ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/1283/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023
за скаргою акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
на дії та бездіяльність державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняка Максима Сергійовича
у справі №904/1283/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза"
до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
про зміну умов договору оренди від 28.04.2020,
за участю Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" (далі - ТОВ "Алонза", позивач) до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", відповідач) про зміну умов договору оренди від 28.04.2020 шляхом доповнення його пунктом 5.9 у такій редакції: "У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану нарахування орендної плати та інших платежів по договору з 24.02.2022 зупиняється до закінчення воєнного стану в Україні".
1.2. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 задоволено заяву ТОВ "Алонза" про вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, заборонено АТ КБ "Приватбанк", а також будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АТ КБ "Приватбанк", до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на одностороннє припинення (розірвання, відмову) договору оренди від 28.04.2020, укладеного між АТ КБ "Приватбанк" з ТОВ "Алонза" щодо оренди частини цілісного майнового комплексу торговельно-розважального центру "Приозерний", що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, а саме: літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом літ. під. А-5, загальною площею 27 739,21 кв.м.; а також в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. А4, ґанки літ. А6, а7, а8, а10; ґанок з козирком літ. А9; вхід на 1 поверх літ. А11-1; навіс літ. Б, а також вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування ТОВ "Алонза" вказаними приміщеннями у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаних приміщень, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаних приміщеннях.
1.3. У липні 2022 року АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця з виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22 про забезпечення позову.
1.4. У поданій скарзі АТ КБ "Приватбанк" просило суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняка Максима Сергійовича (далі - державний виконавець) у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 в частині формування та направлення вимог державного виконавця від 08.06.2022 та від 09.06.2022 керівнику АТ КБ "Приватбанк";
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 в частині незакінчення виконавчого провадження;
- зобов`язати державного виконавця скасувати вимоги державного виконавця від 08.06.2022 та від 09.06.2022 у межах виконавчого провадження НОМЕР_1; винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
1.5. Скаргу обґрунтовано тим, що державний виконавець, направивши банку вимоги від 08.06.2022 та від 09.06.2022, вийшов за межі своїх прав згідно з Законом України "Про виконавче провадження"; склавши акт від 13.06.2022 про доведення до відома боржника резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22, державний виконавець відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" мав обов`язок винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
2. Стислий виклад рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 (суддя Ніколенко М.О.), яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023 (колегія суддів: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М., Чус О.В.) у задоволенні скарги АТ КБ "Приватбанк" на дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняка Максима Сергійовича з виконання ухвали про забезпечення позову від 01.06.2022 у справі №904/1283/22 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - відмовлено.
2.2. Ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вимоги державного виконавця від 08.06.2022 і 09.06.2022 спрямовані на реальне виконання рішення суду, не суперечать вимогам чинного законодавства та жодним чином не порушують прав та інтересів скаржника, не перешкоджають його нормальній господарській діяльності. Положеннями частини четвертої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлено строків винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження після доведення до відома боржника резолютивної частини такого рішення.
2.3. Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що АТ КБ "Приватбанк" вільно тлумачить вимоги частини четвертої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у контексті положень частини другої статті 29 цього Закону, а саме: як обов`язку державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження у день складання акту про доведення до відома боржника резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області зі справи №904/1283/22 від 01.06.2022.
2.4. Відповідно до резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22 заходи забезпечення позову діють до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, а тому на протязі усього часу дії ухвали суду державний виконавець має право та зобов`язаний у силу закону здійснювати контроль виконання судового рішення боржником. За висновками судів попередніх інстанцій, факт складання акта, передбаченого частиною четвертою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", не означає, що судове рішення є виконаним. Водночас винесення постанови про закінчення виконавчого провадження при невиконаному судовому рішенні є порушенням статті 1291 Конституції України, статей 1, 18 Закону України "Про виконавче провадження".
