ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 120/5008/21-а
адміністративне провадження № К/990/13523/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Губської О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.В.,
представників позивача - Тарараки О.В., Мацедонської Т.О. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача Балабана Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 120/5008/21-а
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування окремих положень постанови, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (головуючий суддя Слободонюк М.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року (головуючий суддя - Граб Л.С., судді: Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2021 року позивач - Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - АТ "Вінницяобленерго") звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Комісія; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову НКРЕКП від 20 листопада 2020 року № 2154 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозований період" (по тексту - Постанова № 2154) у частині затвердження для АТ "Вінницяобленерго" економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії (по тексту - ЕКПТВЕ) електричними мережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, на рівні 0,1117 на 2021 рік, 0,1082 на 2022 рік, 0,1048 на 2023 рік;
- зобов`язати НКРЕКП здійснити для АТ "Вінницяобленерго" перерахунок відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27 липня 2017 року № 981 (далі - Положення № 981), ЕКПТВЕ електричними мережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, в редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099;
- зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, установлених АТ "Вінницяобленерго" постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2362 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", з урахуванням перерахованих ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги.
2. Позов обґрунтований тим, що спірною Постановою № 2154 для АТ "Вінницяобленерго" затверджені ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки на рівні - 0,1117 на 2021 рік, 0,1082 на 2022 рік та 0,1048 на 2023 рік. При розрахунку розмірів таких коефіцієнтів, виходячи з пунктів 1.2 та 1.3 глави 1 Положення № 981 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099), відповідачем використовувалися дані ЕКПТВЕ на базовий рік, яким є 2020 рік. Утім, ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік був затверджений для АТ "Вінницяобленерго" постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" (по тексту - Постанова № 2406) неправильно, що підтверджено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 120/1950/20-а, яке набрало законної сили. На думку позивача, оскільки ЕКПТВЕ 2 класу напруги на базовий рік було розраховано Регулятором неправильно, то під час прийняття спірної Постанови № 2154 відповідач не визначив для АТ "Вінницяобленерго" правильні та достовірні показники, а відтак, у цьому випадку має місце порушення відповідачем процедури їх розрахунку. За наведених мотивів позивач уважає Постанову № 2154 у відповідній частині протиправною, у зв`язку із чим просить її скасувати та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок відповідних показників та, як наслідок, перерахунок тарифів і послуг з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, установлених для АТ "Вінницяобленерго".
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, позов задоволено частково.
4. Визнано протиправною та скасовано з дати прийняття Постанову № 2154 у частині затвердження для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ електричними мережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, на рівні 0,1117 на 2021 рік, 0,1082 на 2022 рік, 0,1048 на 2023 рік.
5. Зобов`язано НКРЕКП здійснити для АТ "Вінницяобленерго" перерахунок відповідно до Положення № 981, у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099, ЕКПТВЕ електричними мережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання.
6. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
7. Стягнуто на користь АТ "Вінницяобленерго" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП.
8. Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні розрахунку значення ЕКПТВЕ по 2 класах напруги обов`язковим є використання даних ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, зокрема в частині порівняння розрахованих в цьому порядку значень ЕКПТВЕ 2 класу напруги, без відповідного показника ефективності, з ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік. При цьому, як слідує із вимог пункту 1.3 глави 1 Положення № 981 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099), якщо найменшим є значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, то для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ використовуються дані (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік. Базовим роком згідно з пунктом 1.2 глави 1 указаного Положення є рік, що передує року, для якого розраховується економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електричної енергії. Тобто, у розумінні норм Положення № 981 базовим роком для позивача є 2020 рік.
