Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 346/3383/21
провадження № 61-741св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - в. о. керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в складі колегії суддів Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року в. о. керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позов мотивував тим, що рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області №860-22/2007 від 28 листопада 2007 року ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку площею 800 м?, призначену для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, по АДРЕСА_1 . Рішенням Коломийської міської ради №1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року вказану земельну ділянку безоплатно передано у власність відповідачки.
Прокурор уважає, що передача відповідачці у приватну власність вказаної земельної ділянки проведена з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки відповідачка, достеменно знаючи, що вона вже використала своє право безоплатної приватизації земельної ділянки вказаного цільового призначення в листопаді 2006 року під час отримання у приватну власність земельної ділянки на території П`ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, не повідомила Коломийську міську раду про факт використання свого права.
Крім того, відповідачка, незважаючи на отримання в грудні 2006 року державних актів про право власності на земельну ділянку, подала до Коломийської міської ради довідку про те, що за її прізвищем в книгах реєстрації державних актів та договорів оренди в м. Коломиї записи відсутні. На переконання позивача ОСОБА_1 ввела в оману Коломийську міську раду, яка при прийнятті рішення від 25 лютого 2009 року розраховувала на добросовісність відповідачки.
Прокурор просив суд ухвалити рішення, яким:
визнати незаконним і скасувати рішення сесії Коломийської міської ради № 1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року;
скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 988463, виданий 11 червня 2009 року на земельну ділянку площею 0,0800 га з кадастровим номером 2610600000:01:007:0040;
витребувати вказану земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Коломийської міської ради Івано-Франківської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2022 року позов задоволено частково:
визнано незаконним і скасовано пункт 16 рішення сесії Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року "Про припинення права користування та передачу земельних ділянок у власність" щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 800 м? по АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
визнано недійсним державний акт серії ЯЖ 988463, виданий 11 червня 2009 року на підставі вказаного рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області, на право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га по АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 2610600000:01:007:0040;
витребувано у ОСОБА_1 вказану земельну ділянку;
в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6810 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що передбачена в статті 116 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку в розмірах, встановлених статтею 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання безоплатно у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.
Оскільки пункт 16 рішення сесії Коломийської міської ради № 1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" прийнятий з порушенням вимог статей 116, 118, 121 ЗК України, то за висновком суду у відповідності до статті 21 ЦК України та статті 152 ЗК України саме цей пункт рішення підлягає визнанню недійсним та скасуванню. В іншій частині вказане рішення органу місцевого самоврядування не стосується предмета цього спору, тому суд уважав відсутніми підстави для скасування рішення в цілому.
Оскільки суд визнав незаконним пункт рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого відповідачка отримала у власність спірну земельну ділянку, позовні вимоги про скасування державного акта та витребування земельної ділянки теж підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідачки на принцип єдності та цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за висновком суду не спростовують доводів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, оскільки права на земельну ділянку повинні бути оформлені відповідно до чинного законодавства, а не всупереч йому. Суд зазначив, що земельним законодавством не передбачено жодних винятків щодо можливості використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного і того ж цільового призначення лише один раз.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу відповідачки задоволено, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в. о. керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в ході розгляду справи судом першої інстанції представник відповідача заявив клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності. Суд установив, що оспорюване рішення міської ради прийнято у 2009 році та в цьому ж році видано державний акт про право власності. Проте, прокурор звернувся з цим позовом до суду в липні 2021 року, тобто майже через 12 років з моменту прийняття оспорюваного рішення міської ради.
Колегія суддів не прийняла доводи прокурора про те, що початок перебігу позовної давності в цій справі слід обчислювати з моменту отримання Коломийською міською радою листа Коломийської місцевої прокуратури 02 березня 2020 року, адже прокуратура не була позбавлена права звернення до органів державної влади раніше задля отримання інформації та копій необхідних документів у разі не здійснення органом державної влади своїх повноважень щодо захисту законних інтересів держави. Суд зазначив, що прокурор не довів, що ним вчинялись заходи задля отримання інформації (надсилались відповідні запити, призначались перевірки тощо), але ці заходи не дали результатів з незалежних від прокурора причин.