2.5. За висновками судів, зміст статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" та положення статті 1291 Конституції України свідчить, що державний виконавець у примусовому виконанні судового рішення про заборону вчинення дії повинен не тільки формально довести до відома боржника резолютивну частину судового рішення, а й перевірити виконання рішення боржником. Вимоги державного виконавця від 08.06.2022 та 09.06.2022 спрямовані на реальне виконання рішення суду, не суперечать вимогам чинного законодавства.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023, АТ КБ "Приватбанк" (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові акти; визнати протиправними дії державного виконавця у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, у частині формування та направлення вимог державного виконавця від 08.06.2022 та від 09.06.2022 керівнику АТКБ "Приватбанк", не передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми Закону України "Про виконавче провадження" (далі- Закон №1404) та пунктів 6, 9, 11, 12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція).
4.1.2. За твердженням скаржника, суди залишили поза увагою, що у статті 63 Закону №1404 законодавчо визначено два різних предмета регулювання і різні порядки виконання рішення. Зокрема: 1) рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії (характеризуються наявністю обов`язку боржника вчинити певні дії, які мають призвести до виконання такого рішення) і у разі невчинення боржником певних дій, визначених у судовому рішень, законодавець передбачив міру покарання боржника за невиконання рішення суду в формі штрафу, або кримінальної відповідальності; 2) рішення, які забороняють боржнику вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій (не вимагають від боржника вчинення дій для виконання такого рішення, а передбачають обмеження прав особи у вчиненні юридичних дій на постійній чи тимчасовій основі) і такі рішення виконуються особисто державним виконавцем у порядку визначеному частини четвертої статті 63 Закону №1404, тобто доведення до відома боржника резолютивної частини рішення та складання акту.
4.1.3. Скаржник наголошує на тому, що перевірка виконання рішення про заборону боржнику вчиняти певні дії фактично завершується складанням акту державним виконавцем, у якому державний виконавець фіксує юридичний факт доведення до відома боржника резолютивної частини рішення. Таким чином, за твердженням скаржника, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про те, що виконавець повинен не тільки формально довести до відома боржника резолютивну частину судового рішення, а й перевірити виконання рішення боржником - є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
4.1.4. Суди попередніх інстанцій не врахували, що після доведення боржнику резолютивної частини рішення про заборону вчиняти дії та складання відповідного акта, положення частини четвертої статті 63 Закону №1404 не наділяють виконавця повноваженнями контролю за виконанням рішення суду у формі направлення неправомірних вимог, яке мало місце у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
4.1.5. Скаржник також наголошує на тому, що після складання акта державний виконавець зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) державний виконавець не наділений правом самостійно змінювати спосіб та порядок виконання рішення і таке право належить виключно суду.
4.1.6. Суди попередніх інстанцій не врахували, що незважаючи на спосіб та порядок виконання рішення 08.06.2022 у день відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та без доведення до боржника в порядку встановленому частини четвертої статті 63 Закону №1404 резолютивної частини судового рішення, державний виконавець самостійно змінив спосіб та порядок виконання рішення, направивши АТ КБ "Приватбанк" вимогу, якою зобов`язав керівника боржника довести до відома працівників резолютивну частину ухвали про забезпечення позову у справі №904/1283/22 і попередити про кримінальну відповідальність.
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.2.1. Позивач та Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.
5. Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями
5.1. Державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняком Максимом Сергійовичем 08.06.2022 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22.
5.2. Зокрема, як встановили суди попередніх інстанцій 08.06.2022 державним виконавцем було складено та направлено на адресу АТ КБ "Приватбанк" вимогу, за змістом якої державний виконавець вимагав: керівнику АТ КБ "Приватбанк" довести до відома підлеглих працівників заборону щодо вчинення будь-яких дій, визначених виконавчим документом - ухвалою №904/1283/22, виданою господарським судом Дніпропетровської області; попередити підлеглих працівників про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (вимог ухвали №904/1283/22, виданої господарським судом Дніпропетровської області), передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України; про виконання вимоги повідомити державного виконавця протягом 10 днів з дня отримання вимоги.
5.3. 09.06.2022 державним виконавцем було складено та направлено на адресу АТ КБ "Приватбанк" вимогу, за змістом якої виконавець вимагав: невідкладно повідомити державного виконавця про виконання вимог виконавчого документа - ухвали від 01.06.2022 №904/1283/22, виданої господарським судом Дніпропетровської області, та доведення резолютивної частини ухвали щодо заборони вчиняти дії, зазначені у резолютивній частині ухвали, до відома осіб, які можуть діяти в інтересах або за дорученням АТ КБ "Приватбанк" та повідомлення останніх про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України.
