Постанова
Іменем України
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 165/2346/20
провадження № 61-11627св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Остапук Ірина Іванівна, на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 серпня 2022 року у складі судді Ференс-Піжук О. Р. та постанову Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 рокуу складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, поділ майна та визнання права власності.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, яка ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 05 листопада 2021 року прийнята до розгляду.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у 1996 році вона почала зустрічатися з відповідачем, а 09 серпня 1998 року вони уклали церковний шлюб (повінчалися), що підтверджується копією свідоцтва про таїнство вінчання, виданого ОСОБА_3 с. Низкиничі Волинської області.
Зареєструвати шлюб в органах РАЦС вони вирішили згодом, проте цього так і не зробили.
Батьки відповідача подарували їм на весілля квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де сторони і почали проживати, а потім батьки позивачки подарували їм квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Згодом сторони продали указані квартири, а за отримані від продажу кошти у 2002 році придбали квартиру АДРЕСА_3 .
Починаючи з січня 2003 року та по березень 2012 року вони разом проживали та вели спільне господарство у цій квартирі.
Позивачка працювала на посаді бухгалтера у ПАТ "Волиньобленерго", а відповідач був керуючим в ПАТ КБ "Західінкомбанк". Розмір заробітної плати у них був майже однаковий.
Вони постійно працювали, були забезпечені роботою, мали спільний бюджет, а усі зароблені кошти та зусилля вкладали у купівлю нерухомості.
Так, за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ними було набуто значну кількість майна, а саме:
1) склад з навісом, площею 419,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 44 730 грн;
2) 40/100 частин адмінприміщення А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 671 712 грн;
3) 22/100 частин складу-гаража Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 75 050 грн;
4) підвальне приміщення, площею 83,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, вартістю 123 366 грн;
5) приміщення свинарника, площею 1457,3 кв. м, літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 66 985 грн;
6) частина дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 113 915 грн;
7) частина дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 117 785 грн;
8) частина дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 58 724 грн;
9) частина дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 49 638 грн;
10) частина дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, площею 82,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 162 315 грн;
11) частина земельної ділянки з кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га, вартістю 120 687 грн;
12) земельна ділянка з кадастровим номером: 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, вартістю 225 088 гривень;
Загальна вартість усього спільно нажитого майна становить 1 829 995 грн.
Указане нерухоме майно було зареєстровано на ім`я відповідача.
Майже усю нерухомість сторони здавали в оренду, а базою відпочинку, яка розташована в урочищі Гряда в смт Шацьк Шацького р-ну Волинської області, сторони спільно з іншими співвласниками, зокрема подружжям ОСОБА_4, займалися безпосередньо, де приймали відпочиваючих.
Однак, в подальшому спільне життя з відповідачем не склалося, у березні 2012 році сторони припинили спільне проживання.
Відповідач не заперечував щодо добровільного розподілу спільного майна, проте постійно просив відкласти вирішення цього питання, мотивуючи тимчасовими фінансовими труднощами.
26 травня 2017 року позивачка придбала у відповідача спільну квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, а поділ іншої частини спільного майна відповідач обіцяв провести пізніше.
На пропозиції позивачки щодо поділу майна мирним шляхом відповідач не реагує, тому вона змушена звертатись до суду із вказаним позовом.
