Постанова
Іменем України
07 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 502/1811/19
провадження № 61-12187св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Бездрабко В. О., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 лютого 2003 року сторони зареєстрували шлюбу, в період якого у них народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти перебувають на утриманні позивача, а відповідач з квітня 2019 року жодної матеріальної допомоги не надає, інших утриманців не має, працездатний, отримує дохід.
У зв`язку з наведеним, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2 000,00 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь, ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1 059,00 грн на кожного, починаючи з 05 вересня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допущено до негайного виконання.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що такий розмір аліментів достатній для нормального забезпечення дітей. При цьому судом враховано, що відповідач частково визнав позов та у зв`язку з фінансовими труднощами, відсутністю постійної роботи, просив призначити аліменти на утримання дітей у розмірі 50 % прожиткового мінімуму.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
11 жовтня 2022 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом із клопотанням про поновлення строку.
Як на підставу поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження заявник посилався на те, що копія рішення суду першої інстанції на його адресу та про його існування він дізнався 04 жовтня 2022 року, отримавши його поштою на адвокатський запит.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення. Підстави для поновлення строку, визначені частиною другою статті 358 ЦПК України, відсутні, оскільки ОСОБА_2 був обізнаний про розгляд справи та подав заяву про часткове визнання позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
03 грудня 2022 року ОСОБА_2, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
У касаційній скарзі заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України.
Зазначає, що з повним текстом рішення суду першої інстанції ознайомився 04 жовтня 2022 року, отримавши його поштою, у відповідь на адвокатський запит. Крім того, не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним та таким, що ухвалене внаслідок неповного з`ясування фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Інший учасник справи не скористався правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
Установлено, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1 059,00 грн на кожного, починаючи з 05 вересня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Так, 11 жовтня 2022 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій також просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Як на підставу поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження заявник посилався на те, що про існування рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року дізнався лише 04 жовтня 2022 року, отримавши його поштою на адвокатський запит.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).