Постанова
Іменем України
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 752/14363/21
провадження № 61-5868св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року в складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: розірвати шлюб, зареєстрований між ним та відповідачем 29 жовтня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1748; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 3,2 AT Navi (опціон Е71, колір С06, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 ) та на квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позову зазначав, що з 29 жовтня 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Сімейні відносини між сторонами не склались, подружні відносини припинені і на теперішній час вони є чужими людьми без почуття любові та поваги один до одного, шлюб існує тільки формально і зберегти його неможливо.
До укладення шлюбу він набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, яка була відчужена 21 листопада 2014 року за 1 152 367 грн. В рахунок майбутньої оплати за квартиру він отримав завдаток у розмірі 721 000 грн, за який 20 листопада 2014 року придбав автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 3,2 AT Navi за ціною 680 444 грн на підставі договору № 1411-07002 від 07 листопада 2014 року. Тобто вказаний транспортний засіб придбано за рахунок коштів, отриманих від продажу квартири, придбаної до укладення шлюбу з відповідачем, а тому спірний автомобіль є його особистою приватною власністю.
20 грудня 2012 року матір ОСОБА_3 подарувала йому 2 100 000 грн для придбання квартири. В подальшому за договором купівлі-продажу від 26 грудня 2012 року він придбав квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, фактично сплативши за неї 2 077 400 грн. Оскільки джерелом набуття спірної квартири були кошти, одержані за договором дарування, то вищевказаний об`єкт нерухомості також є його особистою приватною власністю.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року позов задоволено.
Розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 листопада 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1748.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 3,2 АТ Navi (опціон Е71, колір С06, номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_3 ).
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем фактично припинені, відновлення подружніх відносин і збереження сім`ї неможливе, тому вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 придбав спірну квартиру та автомобіль за кошти, які належали йому особисто, а тому вказане майно є його особистою приватною власністю та не підлягає поділу. Презумпція спільності права власності подружжя на спірні квартиру та автомобіль позивачем спростована, натомість відповідачем не було надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що джерелом придбання спірного майна є грошові кошти, які належали подружжю на праві спільної сумісної власності.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині вирішення вимог про визнання майна особистою приватною власністю, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не укладав з покупцем квартири АДРЕСА_2 нотаріально посвідчену угоду про сплату завдатку, існує лише розписка від 06 листопада 2014 року про отримання коштів, підписана ОСОБА_1, яка фактично містить умови попереднього договору купівлі-продажу квартири. З огляду на наведене, вона підлягала нотаріальному посвідченню, чого вчинено не було.
Видаткова накладна № НЦ000674 від 20 листопада 2014 року, надана позивачем на підтвердження здійснення оплати за спірний автомобіль, не є розрахунковим документом в розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не містить відмітки про проведення банківської операції або будь-яких відомостей щодо дати сплати грошових коштів в сумі 680 544 грн за придбання автомобіля.
Суд першої інстанції при вирішенні вимог про визнання спірної квартири особистою приватною власністю безпідставно врахував отримання позивачем дарунку у розмірі 2 100 000 грн для придбання нерухомості від своєї матері ОСОБА_3, оскільки зазначений договір дарування валютних цінностей у формі розписки є нікчемним так як не посвідчений нотаріально.
Спірна квартира була набута відповідачем під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачкою, відповідно до пункту 4.1. договору купівлі-продажу цей договір посвідчено за згодою дружини покупця ОСОБА_2, яка висловлена письмово та нотаріально посвідчена 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом КМНО Чорнолог Л. В. за реєстровим № 3191.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядалося.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року та залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року в справі № 619/5624/14-ц (провадження № 61- 4712св18), від 18 червня 2018 року в справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18), від 18 березня 2019 року в справі № 334/8276/15-ц (провадження № 61-20св19), від 24 квітня 2019 року в справі № 640/14686/16- ц (провадження № 61-25953св18), від 22 травня 2019 року в справі № 523/8319/14-ц (провадження № 523/8319/14-ц), від 26 червня 2019 року в справі № 641/5115/16-ц (провадження № 61-19996св18), від 22 січня 2020 року в справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19), від 29 липня 2020 року в справі № 127/16354/17 (провадження № 61-5698св19), від 10 лютого 2021 року в справі № 759/5338/18 (провадження № 61-20733св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржив судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Автомобіль було придбано за рахунок коштів, які належали йому на праві особистої приватної власності та були отримані у зв`язку з продажем квартири, придбаної до укладення шлюбу, відтак автомобіль є його особистою приватною власністю.
Сам по собі факт надання ОСОБА_2 як його дружиною згоди на придбання квартири АДРЕСА_1 не дає підстав вважати, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідач не надала жодного доказу щодо отримання доходу на придбання спірної квартири, не заперечувала проти отримання ним грошових коштів на придбання квартири від матері ОСОБА_5 . Оскільки джерелом набуття спірної нерухомості були кошти, одержані за договором дарування від матері, вона також є його особистою приватною власністю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду м. Києва.
29 серпня 2022 року справа № 752/14363/21 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29 жовтня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2004 року належала на праві власності квартира АДРЕСА_2 .
06 листопада 2014 року позивач склав та підписав розписку, в якій зазначив, що отримав від ОСОБА_7 в якості завдатку грошову суму у розмірі 721 000 грн у рахунок майбутньої оплати за придбання квартири АДРЕСА_2 . Факт отримання ним грошей означає, що він зобов`язується продати квартиру за ціною 1 152 367 грн.
07 листопада 2014 року ТОВ "Ніко Центр Київ" та ОСОБА_1 уклали договір № 1411-07002, за умовами якого товариство зобов`язалося поставити та передати у власність позивача новий автомобіль марки Mitsubishi Pajero Wagon 3.2 AT Navi комплектації Е71, кольору С06, а останній в свою чергу зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару за цим договором становила 680 544 грн.
Суд установив, що оплата зазначеної суми підтверджується видатковою накладною № НЦ000674 від 20 листопада 2014 року. Актом приймання-передачі № 141120-002 від 20 листопада 2014 року підтверджено прийняття позивачем автомобіля марки Mitsubishi Pajero Wagon 3.2 AT Navi опціон Е71, колір С06, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 .