Посилаючись на викладені обставини, з урахування уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по березень 2012 року;
- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : склад з навісом, площею 419,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 44 730 грн; 40/100 частин адмінприміщення А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 671 712 грн; 22/100 частина складу-гаража Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 75 050 грн; підвальне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, вартістю 123 366 грн; приміщення свинарника, площею 1457,3 кв.м, літера А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 66 985 грн; частину дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 113 915 грн; частину дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 117 785 грн; частину дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 58 724 грн; частину дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 49 638 грн; частину дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, площею 82,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 162 315 грн; 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га, вартістю 120 687 грн; земельну ділянку з кадастровим номером: 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, вартістю 225 088 гривень;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на: склад з навісом, площею 419,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 44 730 грн; 40/100 частин адмінприміщення А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 671 712 грн; підвальне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, вартістю 123 366 грн; 22/100 частин складу-гаража Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 75 050 грн, а всього майна на загальну суму 914 858 грн;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на приміщення свинарника, площею 1457,3 кв. м, літера А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 66 985 грн; частину дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 113 915 грн; частину дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 117 785 грн; частину дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 58 724 грн; частину дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 49 638 грн; частину дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, площею 82,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 162 315 грн; частину земельної ділянки з кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га, вартістю 120 687 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, вартістю 225 088 грн, а всього майна на загальну суму 915 137 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості майна в розмірі 279 грн та понесені нею судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 6 306 грн; витрати, пов`язані з розглядом справи: 12 000 грн - за проведення експертної оцінки визначення вартості майна, 2 400 грн - за висновок експерта про експертну грошову оцінку земельної ділянки та 5 000 грн за надану професійну правничу допомогу, а всього разом - 25 706 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 02 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по березень 2012 року.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 таке майно: 40/100 частин адмінприміщення А-1, що знаходиться по АДРЕСА_5, вартістю 671 712 грн; 22/100 частини складу-гаража Б-1, що знаходиться по АДРЕСА_5, вартістю 75 050 грн; підвальне приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_6, вартістю 123 366 грн; приміщення свинарника, площею 1457,3 кв.м, літера А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 66 985 грн; частину дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 113 915 грн; частину дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 117 785 грн; частину дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 58 724 грн; частину дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 49 638 грн; частину дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, площею 82,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 162 315 грн; частину земельної ділянки з кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га, вартістю 120 687 грн; земельну ділянку з кадастровим номером: 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, вартістю 225 088 грн. Загальна вартість майна становить 1 785 265 (один мільйон сімсот вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 40/100 частин адмінприміщення А-1, що знаходиться на АДРЕСА_5, вартістю 671 712 грн; підвальне приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_6, вартістю 123 366 грн; 22/100 частин складу-гаража Б-1, що знаходиться на АДРЕСА_5, вартістю 75 050 грн, всього майна на загальну суму 870 128 (вісімсот сімдесят тисяч сто двадцять вісім) гривень.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на приміщення свинарника, площею 1457,3 кв. м, літера А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 66 985 грн; частину дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 113 915 грн; частину дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 117 785 грн; частину дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 58 724 грн; частину дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 49 638 грн; частину дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, площею 82,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, вартістю 162 315 грн; частину земельної ділянки з кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га, вартістю 120 687 грн; земельну ділянку з кадастровим номером: 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, вартістю 225 088 грн, всього майна на загальну суму 915 137 грн.
У частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_1 майна, зокрема: складу з навісом, площею 419,2 кв. м, що по АДРЕСА_4, вартістю 44 730 грн, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості майна в розмірі 45 009 (сорок п`ять тисяч дев`ять) грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов в частині вимог про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по березень 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження ті обставини, що сторони у спірний період проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільний побут, проводили ремонтні роботи за місцем спільного проживання, звертались до медичних установ з метою зачаття спільної дитини, мали спільний бюджет, взаємні права й обов`язки тощо, тобто у вказаний період мали відносини, притаманні подружжю.
Задовольняючи позов в частині вимог щодо визнання спільною сумісною власністю нерухомого майна, а саме: 40/100 частини адмінприміщення А-1, що знаходиться на АДРЕСА_5, 22/100 частин складу-гаража Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, підвального приміщення, площею 83,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_6, приміщення свинарника, площею 1457,3 кв.м., літера А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, земельної ділянки з кадастровим номером: 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, 1/2 частини дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, 1/2 частини дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, 1/2 частини дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, 1/2 частини дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, 1/2 частини дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га, суд виходив з того, що указане майно набуте сторонами у період їх спільного проживання та за спільні кошти.
Суд зазначив, що відповідач не спростував презумпцію спільності права власності та не довів витрат особистих коштів на придбання указаного майна.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_1 майна, а саме складу з навісом, площею 419,2 кв.м, що по АДРЕСА_4, суд виходив з того, що вказане майно було придбане ОСОБА_2 31 грудня 2003 року з прилюдних торгів.