Колегія суддів уважала, що прокурор мав об`єктивну та законодавчо визначену можливість довідатися про існування рішення Коломийської міської ради №1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року з моменту початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто з 26 жовтня 2011 року.
Аргументи учасників справи
12 січня 2023 року заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій просив її скасувати як прийняту з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи в задоволенні позову за спливом позовної давності, апеляційний суд взагалі не дослідив питання моменту обізнаності Коломийської міської ради з фактом порушення своїх прав. Наполягає на тому, що підставою позову в цій справі є не сам факт передання земельної ділянки у власність ОСОБА_1, а проведення процедури безоплатної приватизації всупереч вимогам чинного законодавства. Тому суд мав установити момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про те, що відповідачка вже використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Наполягає на тому, що про порушення своїх прав (прав держави) Коломийська міська рада дізналася лише після отримання від прокуратури листа в березні 2020 року, якій внаслідок здійснення кримінального провадження з вересня 2019 року стало відомо про факт підробки відповідачкою документів, необхідних для безоплатного отримання у власність земельної ділянки.
Вказує про безпідставність висновку апеляційного суду щодо можливості отримання прокурором інформації про порушення прав держави, починаючи з 26 жовтня 2011 року (момент початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), адже прокурор не зобов`язаний періодично ознайомлюватися з даними вказаного реєстру.
Зазначає також, що апеляційний суд зробив висновок про наявність клопотання про застосування наслідків позовної давності в усній формі, проте звукозаписи судових засідань не досліджував.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі; витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2023 року вказано, що прокурор як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, 01 квітня 2021 року в справі № 915/1222/19, від 08 грудня 2022 року в справі № 918/964/20, від 22 вересня 2021 року в справі № 922/3403/20, від 11 жовтня 2018 року в справі № 906/916/16, від 28 лютого 2018 року в справі № 352/626/13, від 06 липня 2022 року в справі № 461/7438/19, від 14 грудня 2021 року в справі № 911/2579/20, від 23 травня 2018 року в справі № 469/1291/16-ц, від 15 червня 2022 року в справі № 306/12/19, від 22 грудня 2021 року в справі № 922/848/21.
Аналіз доводів та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується позивачем у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування пункту 16 рішення сесії Коломийської міської ради № 1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року, скасування державного акта про право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з володіння відповідачки. Постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування інших пунктів рішення сесії Коломийської міської ради № 1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року, не пов`язаних з переданням земельної ділянки у власність відповідачки, в касаційному порядку не оскаржується та Верховним Судом не переглядається.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням П`ядицької сільської ради № 88-4/2006 від 24 листопада 2006 року затверджено розроблений на замовлення відповідачки проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,3813 га, у тому числі 0,2363 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та 0,1450 га - для ведення особистого селянського господарства.
26 грудня 2006 року на ім`я ОСОБА_1 видано два державні акти серії ЯД №840018 та серії ЯД №840015 про право власності на вказані земельні ділянки. Кадастрові номери цих ділянок: 2623285801:01:004:0060 та 2623285801:01:004:0061 відповідно.
На підставі рішення Коломийської міської ради №860-22/2007 від 28 листопада 2007 року ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку площею 800 м?, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, на підставі чого 15 квітня 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 15 рішення Коломийської міської ради № 1887-37/2009 від 25 лютого 2009 року припинено право ОСОБА_1 на користування вказаною земельною ділянкою та розірвано договір оренди земельної ділянки від 15 квітня 2008 року. Натомість у пункті 16 рішення зазначено про передачу цієї ж земельної ділянки у власність ОСОБА_1
11 червня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ №988463 на право власності на вказану ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер: 2610600000:01:007:0040.
02 березня 2020 року заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури на адресу Коломийської міської ради надіслав лист №09.33-01/67-762Вих-20 про встановлення факту подвійної безоплатної приватизації земельних ділянок ОСОБА_1
20 жовтня 2020 року Коломийська міська рада надала відповідь заступнику керівника прокуратури про те, що не вбачає законних підстав для подання позовної заяви про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її до земель запасу міської ради.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).