1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1521/18 (922/2869/17)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю.

на рішення Господарського суду Харківської області (суддя В.О. Усатий) від 17.02.2022

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Н.В. Гребенюк, судді: В.В. Россолов, І.А. Шутенко)від 14.12.2022

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до Публічного акціонерного товариства "Каравай"

про визнання кредитором

в межах справи про банкрутство ПАТ "Каравай".

Учасники справи:

представник позивача (кредитора) - Коваль Л.Л., адвокат,

представник відповідача (боржника) - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 28.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - Кредитор) подало позов про визнання його кредитором Боржника в порядку, передбаченому положеннями статей 105, 110-112 Цивільного кодексу України, на суму 142 772 965 грн 20 коп., як таких, що забезпечені заставою майна Боржника, що виникли на підставі Кредитного договору №165/12-KLMV від 09.07.2012 (далі - Кредитний договір), укладеного Кредитором з Приватним акціонерним товариством "Хлібозавод "Салтівський" (далі - Позичальник).

1.2. Позов обґрунтований невиконанням Позичальником взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, на виконання зобов`язань за яким між сторонами були укладені договори іпотеки (майна Боржника) та застави обладнання Боржника, виникненням заборгованості, сума якої була визнана кредиторськими вимогами у справі у справі № 922/224/15 про банкрутство Позичальника та внесені в реєстр вимог кредиторів, однак не задоволені у цій справі про банкрутство. При цьому звернення до суду Кредитор обґрунтував відсутністю від Боржника повідомлення за зверненням Кредитора про визнання кредиторських вимог на спірну суму в досудовій процедурі ліквідації Боржника, який з 04.05.2017 знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

1.3. 19.06.2018 Господарський суд Харківської області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Каравай" (далі - Боржник) за заявою останнього за правилами статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

03.07.2018 Господарський суд Харківської області постановив визнати Боржника, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Мензаренка Ю.М. тощо.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

16.09.2021 Верховний Суд постановив задовольнити скаргу Кредитора частково, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, а справу направити до місцевого суду на новий розгляд в межах справи № 922/1521/18 про банкрутство Боржника.

2.2. При новому розгляді цієї справи 17.02.2022 Господарський суд Харківської області постановив рішення (залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022) про відмову в задоволенні позову.

2.3. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для задоволення вимог Кредитора та визнання його кредитором Боржника у цій справі на заявлену суму з огляду на те, що до звернення Кредитора із позовом у цій справі майно, що є предметами іпотеки та застави, вибуло з власності Боржника, тоді як підстави для заявлених вимог ґрунтуються на цих договорах іпотеки та застави.

При цьому суди відхилили аргументи Кредитора про недійсність відповідних договорів з відчуження майна з посиланням на відсутність згоди Кредитора на таке відчуження з огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, а також враховуючи, що відповідні договори купівлі-продажу не були визнані недійсними.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 09.07.2012 між Кредитором та Позичальником було укладено Кредитний договір.

Згідно пунктом 1.1 Кредитного договору в порядку та на умовах, встановлених цим Кредитним Договором та чинним законодавством України, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного договору.

На виконання пункту 1.1. Кредитного договору Позивач передав Боржнику грошові кошти у якості кредиту (копії виписок з рахунків заборгованості, меморіальних ордерів додані до матеріалів справи).

За пунктом 1.4.1. Кредитного договору Боржник зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості згідно графіку зниження максимального ліміту.

Відповідно до пункту 2.5. Кредитного договору Боржник самостійно сплачує (перераховує) Проценти на рахунок для оплати Боргових зобов`язань та Процентів.

3.2. Для забезпечення Кредитного договору між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. 09.07.2012 за реєстровим № 987, за умовами якого в іпотеку Позивача Відповідач передав нежитлові будівлі літ. "А-2", площею 2622,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 1055,5 кв.м., літ. "В-1" площею 43,5 кв.м., літ. "Г-1" площею 9,8 кв.м., загальною площею 3731,2 кв.м., розташовані за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А (два тире А) (надалі - Договір іпотеки-1).

Для забезпечення Кредитного договору між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. 09.07.2012 р. за реєстровим № 989, за умовами якого в іпотеку Банку Майновий поручитель передав нежитлові будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м., розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55 (п`ятдесят п`ять) (надалі - Договір іпотеки-2).

Для забезпечення Кредитного договору між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, за умовами якого в заставу Позивача Відповідач передав обладнання згідно переліку, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова 55, (надалі - Договір застави).

3.3. Позивач свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів за Кредитним договором виконав, надавши грошові кошти в повному обсязі, про що свідчать виписки з рахунків заборгованості та меморіальні ордери.

Невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення заборгованості за кредитним договором мало наслідком утворення заборгованості.

3.4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2015 порушено провадження у справі № 922/224/15 про банкрутство Позичальника - Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 19.05.2016 у справі № 922/224/15 затверджено реєстр вимог кредиторів Позичальника, до якого, крім інших, включено вимоги Кредитора в сумі 142 772 965 грн 20 коп., з яких 142 382 755 грн 13 коп. - четверта черга задоволення та 390 210 грн 06 коп. - шоста черга задоволення, а також 8 526 грн 00 коп. судового збору - перша черга задоволення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2017 у справі № 922/224/15, крім іншого, затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ухвалено ліквідувати юридичну особу Позичальника (код 31340536, адреса: вул. Гв. Широнінців, 1, м. Харків, 61153), а провадження у справі припинено.

Згідно з цією ухвалою суду про затвердження ліквідаційного звіту та балансу, а також згідно з поясненнями Кредитора його вимоги, які виникли на підставі Кредитного Договору, не були задоволені.

3.5. Кредитор у поясненнях вх. 7976 від 23.12.2021, наданих на вимогу суду на виконання вказівок Верховного Суду в цій справі, зазначає про те, що сума заборгованості станом на 21.12.2021 складає 156 653 692 грн 19 коп. Останнє надходження коштів за Кредитним договором відбулось 23.03.2018.

3.6. Станом на момент звернення Кредитора до суду з позовом до Боржника (28.08.2017) він не перебував в процедурі банкрутства.

Станом на момент надходження справи з Верховного Суду для нового розгляду 28.10.2018 Боржник перебуває у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство.

3.7. Невиконання Позичальником взятих на себе зобов`язань зумовило звернення Кредитора у серпні 2015 року до Господарського суду Харківської області із позовною заявою (вх. 922/4800/15), до якої подавались неодноразові уточнення та доповнення, з вимогами звернути стягнення на предмети договорів іпотеки та застави (що укладені з Боржником в забезпечення зобов`язань за Кредитним договором).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 в задоволенні цієї заяви відмовлено, оскільки вимоги пред`явлено до осіб, які не є власниками майна (неналежних відповідачів)

Відмовляючи у задоволенні вимог заявника, судом встановлено, що майно як рухоме, так і не рухоме, щодо якого заявлені вимоги, не належить особам, до яких заявлені вимоги. Крім того, нерухоме майно змінило свою площу у зв`язку з частковим знищенням (знесенням) будівлі.

Суд зазначив, що ані представники Кредитора, ані Уповноважена особа Фонду гарантування не звертались до суду із заявами про зміну вимог заяви та заміну осіб, до яких заявлені вимоги, або залучення до участі у справі в якості співвідповідача осіб, які є власниками такого майна на момент розгляду заяви.

Суд зауважив на тому, що зміна власників рухомого та нерухомого майна відбулась тривалий час, а тому заявник мав достатньо часу та можливості врахувати зазначені зміни та звернутись до суду з клопотанням про заміну осіб, до яких він заявляє вимоги, однак не зробив цього. Натомість, у суду відсутні правові підстави здійснити таку заміну з власної ініціативи. Крім того, суд зазначив про те, що Кредитор, ПАТ "Злато", Фонд гарантування належним чином повідомлялись про час та місце судових засідань, представники вказаних осіб викликались судом до судових засідань, однак не прибували до них. Розгляд справи неодноразово відкладався та тривав значний час.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 набрала законної сили.

