ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/87/21
Провадження № 11-17заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Мартєва C. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Нарольської Т. С.,
розглянула на відкритому судовому засіданнів режимі відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2021 року (судді Стародуб О. П., Берназюк Я. О., Єзеров А. А., Коваленко Н. В., Кравчук В. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) про визнання протиправним та скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 18 лютого 2021 року № 401/0/15-21 про звільнення її з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - спірне рішення) на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Прохання мотивувала тим, що Рада ухвалила спірне рішення необґрунтовано, не зважила на всі обставин, що мають значення для винесення рішення, діяла недобросовісно, без дотримання принципу пропорційності та поза межами необхідного балансу між несприятливими наслідкам і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Рада не мала визначених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402?VIII) підстав для звільнення судді з посади та не навела мотивів, якими вона обґрунтовувала викладені в цьому рішенні висновки.
Зокрема, посилалась на те, що під час ухвалення спірного рішення ВРП не надала оцінки тому, що підставою для застосування до неї 19 жовтня 2020 року дисциплінарним органом такого виду дисциплінарного стягнення, як подання про звільнення судді з посади, стала процесуальна поведінка судді, яка не містила в собі ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402?VIII. Тобто покликалась на підстави, які не свідчили про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, наприклад у питаннях моралі, честі, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
З огляду на це вважає спірне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, коли ухвалював спірне рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, рішення ухвалив повноважним складом та за підписами всіх членів ВРП, які брали участь у його ухваленні. Рішення містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Рада дійшла відповідних висновків.
3. ОСОБА_1 не погодилася з цим рішенням суду і звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги в основному дублюють мотиви та аргументи позовної заяви та зводяться до такого.
З погляду скаржниці, суд першої інстанції здійснив формальний розгляд справи, не дослідивши жодного доказу, що міститься в дисциплінарній справі, як того вимагає процесуальний закон, та встановив наявність у діях судді склад істотного дисциплінарного проступку винятково на підставі рішення Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року (справа № 11-85сап21). Вважає, що суд не перевірив відповідності рішення суб`єкта владних повноважень про звільнення позивачки з посади судді вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не надав значення доводам позовної заяви про відсутність у діях позивачки складу істотного дисциплінарного проступку, іншого грубого порушення закону та залишив поза увагою надані нею письмові докази на підтвердження слушності її доводів.
Наполягає, що під час ухвалення спірного рішення Рада не оцінила того, що підставою для застосування до неї дисциплінарним органом такого виду стягнення, як подання про звільнення судді з посади, стала винятково процесуальна поведінка судді, яка не містила в собі ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402?VIII.
Вважає, що суд неправомірно оминув увагою та судовим розсудом обставини та факти, які насправді стали передумовою винесення спірного рішення та зумовили дисциплінарне провадження стосовно судді.
Покликаючись на рішення міжнародних інституцій про недопустимість настання особистої відповідальності судді за ухвалення процесуальних рішень, які надалі були скасовані або змінені в процесуальному порядку, ОСОБА_1 зазначає, що звільнення судді є найсуворішим та винятковим дисциплінарним стягненням, яке може мати місце виключно за наявності встановлення дисциплінарним органом обставин, які б свідчили та беззаперечно підтверджували факт вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку. З її погляду, за нормами чинного законодавства саме суд першої інстанції мав би перевірити та з`ясувати, чи містить рішення ВРП посилання на обставини, які беззаперечно підтверджують факт скоєння суддею істотного дисциплінарного проступку, ознаки якого встановив дисциплінарний орган.
Натомість рішення суду першої інстанції жодних обставин та фактів, підтверджених відповідними та належними доказами, які б свідчили та беззаперечно доказували наявність у діях судді складу істотного дисциплінарного проступку, не містить.
Далі скаржниця наводить мотиви незгоди з рішенням ВРП та її дисциплінарного органу, якими їй поставлено в провину бездіяльність, яку вона як суддя допустила під час розгляду великої кількості справ про адміністративні правопорушення, що, своєю чергою, призвело до істотних негативних наслідків, порочить звання судді та завдало значної шкоди авторитету правосуддя. Саме перерахованих обставин постановлення рішень у справах про адміністративні правопорушення, які лягли в основу цих мотивів, на її думку, не дослідив суд першої інстанції, тим самим не виконав покладену на нього законом функцію перевірки рішення суб`єкта владних повноважень та безпідставно не реалізував наданих йому повноважень про виправлення помилки дисциплінарного органу щодо незаконного та безпідставного звільнення позивачки.
Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з висновками дисциплінарного органу ВРП та мотивами Ради про наявність у діях судді ознак дисциплінарного правопорушення фактично вторують тим доводам, які апелянтка наводила на заперечення наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
4. Від представника ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без розгляду, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2021 року - без змін.
У відзиві наголошується, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (в тому числі мотиви ВРП і оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).
5. Ухвалою від 27 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 21 лютого 2022 року призначила розгляд справи в судовому засіданні на 13 квітня 2022 року, однак розгляд справи не відбувся.
У зв`язку з відрахуванням ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду на підставі рішення ВРП від 09 лютого 2023 року № 32/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за власним бажанням" призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували в провадженні судді. Справу № 9901/87/21 (провадження № 11-17заі22) призначено судді-доповідачеві Гриціву М. І.
Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 09 березня 2023 року, але з об`єктивних причин не відбувся, тому був призначений на 23 березня 2023 року.
23 березня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через об`єктивну неможливість прибути в судове засідання у визначений судом час, тому розгляд справи був відкладений на 06 квітня 2023 року.
6. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухала аргументи позивачки та представника ВРП, перевірила матеріали справи й оскаржуване судове рішення і дійшла висновку про таке.
У цій справі суд встановив такі обставини.
Президент України Указом від 14 лютого 2011 року № 209/2011 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області строком на п`ять років.
Президент України Указом від 07 вересня 2018 року № 271/2018 призначив її на посаду судді цього ж суду.
04 березня 2020 року до ВРП надійшла скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), у якій зазначалося, що суддя ОСОБА_1 допустила порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя у 108 справах про адміністративні правопорушення.
Автор скарги зазначав, що згідно з даними вебпорталу "Судова влада України" та Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо результатів розгляду названої кількості справ немає, більшість справ не містять відомостей про їх рух, бракує відомостей про виклик осіб, які притягуються до відповідальності, потерпілих, свідків тощо. На думку скаржника, свідоме та тривале нехтування суддею ОСОБА_1 виконанням своїх обов`язків призвело до порушення доступу до правосуддя осіб, винних у вчиненні адміністративного делікту, позбавлення їх можливості надати пояснення щодо обставин скоєного, у разі незгоди із судовим рішенням оскаржити присуд до суду вищого рівня, а також особи, які потерпіли від винних дій, не змогли отримати відшкодування заподіяної шкоди.
Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 05 травня 2020 року № 1134/2дп/15?20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, оскільки відомості, встановлені під час здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги ГУ НП в Дніпропетровській області, можуть свідчити про наявність у діях цієї судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 03 серпня 2020 року № 2344/2дп/15?20 відкрила за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, позаяк установлені відомості можуть свідчити про наявність у діях цієї судді дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Цією самою ухвалою Друга Дисциплінарна палата ВРП об`єднала дисциплінарну справу, відкриту за ініціативою Другої Дисциплінарної палати ВРП стосовно судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, із дисциплінарною справою, відкритою за дисциплінарною скаргою ГУ НП в Дніпропетровській області.
Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 19 жовтня 2020 року № 2851/2дп/15-20 суддю Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 притягнула до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
Ухвалюючи рішення про притягнення судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що обставини, встановлені за результатами розгляду об`єднаної дисциплінарної справи, свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402?VIII. Було встановлено, що суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя неналежно поставилась до виконання обов`язків судді та через грубу недбалість допустила істотне порушення норм процесуального права. Всупереч вимогам статей 268, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) унеможливила реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків розглянула справи про адміністративні правопорушення без належного повідомлення осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, та без їхньої участі. Чинячи так, порушила права осіб на справедливий суд, що своєю чергою призвело до заподіяння значної шкоди авторитету правосуддя.
З огляду на характер зазначених порушень, які допустила суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, Друга Дисциплінарна палата ВРП вирішила, що такі порушення містять ознаки грубої недбалості та є підставою для встановлення факту вчинення суддею ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII.
Це рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП позивачка оскаржила до ВРП.
ВРП розглянула скаргу судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 на рішення цього дисциплінарного органу від 19 жовтня 2020 року № 2851/2дп/15-20 і своїм рішенням від 02 лютого 2021 року № 198/0/15-21 залишила це рішення без змін.
03 лютого 2021 року до ВРП надійшло подання її Другої Дисциплінарної палати (вх. № 27536/0/8-20) про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
18 лютого 2021 року ВРП за результатами розгляду вказаного подання ухвалила спірне рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.