ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 320/5119/22
адміністративне провадження № К/990/37629/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за адміністративним позовом Головне управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення коштів з рахунків платників податків у банках, що обслуговують таких платників податків, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року (прийняте в складі: головуючого судді Василенко Г.Ю.) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року (колегія у складі суддів: головуючого Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О.,Степанюка А.Г.),
У С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Надра Геоцентр" та Акціонерного товариства "Укргазвидобування" коштів у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 118 263 794,05 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", Акціонерного товариства "Укргазвидобування" податкового боргу у сумі у сумі 118 263 794,05 грн повернуто позивачу.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає про те, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних Положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкову вимогу форми "Ю" від 16.06.2016 № 176-17 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Надра Геоцентр" отримало 14.07.2016 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв`язку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 14.07.2016).
На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №810/1920/17 податковим органом здійснені заходи з продажу майна в рахунок погашення податкового боргу ДСД від 19.11.2007 .
У подальшому передано на реалізацію газовий конденсат на суму 250,1 тис.грн. Біржові торги з продажу газового конденсату відбулися 20.02.2019 з рахунок погашення боргу надійшло 140,1 тис. грн. За період з 14.03.2019 по теперішній час податковий борг ДСД від 19.11.2007 не погашався і не переривався.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом 02 червня 2022 року відповідно до поштового штемпелю на конверті, при цьому не подавши відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, Київський окружний адміністративний суду ухвалою від 24 червня 2022 року позовну заяву залишив без руху та встановив десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
У встановлений судом строк від податкового органу до суду надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року. У заяві відповідач посилався на відсутність факту порушення строку звернення до суду із цим позовом. Зокрема, в обґрунтування своїх тверджень контролюючий орган у заяві зазначив, що по теперішній час податковий борг ДСД від 19.11.2007 не погашався і не переривався.
З огляду на вказані обставини та виходячи зі змісту норм пунктів 102.1, 102.2 і 102.4 статті 102 та пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, у редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13 травня 2020 року №591-IX, податковий орган вважає, позов ним подано до суду з дотриманням строку (1095 днів), визначеного статтею 102 ПК України.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", Акціонерного товариства "Укргазвидобування" податкового боргу у сумі 118 263 794,05 грн. на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про обставини дотримання ГУ ДПС строку звернення до суду із цим позовом є необґрунтованими.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Суди попередніх інстанцій указували, що відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в тому числі і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 60 днів після направлення платникові податків податкової вимоги.
Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою в самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1 095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до положень ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який "починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку".
Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).
Так, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 справа №2а/1570/176/2011 зазначено, що "чинне правове регулювання не передбачає можливості, зокрема й суду, продовжувати 1095 денний строк давності стягнення податкового боргу, поновлювати цей строк. Правові наслідки пропуску граничних строків стягнення податкового боргу встановлені податковим законодавством. Так податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПК України, розуміється "безнадійним" і підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (стаття 101). Таким чином, поновлення строку звернення до суду має інше функціональне навантаження, призначення ніж 1095-денний строк, встановлений статтею 102 ПК України, а до набрання чинності кодексом підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону № 2181-III. Поновлення строку звернення до суду не продовжує, не змінює 1095-денний строк давності. Ці строки є різними за своїм правовим значенням: поновлення строку звернення до суду забезпечує розгляд справи, тоді коли пропуск контролюючим органом строку давності унеможливлює задоволення позовних вимог. Строк звернення до суду може бути поновлений судом, тоді ж коли строк давності поновленню не підлягає. Правові наслідки пропуску останнього імперативно встановлені в законі, їх настання не залежить від розсуду суду".