Вирішуючи позов в частині вимог при поділ майна, суд зазначив, що у рівних частках спільне майно між сторонами розділити неможливо, тому підлягає сплата грошової компенсації вартості майна тій із сторін, хто отримав менше майна та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 45 009 грн.
При цьому суд врахував вартість майна, встановлену згідно з експертною оцінкою майна, яка не оспорювалась та не спростована відповідачем.
Не погодившись з указаним рішенням суду, ОСОБА_2 через представника - адвоката Остапук І. І. звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Остапук І. І. залишено без задоволення, а рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 серпня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 листопада 2022 року ОСОБА_2 через представника - адвоката Остапук І. І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 серпня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
21 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року зупинено виконання та дію оскаржуваних судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що 09 серпня 1998 року позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 уклали церковний шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про укладення вінчання у храмі Свято-Успенському в с. Низкиничі Волинської області (вінчанням є здійснення церковного шлюбного обряду, який благословляється церквою та висловлює наміри сторін на створення сім`ї, спільне проживання та народження спільних дітей).
Дана обставина не оспорюється відповідачем, а також підтверджується доданими до матеріалів справи фото світлинами.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до медичних установ з метою зачаття спільної дитини, чого не заперечував відповідач під час розгляду справи.
Позивачка та відповідач були офіційно працевлаштовані та отримували заробітну плату, що підтверджується довідками ПАТ "Волиньобленерго" про дохід ОСОБА_5 та довідками Національного банку України.
Відповідно до акту, складеного ОСББ "Гагаріна, 26-НВ", за адресою: вул. Гагаріна, 26/48, м. Нововолинськ Волинської області з січня 2003 року по березень 2012 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6 разом проживали та вели спільне господарство.
Згідно з свідоцтвом про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від 31 грудня 2003 року ОСОБА_2 належить на праві власності склад з навісом, площею 419,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 22 вересня 2006 року ОСОБА_2 придбав 40/100 частина адмінприміщення А-1, а саме: приміщення № № з 22 по НОМЕР_1 включно, загальною площею 240,4 кв.м, що значиться за АДРЕСА_5 .
22 вересня 2006 року ОСОБА_2 придбав 22/100 частин складу-гаража Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, право власності на яке виникло відповідно до договору купівлі-продажу частини складу-гаража від 22 вересня 2006 року, що підтверджено копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, копією договору купівлі-продажу, копією витягу з про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копією витягу з Державного реєстру правочинів.
21 грудня 2007 року ОСОБА_2 придбав підвальне приміщення, площею 83,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_6, право власності на яке виникло 21 грудня 2007 року відповідно до договору купівлі-продажу комунальної власності - підвального приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Пасюк Л. О.
10 травня 2005 року ОСОБА_2 набув у власність нежитлове приміщення (свинарника) площею 1457,3 кв.м, літера А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, що підтверджується свідоцтвом про право власності Серії НОМЕР_2, виданого Грядівською сільською радою Іваничівського району Волинської області.
На підставі договору купівлі-продажу від 04 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Карпюк К. В., ОСОБА_2 та ОСОБА_7 придбано у власність в рівних частках кожний, нежитлові будинки, а саме по частині відчужуваного нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8, а саме:
- частину дерев`яного будинку А-1, площею 67,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину дерев`яного будинку Б-1, площею 70,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину дерев`яного будинку В-1, площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину дерев`яного будинку Г-1, площею 29,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину дерев`яного будинку (обкладений цеглою) Д-1, площею 82,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину земельної ділянки за кадастровим номером: 0725755100:03:016:1458, площею 0,1738 га. Дана земельна ділянка набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 2009 року № 1595, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_7, копією списку співвласників земельної ділянки, де один із співвласників вказаний ОСОБА_2
20 січня 2005 року ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером: 0725755100:03:016:0326, площею 0,0800 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ВЛ № 092536 від 20 січня 2005 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.