Постанова
Іменем України
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 755/14886/17
провадження № 61-4151св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк";
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Андрієнко А. М., Нежури В. А.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 22 серпня 2007 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 37 908 доларів США зі сплатою 12% річних до 21 серпня 2014 року. Кредит надавався для оплати придбаного автомобіля марки TOYOTA, модель RAV 4, 2007 року випуску, згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 07 серпня 2007 року № 7145, укладеним
з ТОВ "Автосаміт ЛТД".
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 17 лютого 2017 року у неї утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 79 491 доларів 63 центи США, що еквівалентно 2 145 374 грн 47 коп., з яких: заборгованість по сумі кредиту 28 727 доларів 72 центи США; за відсотками - у розмірі 31 105 доларів 04 центи США; по пені за несвоєчасне повернення кредиту - у розмірі 9 789 доларів 77 центів США; по пені за несвоєчасне повернення відсотків - у розмірі 9 869 доларів 10 центів США.
Заочним рішенням Дніпровський районний суд м. Києва від 26 серпня 2015 року у справі № 755/26903/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБСР "Укрсоцбанк" суму заборгованості за договором кредиту від 22 серпня 2007 року: за кредитом - 28 727 доларів 72 центи США; за відсотками - 21 129 доларів 52 центи США; по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4 019 доларів 71 центи США; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 2 938 доларів 64 центи США.
З урахуванням рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року банк просив стягнути з ОСОБА_1 відсотки за кредитом у розмірі 9 975 доларів 52 центи США, що є ціною позову, як різниця між нарахованими відсотками за користування кредитом станом на 17 лютого 2017 року та стягнутими вказаним судовим рішенням відсотками.
Ураховуючи викладене, банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 975 доларів 52 центи США, а також понесені банком судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року, у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що банк, звернувшись із вимогою про дострокове виконання основного зобов`язання, реалізував своє право на пред`явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України, та змінив строк виконання в повному обсязі кредитного зобов`язання відповідачки, а отже, у позивача припинилося право нараховувати проценти за кредитом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов банку задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15, постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 748/41/20 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу
№ 755/14886/17 із Дніпровського районного суду м. Києва.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалення рішення про стягнення заборгованості не припиняє зобов`язання за кредитним договором не змінює основне зобов`язання, та банк не втрачає свого права на стягнення відсотків за кредитним договором.
Також банк не погоджувався із розподілом судових витрат, вважало, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу документально не є підтвердженими, а отже відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав відзив на касаційну скаргу в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 серпня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів, відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 37 908 доларів США зі сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 12 % річних з кінцевим терміном повернення грошей до 21 серпня 2014 року (а. с. 4-6, т. 1).
Кредит надавався для оплати придбаного автомобіля марки TOYOTA, модель RAV 4, 2007 року випуску, згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 07 серпня 2007 року № 7145, укладеним з ТОВ "Автосаміт ЛТД" (а. с. 4, 7, т. 1).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 березня 2016 року, у справі № 755/26903/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суму заборгованості станом на 06 серпня 2014 року у розмірі 56 815 доларів 58 центи США, що еквівалентно 701 949 грн 65 коп., з яких тіло кредиту у розмірі 28 727 доларів 72 центи США, заборгованість по відсоткам у розмірі 21 129 доларів 52 центи США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 019 доларів 71 центи США та пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 2 938 доларів 64 центи США, що еквівалентно 36 306 грн 50 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 13-14, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.