ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 340/1791/22
провадження № К/990/1922/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року (суддя Хилько Л. І.) і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року (судді: Чабаненко С. В., Чумак С. Ю., Юрко І. В.) та
в с т а н о в и в:
1. У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро), у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ "Про звільнення ОСОБА_1" від 18 лютого 2022 року № 700-к;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області або на рівнозначній посаді категорії "Б" начальника відділу у Кіровоградській області Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) або на іншій аналогічній посаді, що відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду роботи;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день набрання законної сили рішенням у справі; звернути рішення суду до негайного виконання в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні ОСОБА_1 не були дотримані гарантії, передбачені трудовим законодавством, зокрема йому відмовили у переведенні на вакантну посаду в Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро).
3. Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, можна викласти так.
ОСОБА_1 з 1999 року працював на різних посадах в органах юстиції.
З 30 січня 2015 року по 28 грудня 2019 року позивач займав посаду начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" (далі - Постанова № 870) та наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України", у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Кіровоградській області, працівники цього територіального органу, з-поміж яких - ОСОБА_1, були попереджені про наступне вивільнення, відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).
Відтак голова ліквідаційної комісії ГТУЮ у Кіровоградській області видав наказ від 26 грудня 2019 року № 930/к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області з 28 грудня 2019 року у зв`язку з ліквідацією державного органу, відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, з припиненням державної служби.
Цей наказ позивач оскаржив у судовому порядку. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 22 жовтня 2020 року у справі № 340/243/20 визнав протиправним і скасував наказ ГТУЮ у Кіровоградській області 26 грудня 2019 року № 930/к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання покарань Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області з 29 грудня 2019 року.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року ГТУЮ у Кіровоградській області видало наказ № 18/к від 23 жовтня 2020 року "Про поновлення на роботі ОСОБА_1".
Водночас позивач 23 жовтня 2020 року попереджений про наступне вивільнення, відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
Це попередження, за текстом судових рішень, теж вручене на виконання Постанови № 870 та наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Кіровоградській області.
Відповідно до наказу ГТУЮ у Кіровоградській області від 24 листопада 2020 року № 23/к "Про звільнення ОСОБА_1", позивач звільнений з посади начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області з 24 листопада 2020 року.
Цей наказ позивач теж оскаржив в судовому порядку. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 29 квітня 2021 року у справі № 340/5897/20 визнав протиправним і скасував наказ голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Кіровоградській області "Про звільнення ОСОБА_1" від 24 листопада 2020 року № 23/к; поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області з 25 листопада 2020 року; зобов`язав Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду державної служби.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18 листопада 2021 року скасував рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 340/5897/20 в частині зобов`язання Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посадою державної служби та ухвалив в цій частині нове рішення, яким відмовив в задоволені цих вимог; в іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року залишене без змін.
Тим часом на виконання рішення суду першої інстанції Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) видало наказ від 23 червня 2021 року № 2352-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1".
Водночас 23 червня 2021 року позивач попереджений про наступне вивільнення, відповідно до пункту 11 статті 87 Закону № 889-VIII у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Кіровоградській області на підставі Постанови № 870 та наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України".
Суди попередніх інстанцій зазначили, що одночасно з попередженням [23 червня 2021 року] про припинення державної служби позивачеві повідомили також про вакантні посади державної служби категорії "Б" та "В".
Серед запропонованих вакантних посад (у додатку до попередження від 23 червня 2021 року) була посада начальника Подільського відділу ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного МРУЮ. Тож ОСОБА_1 подав заяву про переведення його на цю посаду.
Проте, як встановили суди попередніх інстанцій, рішення за цією заявою не прийняте, зокрема не виданий наказ про переведення на запропоновану посаду.
У справі встановлено також, що позивач подав аналогічного змісту заяви щодо переведення також 2 липня 2021 року і 14 липня 2021 року.
На ці заяви відповідач надіслав листа від 20 липня 2021 року № П-2687-04, у якому зазначив про те, що виконав рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 340/5897/20 (в частині, яку цей суд звернув до негайного виконання). Та додав, що це рішення оскаржене в апеляційному порядку й надалі очікується постанова Третього апеляційного адміністративного суду, яка теж буде виконана.
Після того позивач знову подав заяву від 3 грудня 2021 року про переведення на посаду начальника Подільського відділу ДВС у м. Кропивницькому.
У відповідь Південно-Східне МРУЮ листом від 14 грудня 2021 року № 34928/10-64/2535 повідомило, що ГТУЮ у Кіровоградській області та Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) є різними юридичним особами, тому призначення на посаду в Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) можливе шляхом звільнення в порядку переведення з ГТУЮ у Кіровоградській області. Для звільнення в порядку переведення необхідне клопотання власника того органу, куди переводиться працівник.
Зважаючи на наведене адресант листа зазначив, що заява ОСОБА_1 від 3 грудня 2021 року про переведення на посаду начальника Подільського відділу ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) не відповідає вимогам, визначеним Законом № 889-VIII та Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), тому залишається без задоволення.
20 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) з проханням про переведення на рівнозначну посаду, на яку він погодився, відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII. До свого звернення додав копію державного сертифікату № 0007426 про рівень володіння державною мовою (з урахуванням зауваг, які висловив відповідач в листі від 14 грудня 2021 року № 34928/10-64/2535).
Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) листом від 12 лютого 2022 року № П-2687-10, П-2687-10/3 повідомило позивача про те, що у зв`язку з ухваленням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 340/5897/20 (якою скасоване рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року в частині зобов`язання Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу посаду (за його згодою) державної служби) персональне попередження [ ОСОБА_1 ] про наступне звільнення від 23 червня 2021 року №10-72/2467 втратило чинність.
Тож 13 січня 2022 року позивачу вручили попередження про наступне звільнення відповідно до пункту 11 статті 87 Закону № 889-VIII у зв`язку з ГТУЮ у Кіровоградській області. Це попередження теж основане на Постанові № 870 і наказі Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України".
Відтак Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) видало наказ від 18 лютого 2022 року № 700-к від "Про звільнення ОСОБА_1", яким звільнило позивача з посади начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у зв`язку з ліквідацією державного органу з 18 лютого 2022 року з припиненням державної служби.
Позивач не погодився з правомірністю цього звільнення теж, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
4. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 24 червня 2022 року частково задовольнив позовні вимоги; визнав протиправним і скасував наказ Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) від 18 лютого 2022 року № 700-к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновив ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній категорії і кваліфікації начальника відділу у Кіровоградській області в Південно-Східному МРУЮ (м. Дніпро) з 19 лютого 2022 року; стягнув з Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 лютого 2022 року по 24 червня 2022 року в сумі 41815,75 грн (сума визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів). У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у розмірі 10330,95 грн за час вимушеного прогулу за один місяць допущене до негайного виконання.
5. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 листопада 2022 року змінив рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, виклавши абзац третій резолютивної частини цього рішення в такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 18 лютого 2022 року". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.
6. Суд першої інстанції виходив з того, що новоутворений- відповідно до Постанови № 870 - міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції України, яким є Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро), є правонаступником прав та обов`язків [ліквідованого] ГТУЮ у Кіровоградській області. Іншими словами, фактично відбулася не ліквідація територіальних органів Міністерства юстиції України, а їх реорганізація шляхом об`єднання (злиття) в міжрегіональні територіальні органи, повноваження яких тепер поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць (областей). Тож завдання і функції, якими раніше було наділене ГТУЮ у Кіровоградській області, тепер покладені на Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро).
У цьому контексті суд першої інстанції зауважив також, що ГТУЮ в Кіровоградській області свого часу діяло на підставі Положенням про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 листопада 2011 року № 1707/5. Втім згідно з наказом Міністерства юстиції України від 23 жовтня 2019 року № 3228/5 у тексті названого Положення слова "Головне територіальне управління юстиції" в усіх відмінках і числах замінені словами "міжрегіональне управління" у відповідних відмінках і числах.
Отож Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) діє на підставі того самого Положення - але вже про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, - яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 листопада 2011 року № 1707/5.
З погляду суду першої інстанції, наведене, зважаючи на положення частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, лише підтверджує висновок про те, що відбулася саме реорганізація територіального органу Мінюсту, в якому позивач займав посаду. Позаяк ГТУЮ у Кіровоградській області реорганізовували, то відповідач як правонаступник, мав би вжити заходів для того, щоб працевлаштувати позивача, зокрема запропонувати йому вакантні для переведення посади.
Суд першої інстанції констатував, що відповідач до видання спірного наказу про звільнення не запропонував позивачеві посад, зокрема у новоствореному Південно-Східному МРУЮ (м. Дніпро), до якого перейшли функції ГТУЮ у Кіровоградської області, хоча такі посади, як встановлено у справі, були. Зауважив також, що належних доказів того, що позивач отримав попередження про звільнення (від 13 січня 2022 року) немає.
Зважаючи на вимоги частини першої статті 235 КЗпП України суд першої інстанції зазначив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) є запис від 16 квітня 2021 року про ліквідацію ГТУЮ у Кіровоградській області. Тому цей суд вирішив, що позивача потрібно поновити на посаді рівнозначній категорії і кваліфікації Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) як правонаступника ГТУЮ у Кіровоградській області.
