ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2876/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Сухового В.Г., Чумака Ю.Я.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Круш Т.О.,
Кабінету Міністрів України - Горової С.В.,
Одеської обласної державної адміністрації - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Енерго Продукт ЛТД" - Чугунова М.В., Войцехівського О.В.,
Державного підприємства
"Адміністрація морських портів України" - Семаки В.Ю.,
Міністерство розвитку громад, територій та
інфраструктури України - Шевченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 (у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий), Козир Т.П., Тищенко А.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 (суддя Спичак О.М.)
у справі № 910/2876/17
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Одеської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України,
про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року Заступник Генерального прокурора України (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Одеської обласної державної адміністрації (далі - Одеська ОДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" (далі - ТОВ "Енерго Продукт ЛТД"), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Одеської ОДА від 16.01.2016 № 21/А-2016 "Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" в оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)";
- визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 17.02.2016, укладений між Одеською ОДА і ТОВ "Енерго Продукт ЛТД", про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129, площею 4,46 га, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2016 за №13344819.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129 знаходиться в акваторії Аджалицького лиману та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073 (зі змінами) надана в користування Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України") як акваторія морського порту "Южний", отже належить до водних об`єктів загальнодержавного значення.
Оскільки розпорядження такими землями здійснюється на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Одеська ОДА не мала законних підстав для передачі спірної земельної ділянки в користування ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" відповідно до оспорюваних розпорядження та укладеного на його виконання договору оренди земельної ділянки від 17.02.2016.
Судом першої інстанції залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ДП "Адміністрація морських портів України" та Міністерство інфраструктури України (нині - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2023 року ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/2876/17 за касаційною скаргою ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.03.2023.
Заступник Генерального прокурора у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, недоведеність скаржником підстав касаційного оскарження судових рішень, тому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Енерго Продукт ЛТД", а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Кабінет Міністрів України, ДП "Адміністрація морських портів України" у відзивах на касаційну скаргу зазначають про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України подало два відзиву на касаційну скаргу (через засоби поштового зв`язку та в електронній формі), у яких зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Також Міністерство подало заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву на касаційну скаргу, обґрунтовуючи таке клопотання специфікою роботи в умовах воєнного стану.
Одеська ОДА в судове засідання свого представника не направила.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеному учаснику справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 13.11.2015 Одеською ОДА прийнято розпорядження № 773/А-2015 "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)", відповідно до якого надано дозвіл ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 4, 46 га із земель водного фонду для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Відповідно до розпорядження Одеської ОДА від 01.12.2015 № 818/А-2015 внесено зміни до розпорядження від 13.11.2015 № 773/А-2015, за якими у назві та тексті розпорядження слова "для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту" замінено словами "для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту".
16.01.2016 Одеською ОДА прийнято розпорядження № 21/А-2016 "Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" в оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)", відповідно до пункту 1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" в довгострокову оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту).
17.02.2016 між Одеською ОДА (орендодавець) і ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Одеської ОДА від 16.01.2016 № 21/А-2016 надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 4, 4600 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту). Земельна ділянка надається в оренду для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту (пункт 1.1).
Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Одеської ОДА і ТОВ "Енерго Продукт ЛТД", про визнання незаконним і скасування розпорядження Одеської ОДА від 16.01.2016 № 21/А-2016 та визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки від 17.02.2016, укладеного між відповідачами, обґрунтована тим, що земельна ділянка кадастровий номер 5122755400:01:002:0129 знаходиться в акваторії Аджалицького лиману, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073 (зі змінами) надана в користування ДП "Адміністрація морських портів України" як акваторія морського порту Южний. Оскільки спірна земельна ділянка належить до водних об`єктів загальнодержавного значення, розпорядження якою здійснюється на підставі рішень Кабінету Міністрів України, тому Одеська ОДА не мала законних підстав на розпорядження цією земельною ділянкою, у тому числі на зміну цільового призначення земельної ділянки із земель водного фонду на землі транспорту. Щодо вимог про визнання недійсним на майбутнє договору оренди зазначеної земельної ділянки, то прокурором зазначено, що відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" акваторії морських портів не можуть бути об`єктами оренди.
Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову та мотивував таке рішення тим, зокрема, що звернення прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України із зазначеним позовом спрямоване безпосередньо на захист інтересів держави, а отже є правомірним. При цьому, відповідно до висновків суду апеляційної інстанції, за встановлених обставин порушення порядку розпорядження (передачі в користування) земельної ділянки, що належить до акваторії морського порту, залишення без розгляду позову з підстав необґрунтованості звернення прокурора могло б призвести до формалізації судового захисту та недотримання загальних засад здійснення господарського судочинства.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" послалося, зокрема на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі порушено положення статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час подання прокурором позову) щодо встановлення обставин дотримання прокурором порядку та підтвердження підстав для представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України в суді, оскільки матеріали справи не містять доказів попереднього звернення прокурора до зазначеного суб`єкта владних повноважень про наявність порушень інтересів держави та намір подати позов до суду. Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушень прокурором положень зазначених норм при зверненні до суду з позовом у цій справі за наведених обставин не відповідають висновкам щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц. Також судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення статті 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та не враховано висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/875/20, про те, що вимоги про визнання договору оренди недійсним на майбутнє заявлено у спосіб, що не передбачений нормами ЦК. Судами попередніх інстанцій належним чином не було досліджено обставин приналежності спірної земельної ділянки до акваторії морського порту та не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/875/20, щодо застосування положень статей 79, 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України "Про морські порти України", статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України, Водного кодексу України. Судом апеляційної інстанції при оцінці висновків експертиз допущено порушення статті 86 ГПК.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
У частині 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (такі висновки наведено у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18); під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
За змістом пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти росії" (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ГПК).
Відповідно до статті 2 ГПК (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом у справі, що розглядається) господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.