ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 570/5104/20
провадження № 51-2335км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020180180000687 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Архангельськ, Архангельської області Російської Федерації, проживаючого без реєстрації у АДРЕСА_1, громадянина Російської Федерації, не судимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2021 рокута ухвалу Рівненського апеляційного суду від 19 липня 2022 року .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Ухвалою Чернігівської апеляційного суду від 19 липня 2022 року вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнаний винувати у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 22:00 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, прибув до домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_11, що на АДРЕСА_2, де під час розмови із останнім виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин виник умисел на заподіяння смерті ОСОБА_11 .
В подальшому, на території господарства по АДРЕСА_2, ОСОБА_6, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисно, накинув светр навколо шиї ОСОБА_11 та, з метою подолання опору, повалив останнього на землю і, притиснувши потерпілого ногою, продовжив душити, чим перешкодив нормальному процесу дихання, що призвело до закриття дихальних шляхів, внаслідок чого сталася смерть ОСОБА_11 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо нього та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що докази, на яких ґрунтується вирок у своїй сукупності не доводять його провину у вчиненні інкримінованого йому злочину, зокрема:
- у судовому засіданні він провину свою не визнав та показав, що вбивство вчинив його брат. Суд не дав належної оцінки цим показанням, а переклав на нього обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК;
- розгляд справи у суді першої інстанції відбувся формально, без встановлення всіх обставин злочину;
- висновок експерта № 378 свідчить лише про наявність у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та причину смерті і не може бути доказом його (засудженого) винуватості в заподіянні смерті ОСОБА_11 ;
- показання потерпілої ОСОБА_8 не містять відомостей щодо обставин загибелі її батька, а стосуються лише особи потерпілого та обставин, за яких їй стало відомо про смерть батька;
- показання свідка ОСОБА_9, які нею дані під присягою, свідчать про те, що смерть потерпілому заподіювали дві особи. Ні органом досудового слідства, ні судом ця особа не встановлена. Крім того свідок ОСОБА_9 не була притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 396 КК (приховування злочину);
- до показань свідка ОСОБА_10, необхідно відноситись критично, оскільки ці показання спрямовані на уникнення від покарання за умисне вбивство. У цього свідка був мотив вчинити вбивство (крадіжка майна потерпілого ОСОБА_11 );
- відеофайли є недопустимими доказами, оскільки не відкривалися йому в порядку ст. 290 КПК, так як ознайомлення відбувалося в ДУ Рівненський СІЗО, де була відсутня техніка за допомогою якої можна було переглянути відеозаписи;
- обвинувачення ґрунтується на припущеннях.
Засуджений також посилається на те, щоапеляційний розгляд кримінального провадження здійснювався формально всупереч вимогам ст. 2 КПК, а рішення апеляційного суду не є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Водночас засуджений у своїй касаційній скарзі висуває свою версію події, згідно з якою вбивство вчинив його брат, свідок ОСОБА_10 .
Крім того, у клопотаннях, які долучені до касаційної скарги засуджений посилається на те, що:
- під час досудового слідства стосовно нього та свідка ОСОБА_9 чинився психологічний тиск, а також під час затримання було порушено його право на захист;
- показання у нього брались без захисника і працівника посольства;
- його показання щодо свідків не перевірялись;
- поняті були зацікавлені слідством;
- ОСОБА_9 давала неправдиві показання у стані сп`яніння;
- викрадені речі виявлено за місцем проживання ОСОБА_10 та іншої особи.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- засуджений та захисник підтримали вимоги касаційної скарги;
- потерпіла та прокурор просили залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
З урахуванням зазначених положень КПК суд касаційної інстанції під час розгляду кримінального провадження виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій та позбавлений процесуальної можливості надаватиоцінку доказам та доводам касаційної скарги щодо неповноти судового розгляду. З огляду на зазначене Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги щодо:
- іншої версії подій вчинення вбивства;
- оцінки показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ;
- недопиту свідків: працівника заправки та сторожа.
З вищенаведених підстав також не є предметом дослідження суду касаційної інстанції доводи засудженого про те, що з показань свідка ОСОБА_9 убачається, що вбивство вчиняли дві особи. Крім того, відповідно до положень ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Разом з тим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом, а саме на показаннях:
- потерпілої ОСОБА_8, дочки потерпілого ОСОБА_11 про те, що коли їй повідомили, що батько не виходить на зв`язок, вона почала телефонувати до нього, однак жоден з його телефонів не відповідав. Приїхавши у помешкання ОСОБА_11, відчинивши двері, потерпіла в будинку батька не знайшла і одразу повідомила поліцію. З будинку зникли деякі речі, ніяких слідів боротьби в будинку не було, двері були не ушкоджені. Їй відомо, що раніше батько взяв до себе проживати безхатченків чоловіка з жінкою, які допомагали йому, однак на той час вони в будинку вже не проживали;
- свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_6 зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 деякий час проживали в будинку потерпілого, надалі останній їх вигнав, оскільки вони заборгували йому гроші за електроенергію. ІНФОРМАЦІЯ_2 він (свідок) зустрів свого брата і запропонував йому поїхати до ОСОБА_11 і вмовити його знову прийняти їх жити до себе. Ввечері вони прийшли до ОСОБА_11, ОСОБА_6 залишився чекати на сходах, а свідок постукав у вікно. ОСОБА_11 вийшов до нього, в руках він тримав напилок. Свідок попросив ОСОБА_11 дозволити ОСОБА_6 переночувати, на що потерпілий почав сваритись, між ними сталася штовханина. Оскільки у ОСОБА_11 дуже трусились руки, він випадково вдарив свідка напилком в бік. У цей час ОСОБА_6, розсердившись, підскочив до ОСОБА_11, накинув йому на шию свого светра, та почав душити потерпілого, поваливши його на землю. Крикнув свідку, щоб він йшов в будинок, обробив рану. Він (свідок) зайшов в будинок, обробив рану, а коли повернувся, ОСОБА_11 був мертвий, він перевірив його пульс, після чого зв`язав потерпілому ноги ременем, для того щоб його було добре тягнути. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 дотягли ОСОБА_11 до дороги, у свідка боліла рана, він більше не зміг тягнути і пішов в будинок. Далі загиблого тягнув і закопував ОСОБА_6 можливо з ОСОБА_9 . Потім вони пішли в дім, повитирали свої відбитки, повечеряли і лягли спати. Свідок додав, що не знає, де під час конфлікту була ОСОБА_9, її з ними не було, та де б вона не стояла, вона не могла чітко бачити, те що відбувається, оскільки було темно, місцевість не була освітлена. Особисто він ніяких насильницьких дій до ОСОБА_11 не вчиняв;