22 відповідно).
При цьому саме Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у цій справі з урахуванням положень, визначених пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX) і пунктом 3 розділу VII "Перехідні положення" КАС у редакції названого Закону, оскільки саме цей суд розглядає спори щодо рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки висновок суду про наявність підстав для повернення позову ОСОБА_1 зроблений з порушенням вимог статті 171 КАС, оскаржувана ухвала суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС підлягає скасуванню, а справа - направленню до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
Причини висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.