5.4. АТ КБ "Приватбанк" 09.06.2022 надіслало державному виконавцю заяву про закінчення виконавчого провадження. Зокрема, у заяві боржник відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №1404 просив скласти акт про ознайомлення АТ КБ "Приватбанк" з резолютивною частиною ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22 та винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
5.5. 13.06.2022 державним виконавцем складено акт про доведення до відома боржника резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1283/22 від 01.06.2022.
5.6. Станом на липень 2022 року постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 державним виконавцем прийнята не була.
5.7. Суд апеляційної інстанції також установив, що 13.10.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з підстав скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22 постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1283/22 було визначено колегію суддів у складі: Бенедиюка І.М. - головуючого, Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2023.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі №904/1283/22 за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023; вирішено здійснити їх перегляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 28.03.2023.
6.3. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.04.2023 №29.2-02/824 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №904/1283/22 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.
6.4. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 для розгляду справи №904/1283/22 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Бенедисюка І.М. - головуючого, Колос І.Б., Селіваненка В.П.
6.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6.7. Ураховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень Верховний Суд здійснює межах доводів та вимог касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Так, оскаржуваними судовими рішеннями відмовлено у задоволенні скарги АТ КБ "Приватбанк" про: визнання протиправними дій державного виконавця у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 в частині формування та направлення вимог від 08.06.2022, від 09.06.2022 керівнику боржника не передбачених статтею 63 Закону №1404 щодо виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії; визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо незакінчення виконавчого провадження НОМЕР_1; та зобов`язання державного виконавця скасувати вимоги державного виконавця та винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
7.2. Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
7.3. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
7.4. Як вбачається з матеріалів справи АТ КБ "Приватбанк" оскаржує у даній справі дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішення немайнового характеру. Зокрема, як встановлено судами попередніх інстанцій на виконанні у виконавчому провадженні НОМЕР_1 перебувала ухвала господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову, згідно з резолютивною частиною якої боржнику заборонено вчиняти певні дії.
7.5. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
7.6. Положеннями статті 3 Закону №1404 також визначено, що ухвала про забезпечення позову, є виконавчим документом, який підлягає негайному виконанню та має виконуватися відповідно до вимог цього Закону, з урахуванням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
7.7. За змістом частини першої статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
7.8. Частиною першою статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
7.9. Враховуючи зміст наведених норм, колегія суддів зазначає, що розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.
7.10. Стаття 63 Закону №1404 регламентує порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
7.11. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
7.12. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем (боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_1) не доведено неправомірності дій державного виконавця та порушення його прав, а дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, яким урегульовано процедуру виконання судових рішень за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
7.13. За висновками судів, вимоги державного виконавця від 08.06.2022 та 09.06.2022 спрямовані на ефективне, своєчасне і в повному обсязі вчинення виконавчої дії з примусового виконання судового рішення, не суперечать вимогам чинного законодавства та жодним чином не порушують прав та інтересів скаржника, не перешкоджають його нормальній господарській діяльності. Державний виконавець діяв в межах наданих йому законом повноважень та у спосіб, визначений Законом №1404, при цьому порушень прав чи інтересів учасників виконавчого провадження допущено не було.
7.14. Зокрема, судами зазначено про те, що вимога державного виконавця від 08.06.2022 була надіслана керівнику АТ КБ "Приватбанк" з метою невідкладного виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22, яка підлягала в доведенні керівником банку заборони підлеглим працівникам щодо вчинення будь-яких дій, визначених ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/1283/22. Вимога державного виконавця від 09.06.2022 була спрямована на перевірку виконання банком ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 зі справи №904/1283/22 у частині доведення до відома особам, які можуть діяти в інтересах або за дорученням банку, про її резолютивну частину та повідомлення про кримінальну відповідальність за її умисне невиконання.
7.15. Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
7.16. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.