7. Суд апеляційної інстанції загалом погодився з позицією суду першої інстанції про недотримання відповідачем вимог законодавства щодо пропонування позивачеві вакантних посад, відтак і з висновком про неправомірність оспореного наказу. З-поміж іншого апеляційний суд зауважив, що відповідно до судових рішень у справах № 340/243/20 і № 340/5897/20 [які стосуються правомірності двох попередніх звільнень позивача] підставами для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 було порушення відповідачем процедури його звільнення в аспекті працевлаштування у зв`язку з реорганізацією ГТУЮ у Кіровоградській області, яка супроводжувалась змінами в організації виробництва і праці.
Утім, як і тоді, відповідач вкотре звільнив позивача, не виконавши як треба свого обов`язку щодо працевлаштування.
У цьому зв`язку апеляційний суд додав, що часткове скасування рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/5897/20 не звільняло відповідача від обов`язку виконати приписи закону. З уваги на обставини, раніше встановлені у судових рішеннях у справах № 340/243/20 і № 340/5897/20 (які набрали законної сили), зокрема щодо реорганізації ГТУЮ у Кіровоградській області, відповідач, переконуючи у правомірності (третього) звільнення позивача відповідно до спірного наказу мав би надати докази того, що позивачеві пропонували для переведення рівнозначні посади державної служби у новоутвореному органі, ну або що таких посад об`єктивно не було.
У справі встановлено, що відповідач спершу запропонував вакантні посади, на одну з яких - начальника Подільського відділу ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) - позивач погодився, про що повідомив у письмовій формі. Однак згодом відповідач не розглянув цієї заяви та звільнив позивача із займаної посади в ГТУЮ у Кіровоградській області. Тимчасом на основі штатних розписів на 2021 та 2022 роки та переліку вакантних посад на час звільнення позивача суд апеляційної інстанції з`ясував, що посада начальника Подільського відділу ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) була вакантна. Тому суд апеляційної інстанції, поділяючи позицію суду першої інстанції, теж виснував, що спірний наказ має бути скасований як протиправний.
Незгода з рішенням суду першої інстанції, яка спонукала апеляційний суд його змінити, стосується способу захисту порушеного права. На думку апеляційного суду, за правилами частини першої статті 235 КЗпП України ОСОБА_1 має бути поновлений на тій посаді і в тому органі, звідки його звільнили. А власник, яким в цьому випадку є Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро), за текстом постанови, має вирішити питання щодо працевлаштування позивача з урахуванням висновків судів.
Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 повністю.
Касаційну скаргу її автор подав з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим зазначив, що наразі нема висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 11 частини першої, частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII у редакції, викладеній згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (далі - Закон № 117-ІХ), частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII зі змінами, внесеними згідно із Законами України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" (далі - Закон № 440-ІХ), від 23 лютого 2021 року № 1285-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби" (далі - Закон № 1285-ІХ) у поєднанні з частиною четвертою статті 91 Закону № 889-VIII в редакції Закону України № 117-ІХ.
З аргументації касатора можна зрозуміти, що: ГТУЮ у Кіровоградській області було ліквідоване (згідно з Постановою № 870) і у зв`язку з цим - відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, яка діяла на дату видання спірного наказу) - позивачеві вручили попередження [від 13 січня 2022 року] про майбутнє звільнення; попереджень було два - від 23 червня 2021 року і від 13 січня 2022 року, в обох випадках Південно-Східне МРУЮ (м. Дніпро) пропонувало позивачеві вакантні посади для переведення; попередження від 13 січня 2022 року (з переліком вакантних посад державної служби) надіслане на адресу електронної пошти позивача, що в значенні частини четвертої статті 91 Закону № 889-VIII є належним способом повідомлення; заява позивача щодо переведення на одну із запропонованих посад розглядалася і останній отримав на неї відповідь (згаданим вище листами); згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 340/5897/20 частково скасоване рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року і відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Південно-Східного МРУЮ (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду державної служби; суди попередніх інстанцій не дослідили зібраних у справі доказів, зокрема не надали належної уваги тому, що попередження від 13 січня 2022 року (разом з переліком вакантних посад) було надіслане - після постанови суду апеляційної інстанції у справі № 340/5897/20 - засобами електронного зв`язку відповідно статті 91 Закону № 889-VIII, яку, з погляду скаржника, треба застосовувати у поєднанні приписами пункту 11 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII і частини третьої цієї статті; після всього - позивач правомірно звільнений (18 лютого 2022 року) з посади у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Кіровоградській області відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, а застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень КЗпП України (щодо обов`язку працевлаштувати працівника) є необґрунтоване, адже цей спір врегульований спеціальними положеннями Закону № 889-VIII (стаття 87), яких відповідач переконує, що дотримався.