ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 367/1335/21
провадження № 51-2448 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року, та касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8, який входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110040001243, за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Бучі Київської області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2021 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 та закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого частини 1 статті 286 КК, на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2021 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить рішення місцевого та апеляційного судів скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_9 не сплив, а тому рішення місцевого і апеляційного судів про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є необґрунтованими.
Прокурор ОСОБА_8 у своїй касаційній скарзі посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене, на його думку, апеляційним судом під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_9 . Вказує, що апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, дійшов передчасного висновку про законність рішення місцевого суду, зокрема, й щодо тлумачення положень ст. 219 КПК, що призвело до застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Всупереч приписам ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції всіх доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, не дав мотивованих відповідей на них та необґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без змін. Відтак просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_7 підтримали доводи касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 та просили її задовольнити. Не заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Прокурор ОСОБА_5 підтримала доводи касаційної скарги прокурора та просила її задовольнити. Не заперечувала проти задоволення касаційної скарги представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 .
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Розглядаючи доводи касаційних скарг представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про їх безпідставність з огляду на наступне.
Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець протягом останніх декількох років вносив зміни до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, зокрема щодо впровадження механізму судового контролю за строками розслідування, введення процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.
Так Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі - Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) законодавець загальний строк досудового розслідування, який обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження поділив на дві складові:
- строки досудового розслідування, які обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру і які в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII від 22 листопада 2018року, становлять дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину;
- строки досудового розслідування, які обчислюються з дня повідомлення про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження і які редакції того ж Закону України становлять сімдесят дві години - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною 4 статті 298-2 КПК; двадцять діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; один місяць - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною 2 статті 298-4 КПК; два місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до частини 4 статті 219 КПК строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
Строки першої групи згідно з частиною 1 статті 294 КПК можуть бути продовжені неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини 4 статті 219 цього Кодексу, тобто у кримінальних провадженнях щодо нетяжкого злочину кожного разу на строк не більше шести місяців, а у кримінальних провадженнях щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину кожного разу на строк не більше дванадцяти місяців.
Граничних строків досудового розслідування до повідомлення про підозру КПК не встановлює. Проте у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі і якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК (відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора).
Строки досудового розслідування другої групи також можуть бути продовжені: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (частина 3 статті 294 КПК).
Проте Кримінальний процесуальний закон встановлює граничні строки для цієї групи: один місяць з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини 3 статті 219 КПК; шість місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину та дванадцять місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (частина 4 статті 219 КПК) .
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Абзац 2 цього пункту визначає, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Більш того, Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"№ 2548-VIII від 18 вересня 2018року надано право слідчому судді за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника закрити кримінальне провадження якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною 1 статті 219 КПК (частина 9 статті 284 КПК).
Таким чином, законодавець встановив кримінальні процесуальні санкції, тобто негативні наслідки для сторони обвинувачення, які настають у разі недотримання вимог статті 219 КПК та параграфа 4 глави 24 цього Кодексу (оскільки у статті 219 КПК є пряме посилання на цей параграф).
Однією з форм закінчення досудового розслідування згідно з частиною 2 статті 283 КПК є закриття прокурором кримінального провадження.
Закон надає право слідчому, дізнавачу закрити кримінальне провадження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини 1 статті 284 КПК, якщо жодній особі не повідомлялося про підозру. Право закрити кримінальне провадження надано слідчому, дізнавачу й у випадках, передбачених абзацом 2 частини 10 статті 284 КПК.
Відповідно до частини 6 статті 284 КПК копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю.
Згідно з частиною 6 статті 36 КПК Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Таким чином, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво (а саме йому слідчий, дізнавач направляють копію постанови про закриття кримінального провадження) має право скасувати постанову слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови, а Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники, реалізуючи повноваження, передбачені частиною 6 статті 36 КПК, мають право скасувати постанову слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, але в межах строків, передбачених статтею 219 КПК.
На відміну від встановлених КПК правил обчислення строків досудового розслідування, у разі винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження (абзац 1 частини 5 статті 284 КПК) та у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення кримінального провадження (абзац 2 частини 5 статті 284 КПК), чинний КПК не встановлює правил обчислення строку досудового розслідування у разі скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.
Виходячи з необхідності висловити позицію щодо обчислення строків досудового розслідування у випадках, коли кримінальне провадження було закрито, а згодом постанова про закриття була скасована, оскільки це питання має вирішальне значення у даному провадженні, колегія суддів Верховного Суду вважає, що має бути застосований диференційований підхід.
Так, якщо у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру, Суд вважає, що, виходячи із завдань кримінального провадження, сформульованих у статті 2 КПК, а саме захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, що є позитивним обов`язком Держави у світлі Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, а також обов`язку прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (стаття 25 КПК), у разі скасування прокурором відповідного рівня постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК.