ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2809/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Ковальчук А. С. (адвоката),
відповідача - Невмержицького С. І. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 (колегія суддів: Станік С. Р. - головуючий, Шаптала Є. Ю, Тищенко О. В.) і рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 (суддя Ейвазова А. Р.) у справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон.003"
про стягнення 2 636 710,23 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Войтовське" (далі - СТОВ "Войтовське") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон.003" (далі - ТОВ "Платон.003") про стягнення суми боргу 1 013 460,23 грн, що складається з 974 250,00 грн - основного боргу, 32 964,35 грн - пені та 6 245,88 грн - 3% річних, які нараховані за період з 02.07.2021 до 17.09.2021.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань за договором суборенди землі від 30.12.2020 № 30/12-1 в частині сплати орендних платежів у встановлений договором строк.
1.3. 03.11.2021 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої СТОВ "Войтовське" просило стягнути з ТОВ "Платон.003" 2 636 710,23 грн. Позивач збільшив вимоги в частині основного боргу до 2 595 500,00 грн та не змінив розміру вимог в частині пені та 3% річних. Заява була прийнята до розгляду судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2021.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2809/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, повністю відмовлено у задоволенні позову СТОВ "Войтовське" до ТОВ "Платон.003". Вирішено стягнути з СТОВ "Войтовське" на користь ТОВ "Платон.003" 17 000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги.
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що досягнення згоди щодо об`єкта оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є обов`язковою умовою для укладення договору суборенди, водночас під час розгляду цієї справи суд не встановив, що сторонами в установленій письмовій формі досягнуто такої згоди. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів факт передачі у володіння та користування відповідачу і прийняття ним певних земельних ділянок, тому суд зазначив, що договір суборенди землі від 30.12.2020 № 30/12-1 не можна вважати укладеним, зважаючи на відсутність доказів про досягнення згоди його сторонами щодо об`єктів суборенди за таким договором.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, зазначив, що відповідач як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції заперечував факт передачі у володіння та користування за договором від 30.12.2020 № 30/12-1 земельних ділянок, вказаних у заяві свідка, та посилався на оренду відповідних земельних ділянок на підставі інших договорів суборенди від 03.02.2021, від 08.02.2021, від 09.02.2011, від 11.02.2021, укладених між позивачем та відповідачем. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що земельні ділянки (перелік яких наведений у постанові суду апеляційної інстанції) є об`єктами суборенди за іншими договорами, на підставі яких між сторонами виникли відповідні права та обов`язки, і не є предметом оренди за договором від 30.12.2020 № 30/12-1, який підписано СТОВ "Войтовське" (орендар) та ТОВ "Платон.003" (суборендар). Тому суд зазначив, що у відповідача відсутній обов`язок перед позивачем зі сплати платежів за оренду земельних ділянок за договором від 30.12.2020 № 30/12- 1. Суд апеляційної інстанції також погодився з висновками суду першої інстанції про те, що договір від 30.12.2020 № 30/12-1 не можна вважати укладеним, зважаючи на відсутність доказів про досягнення згоди його сторонами щодо об`єктів суборенди за таким договором, що є істотною його умовою, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. СТОВ "Войтовське" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 і рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2809/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СТОВ "Войтовське" до ТОВ "Платон.003" про стягнення суми боргу 2 636 710,23 грн, що складається з: 2 597 500,00 грн - основного боргу, 32 964,35 грн - пені та 6 245,88 грн - 3% річних; стягнути з ТОВ "Платон.003" на користь СТОВ "Войтовське" понесені судові витрати.
3.2. СТОВ "Войтовське", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди неправильно застосували статтю 181 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 926/3397/17, від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 17.06.2020 у справі № 913/420/19, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.11.2019 у справі № 24/2/18. СТОВ "Войтовське" зазначає, що суди не врахували положення статей 3, 538, 629 Цивільного кодексу України та вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах за умов укладення договору оренди землі, відсутності в орендаря зауважень щодо змісту договору, виконання зобов`язань орендодавцем та часткового виконання зобов`язань орендарем (часткової сплати орендної плати). Крім того, скаржник зазначає, що суди не дослідили і не розглянули витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2021, поданий відповідачем щодо вчинення позивачем нібито шахрайських дій. На думку скаржника, цей витяг свідчить про укладення, чинність та дійсність договору суборенди від 30.12.2020 № 30/12-1 та спростовує доводи відповідача.