3.8. Нерухоме майно, яке є предметом договорів іпотеки, та рухоме майно, яке є предметом договору застави вибуло з власності та володіння Боржника у 2015 році - звернення Кредитора із позовом у справі № 922/2869/17 (дата звернення з позовом серпень 2017 року). Наведений факт зазначений в ухвалі суду від 17.03.2020 у справі № 922/1521/18, яка набрала законної сили. Зазначені обставини відомі Кредитору та відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що Кредитор вказує у поясненнях вх. 30302 від 23.12.2021, наданих на вимогу суду. До цих пояснень Кредитор надав інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують зазначені обставини.

02.01.2015 Боржник (Продавець) та ТОВ "Сістем білдінг Менеджмент" (Покупець) укладено:

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ "А-2", площею 2622,4 кв м, літ "Б-1", площею 1055,5 кв.м, літ "В-1" площею 43,5 кв.м; літ "Г-1" площею 9,8 кв.м загальною площею 3731,2 кв.м за адресою: м. Харків, площа Повстання. будинок номер 2-А, укладений 02.01.2015 року між Боржником та ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрованого за № 3;

- Договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "З-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок 55, укладений 02.01.2015 між Боржником та ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М. Бондар 02.01.2015, зареєстрованого за № 2.

- договір купівлі продажу об`єктів рухомого майна згідно з переліком (те, що перебувало в заставі Кредитора), укладений 23.01.2015 між Боржником (Продавець) та ТОВ "Сістем білдінг Менеджмент" (Покупець).

3.9. 24.01.2022 надійшла позовна заява Кредитора (вх. 227/22), в якій він просить суд визнати недійсними вказані договори купівлі-продажу нерухомого майна.

Судом прийнято вищевказану позовну заяву Кредитора до провадження, відкрито провадження у справі № 922/227/22 та призначено її до розгляду в межах справи про банкрутство Боржника.

На дату звернення Кредитора з позовом у цій справі - про визнання його кредитором та станом на момент 17.02.2022 відсутнє судове рішення про визнання цих договорів недійсними, яке набрало законної сили. У позові № 227/22 не ставиться вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 09.01.2023 Кредитор подав касаційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнення підстав касаційного оскарження в заяві про усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 та ухвалити нове рішення, яким позов Кредитора задовольнити повністю.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судового рішення апеляційного суду у цій справі є положення пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неправильно застосували норми статей 3, 9, 12, 17, 23 Закону України "Про іпотеку", статей 16, 204, 215 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), статей 7, 41, 45, 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), не врахувавши висновків щодо застосування положень статей 3, 9, 12, 17, 23 Закону України "Про іпотеку" та статей 204, 215 ЦК України щодо недійсності (нікчемності) правочинів з відчуження переданого в іпотеку майна, вчинених без згоди іпотекодержателя, викладених в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16; а також оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 16 ЦК України та статей 7, 41, 45, 61 КУзПБ щодо способу захисту прав забезпеченого кредитора за вимогами до боржника (майнового поручителя) у справі про банкрутство цього боржника.

Згідно аргументами в заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник додав про ухвалення після прийняття оскаржуваних судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 із правовою позицію щодо застосування статті 41 КУзПБ, яка підтверджує правильність позиції Кредитора щодо права на визнання вимоги до Боржника у спірних правовідносинах у цій справі.

6. Касаційне провадження

6.1. Суд відхиляє подане скаржником (Позивачем) 28.03.2023 та підтримане його представником в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення в порядку господарського судочинства в межах цієї справи про банкрутство справи № 922/1521/18(922/414/23) за позовом публічного акціонерного товариства "Каравай" до товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" про витребування майна, оскільки наведені в клопотанні обставини не є підставою для зупинення провадження у цій справі, що перебуває на стадії касаційного оскарження судових рішень, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обґрунтовуючи підставу для зупинення провадження у цій справі з посиланням на наведені положення, скаржник стверджує про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи у касаційному провадженні до вирішення справи № 922/1521/18(922/414/23) за позовом публічного акціонерного товариства "Каравай" (Боржника) до товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" про витребування майна, оскільки предметом спору та вимог у вказаній справі є майно, правом на яке Позивач, як іпотекодержатель, обґрунтовує вимоги у цій справі про визнання його кредитором Боржника.


................
Перейти до повного тексту