ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 578/1060/17
провадження № 51-10536км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
засуджених (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 червня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200180000209, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що в силу ст. 89 КК не має судимостей,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2021 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 12. ч. 2 ст. 115 КК, і призначено їм покарання у виді позбавлення волі:
ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла; за пунктами 6, 12 ч .2 ст. 115 КК - на строк 13 років з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна, крім житла.
ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла; за пунктами 6, 12. ч. 2 ст. 115 КК - на строк 14 років з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна, крім житла.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів.
За обставин встановлених вироком місцевого суду, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 12 серпня 2017 року приблизно о 02:00, діючи за попередньою змовою, з метою заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10, під вигаданим приводом, нібито взяти участь у пограбуванні місцевого мешканця, приїхали на автомобілі ВАЗ-21093 під керуванням останнього до лісового масиву, розташованого поблизу вул. Мірошниченка в с. Запсілля Краснопільського району Сумської області, начебто до місця проживання особи, яку мали намір пограбувати.
Перебуваючи на галявині, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, об`єднавши свої зусилля єдиним умислом, спрямованим на вбивство ОСОБА_10, з метою заволодіння його майном, діючи спільно, вчинили напад на останнього та, застосовуючи небезпечне для його життя та здоров`я фізичне насильство, стали завдавати йому, кожний з силою удари металевою палицею по голові, розуміючи, що такі їх дії призведуть до смерті потерпілого.
Намагаючись захиститися, потерпілий почав тікати, проте ОСОБА_8 з метою доведення до кінця спільного наміру, направленого на вбивство ОСОБА_10, з корисливих мотивів, наздогнав його та з силою завдав ще декілька ударів металевою палицею по голові, від яких той упав і перестав подавати ознаки життя. Після чого, бажаючи приховати злочин, ОСОБА_9 підігнав автомобіль, при цьому випадково наїхавши на тіло потерпілого передніми колесами, у який вони погрузили тіло ОСОБА_10 до багажного відділення та перевезли його до мосту через річку Псел між селами В. Рибиця та Запсілля, де викинули труп у воду.
У подальшому ОСОБА_8 і ОСОБА_9 знайшли під водійським сидінням автомобіля ВАЗ-21093 барсетку з грошима в сумі 1 700 доларів США, що становить згідно офіційного курсу Національного банку України 43 677 грн, якими заволоділи.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 червня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8, його захисника ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 задоволено частково.
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2021 року в частині засудження ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК скасовано, а провадження в цій частині закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Виключено з обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кваліфікуючу ознаку умисне вбивство "з корисливих мотивів", перекваліфіковано їх дії з п. 6 і п. 12 ч. 2 ст. 115 КК на п. 12 ч. 2 ст.115 КК іпризначено покарання: ОСОБА_9 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 14 років; ОСОБА_8 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 13 років.Виключено з резолютивної частини вироку вказівку про призначення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК.
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК. Вказує, що апеляційний суд у непроцесуальний спосіб фактично визнав незаконною попередню ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, якою скасовано вирок Зарічного районного суду м. Сум від 06 листопада 2018 року, та у категоричній формі заперечив можливість при новому судовому розгляді місцевим судом, застосування норми закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, хоча прокурор у своїй апеляційній скарзі зазначав про необґрунтованість та невмотивованість виправдання обвинувачених за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і просив скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону вказав, що під час нового розгляду місцевий суд може врахувати доводи прокурора. Отже вважає, що місцевий суд при новому судовому розгляді міг застосувати норми закону про більш тяжке кримінальне правопорушення. Крім того зазначає, що апеляційний суд без безпосереднього дослідження доказів, не міг прийти до висновку про закриття провадження в частині засудження ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК і виключення з обвинувачення кваліфікуючої ознаки умисне вбивство "з корисливих мотивів".