3.3. ТОВ "Платон.003" подало 30.03.2023 відзив на касаційну скаргу, в якому просить поновити строк на його подання та залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання відзиву, ТОВ "Платон.003" зазначає, що не отримувало ухвалу Верховного Суду від 06.03.2023 та касаційну скаргу СТОВ "Войтовське". ТОВ "Платон.003" зауважує, що ознайомилося з матеріалами справи № 911/2809/21 лише 27.03.2023, про що свідчить відмітка на заяві про ознайомлення, тому просить поновити строк на подання відзиву. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Платон.003" зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, проте суди правильно надали правову кваліфікацію спірним правовідносинам, установили обставини справи, правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Верховний Суд визнає поважними причини пропуску строку ТОВ "Платон.003" на подання відзиву на касаційну скаргу та вважає за можливе поновити такий строк. У зв`язку з цим Верховний Суд під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень враховує доводи, викладені у відзиві ТОВ "Платон.003" на касаційну скаргу.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 30.12.2020 сторонами у справі - СТОВ "Войтовське" (орендар) та ТОВ "Платон.003" (суборендар) підписано договір суборенди землі № 30/12-1 (далі - договір від 30.12.2020 № 30/12-1).
4.2. За умовами пункту 1.1 цього договору орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) земельні ділянки загальною площею 500 га, що використовуються орендарем згідно з договорами оренди земельної частки (паю) з громадянами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.
4.3. В пункті 2.1 договору від 30.12.2020 № 30/12-1передбачено, що в суборенду передаються земельні ділянки, визначені у пункті 1.1 договору суборенди та вказані у додатку до договору № 1.
4.4. Сторонами узгоджено, що земельна ділянка передається в суборенду у триденний строк після підписання цього договору та акта приймання-передачі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без розроблення проєкту її відведення; цільове призначення такої земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (пункти 5.1, 5.2 договору від 30.12.2020 № 30/12-1).
4.5. Строк дії такого договору визначено до 31.12.2021 (пункт 3.1 договору від 30.12.2020 № 30/12-1).
4.6. Відповідно до пункту 4.1 цього договору орендна плата за земельну ділянку вноситься суборендарем у грошовій формі в безготівковому порядку у розмірі 6 495 грн з ПДВ за 1 га, що на дату укладення договору еквівалентно 229,83 долара США згідно з курсом Національного банку України 28,26 грн за 1 долар США. Загальна сума договору визначена його сторонами у розмірі 3 247 500,00 грн з ПДВ, що на день підписання договору еквівалентно 114 915,07долара США.
4.7. За змістом пункту 4.2 договору від 30.12.2020 № 30/12-1 оплата орендної плати здійснюється суборендарем орендарю в національній валюті в гривнях на його банківський рахунок в три етапи:
- 650 000, 00 грн - до 01.04.2021;
- 974 250,00 грн - до 01.07.2021;
- 1 623 250,00 грн - до 01.11.2021.
4.8. За невиконання зобов`язань у встановлений строк в частині сплати орендної плати пунктом 4.3 цього договору встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.
4.9. Згідно з пунктом 10.3 договору від 30.12.2020 № 30/12-1 договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
4.10. 02.02.2021 позивачем виставлено рахунок від 02.02.2021 № 3 на підставі договору від 30.12.2020 № 30/12-1 на оплату 650 000,00 грн.
4.11. 03.02.2021 платіжним дорученням № 72 відповідач перерахував позивачу 650 000,00 грн з призначенням платежу: "за оренду земельної ділянки по рах. від 02.02.2021 у сумі 541 666,67, ПДВ 20% - 108 333,33 грн".
4.12. Суд першої інстанції зазначив, що земельні ділянки, які мали передаватися в суборенду за договором від 30.12.2020 № 30/12-1, мали визначатися додатком № 1 до нього. Проте судом не встановлено, що сторони підписали відповідний додаток до договору від 30.12.2020 № 30/12-1, яким би було індивідуалізовано земельні ділянки, що передаються в суборенду за договором від 30.12.2020 № 30/12-1, із зазначенням їх кадастрового номера та площі. Суд також зазначив, що сторони також не надали акт прийому-передачі таких земельних ділянок, який би міг свідчити, що сторонами у подальшому шляхом передачі відповідачу було індивідуалізовано земельні ділянки, які передаються в суборенду за відповідним договором від 30.12.2020 № 30/12-1.
4.13. Водночас судом першої інстанції на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права встановлено, що право суборенди земельних ділянок (за винятком земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281200:08:004:0044, 3221281200:08:010:0012) зареєстровано за відповідачем на підставі інших договорів суборенди, а саме:
- договорів суборенди від 03.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:
3221281200:08:008:0008, 3221281200:08:011:0037, 3221281200:08:008:0023, 3221281200:08:008:0022, 3221281200:08:007:0013, 3221281200:08:011:0052, 3221281200:08:008:0024, 3221281200:08:011:0021, 3221281200:08:007:0002, 3221281200:08:007:0003, 3221281200:08:008:0016, 3221281200:08:008:0007, 3221281200:08:008:0015, 3221281200:08:008:0006, 3221281200:08:007:0008, 3221281200:08:007:0005, 3221281200:08:008:0019, 3221281200:08:007:0006, 3221281200:08:011:0022, 3221281200:08:011:0020, 3221281200:08:007:0015, 3221281200:08:011:0043, 3221281200:08:006:0018, 3221281200:08:008:0018, 3221281200:08:008:0017, 3221281200:08:008:0014, 3221281200:08:007:0011, 3221281200:08:011:0010, 3221281200:08:008:0001, 3221281200:08:008:0002, 3221281200:08:011:0023, 3221281200:08:008:0013, 3221281200:08:008:0004, 3221281200:08:008:0010, 3221281200:08:007:0010, 3221281200:08:007:0007, 3221281200:08:007:0004, 3221281200:08:008:0012, 3221281200:08:011:0060, 3221281200:08:008:0003, 3221281200:08:011:0054, 3221281200:08:008:0011, 3221281200:08:008:0020, 3221281200:08:003:0007;
- договорів суборенди від 08.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:
3221281200:08:004:0008, 3221281200:08:004:0013, 3221281200:08:004:0007, 3221281200:08:004:0009, 3221281200:08:004:0010, 3221281200:08:004:0001, 3221281200:08:004:0039, 3221281200:08:011:0016, 3221281200:08:004:0038, 3221281200:08:004:0036, 3221281200:08:011:0013, 3221281200:08:004:0041, 3221281200:08:004:0033, 3221281200:08:011:0017, 3221281200:08:011:0003, 3221281200:08:011:0040, 3221281200:08:011:0015, 3221281200:08:004:0005, 3221281200:08:004:0045, 3221281200:08:004:0034, 3221281200:08:004:0012, 3221281200:08:004:0014, 3221281200:08:004:0029, 3221281200:08:004:0043, 3221281200:08:011:0014;
- договорів суборенди від 09.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:
3221281200:08:003:0013, 3221281200:08:003:0037, 3221281200:08:003:0019, 3221281200:08:003:0020, 3221281200:08:003:0018, 3221281200:08:003:0039, 3221281200:08:003:0026, 3221281200:08:006:0024, 3221281200:08:006:0036, 3221281200:08:004:0016, 3221281200:07:006:0006, 3221281200:08:006:0034, 3221281200:08:006:0025, 3221281200:08:003:0014, 3221281200:08:003:0008, 3221281200:08:006:0019, 3221281200:08:003:0033, 3221281200:08:003:0032, 3221281200:08:011:0006, 3221281200:08:006:0031, 3221281200:08:003:0038, 3221281200:08:006:0032, 3221281200:08:003:0035, 3221281200:08:003:0023, 3221281200:08:003:0022, 3221281200:08:003:0027, 3221281200:08:003:0024, 3221281200:08:006:0016, 3221281200:08:003:0029, 3221281200:08:003:0012, 3221281200:08:003:0015, 3221281200:08:003:0025, 3221281200:08:006:0027, 3221281200:08:006:0020, 3221281200:08:006:0021, 3221281200:08:006:0026, 3221281200:08:003:0031, 3221281200:08:003:0009, 3221281200:08:006:0015, 3221281200:08:006:0035;
- договорів суборенди від 11.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:
3221281200:08:011:0024, 3221281200:07:012:0011, 3221281200:08:011:0059, 3221281200:07:012:0043, 3221281200:08:011:0033, 3221281200:08:011:0057, 3221281200:08:011:0058, 3221281200:08:011:0056, 3221281200:07:012:0009, 3221281200:08:011:0055, 3221281200:08:011:0002, 3221281200:07:012:0010, 3221281200:08:011:0048, 3221281200:08:011:0049, 3221281200:08:011:0029, 3221281200:08:011:0034, 3221281200:07:012:0013, 3221281200:08:006:0033, 3221281200:08:011:0047, 3221281200:08:011:0042, 3221281200:08:011:0019, 3221281200:08:010:0024, 3221281200:08:006:0030, 3221281200:08:011:0008, 3221281200:08:006:0029, 3221281200:08:006:0028, 3221281200:07:012:0015, 3221281200:08:011:0005, 3221281200:08:011:0032, 3221281200:08:011:0031, 3221281200:07:012:0031, 3221281200:07:012:0017, 3221281200:07:012:0014, 3221281200:08:011:0031, 3221281200:08:011:0030 (у заяві свідка описка в останніх цифрах номера, а саме замість: ":0030" вказано: "60030"), 3221281200:07:012:0016, 3221281200:08:011:0044, 3221281200:08:011:0027, 3221281200:08:011:0041, 3221281200:08:011:0004, 3221281200:08:011:0001, 3221281200:08:011:0026, 3221281200:08:011:0036, 3221281200:08:011:0025, 3221281200:07:012:0033, 3221281200:08:011:0028, 3221281200:07:012:0012, 3221281200:08:011:0053, 3221281200:08:011:0050, 3221281200:08:011:0051, 3221281200:07:012:0007, 3221281200:08:011:0039.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідні договори, як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, укладені між позивачем та відповідачем, а вказані земельні ділянки є об`єктами суборенди за іншими договорами, на підставі яких між сторонами виникли відповідні права та обов`язки.
4.14. Спір у справі № 911/2809/21, що розглядається, виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для стягнення заборгованості за договором суборенди.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги СТОВ "Войтовське" про стягнення з ТОВ "Платон.003" заборгованості за договором від 30.12.2020 № 30/12-1. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 30.12.2020 № 30/12-1 в частині оплати за суборенду земельних ділянок.
5.4. Як установлено судами, між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди земельних ділянок загальною площею 500 га, що використовуються орендарем згідно з договорами оренди земельної частки (паю) з громадянами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.
5.5. Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору суборенди) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
5.6. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) (частина 6 статті 93 Земельного кодексу України).
5.7 За змістом частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору суборенди) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
5.8. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
5.9. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
5.10. За змістом частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
5.11. Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119, передбачено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.
5.12. Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) зауважила, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його.
5.14. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій установили, що сторонами не було досягнуто згоди щодо об`єкта оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Суди зазначили, що земельні ділянки, які повинні були передаватися в суборенду за договором від 30.12.2020 № 30/12-1, мали би визначатися в додатку № 1 до договору від 30.12.2020 № 30/12-1. Проте суди встановили, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України того, що між сторонами спору було підписано відповідний додаток № 1 до договору від 30.12.2020 № 30/12-1, яким би було індивідуалізовано земельні ділянки, що передаються в суборенду за цим договором, із зазначенням їх кадастрового номера та площі. Суди також установили, що сторонами спору не надано акта приймання-передачі земельних ділянок, який би міг свідчити, що сторонами у подальшому шляхом передачі відповідачу індивідуалізовано земельні ділянки, які передаються в суборенду за договором від 30.12.2020 № 30/12-1.
5.15. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що факт досягнення згоди сторонами щодо об`єктів суборенди за договором від 30.12.2020 № 30/12-1 є недоведеним у розумінні статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України, тому є недоведеним і факт наявності волі в обох сторін щодо передачі та прийняття конкретних земельних ділянок в суборенду, а також вчинення сторонами дій, спрямованих саме на передачу земельних ділянок в суборенду за договором від 30.12.2020 № 30/12-1.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.16. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 926/3397/17, від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 17.06.2020 у справі № 913/420/19, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.11.2019 у справі № 24/2/18 у подібних правовідносинах.
5.17. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, передбачених цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.18. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд, насамперед, має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.19. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.