9. Суд установив, що на 2020 рік Постановою № 2406 для АТ "Вінницяобленерго" був затверджений ЕКПТВЕ 2 класу напруги на рівні 0,1153 відносних одиниць. Отже, саме цей показник був використаний НКРЕКП при розрахунку розмірів ЕКПТВЕ на 2021- 2023 роки. Водночас, ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік був розрахований Регулятором неправильно та з порушенням норм Положення № 981 (у редакції, чинній станом на дату прийняття постанови НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2406), що підтверджено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 120/1950/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року. Зокрема, вказаними судовими рішеннями було визнано протиправною та скасовано з дати прийняття Постанову № 2406 у частині затвердження для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ 2 класу напруги на рівні 0,1153 (відносних одиниць) та зобов`язано НКРЕКП здійснити для АТ "Вінницяобленерго" перерахунок ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог Положення № 981 у редакції, чинній на час прийняття цієї постанови НКРЕКП.
10. Суд першої інстанції, посилаючись на положення частини четвертої статті 78 КАС України, дійшов висновку про те, що факт неправильного розрахунку для позивача ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,1153 є преюдиційним, а тому враховуючи скасування з дати прийняття Постанови № 2406 у відповідній частині, НКРЕКП об`єктивно не могло правомірно використовувати та оперувати відповідними показниками при наступному розрахунку ЕКПТВЕ на 2021- 2023 роки.
11. Оцінивши доводи Комісії про те, що висновки суду у справі № 120/1950/20-а не можуть бути застосовані у межах розгляду даної справи, оскільки різняться між собою предметами спору, суд першої інстанції визнав такі безпідставними. Суд зауважив, що в межах розгляду цієї справи суд не бере за основу мотиви та обґрунтування, якими керувався суд у справі № 120/1950/20-а, скасовуючи як протиправну Постанову № 2406 у частині затвердження для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік, адже у зв`язку із прийняттям постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099 "Про затвердження змін до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електричної енергії", був змінений підхід до визначення та розрахунку коефіцієнтів на 2021 рік. Визначальним у цьому випадку є сам факт підтвердження судовим рішенням протиправності Постанови № 2406 у відповідній частині та неправильного розрахунку Регулятором для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік рівні 0,1153, який, як слідує з матеріалів справи, у подальшому був використаний для проведення розрахунку ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки.
12. Таким чином, на думку місцевого суду, оскільки ЕКПТВЕ 2 класу напруги на базовий 2020 рік для АТ "Вінницяобленерго" було розраховано неправильно, що підтверджено судовим рішенням у справі № 120/1950/20-а, то НКРЕКП під час визначення ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки не могла дотриматися вимог пункту 1.3 глави 1 Положення № 981, за нормами якого в обов`язковому порядку передбачається урахування значення ЕКПТВЕ на базовий рік, що фактично вказує на наявність триваючого порушення прав АТ "Вінницяобленерго", першочерговим елементом усунення якого є здійснення відповідачем перерахунку ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік, що має здійснюватись в межах процедури виконання рішення суду у справі № 120/1950/20-а, та як наслідок - подальший перерахунок ЕКПТВЕ на 2021- 2023 роки, з урахуванням нових показників базового (2020) року.
13. За таких обставин Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що затверджені Постановою № 2154 для АТ "Вінницяобленерго", як оператора системи розподілу, до якого застосовується стимулююче регулювання, ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки на рівні 0,1117 на 2021 рік, 0,1082 на 2022 рік та 0,1048 на 2023 рік суперечать процедурі їх розрахунку, який потрібно здійснювати у відповідності до пункту 1.3 глави 1 та пункту 2.7 глави 2 Положення №981. Відтак, наявні підстави для скасування з дати прийняття Постанови № 2154 у частині затвердження для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки на рівні 0,1117, 0,1082, 0,1048 відповідно.
14. Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки, суд першої інстанції керувався тим, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З огляду на це суд дійшов висновку, що ефективним засобом відновлення порушених прав АТ "Вінницяобленерго" є зобов`язання НКРЕКП здійснити перерахунок відповідно до Положення № 981 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099) ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки.
15. У цьому вимірі місцевий суд надав оцінку доводам Комісії про те, що затвердження розмірів ЕКПТВЕ 1 та 2 класу напруги на відповідний період відноситься до дискреційних повноважень Регулятора, та зазначив, що повноваження відповідача, які пов`язані із розрахунком ЕКПТВЕ, не є дискреційними, оскільки для нього існує лише один варіант правомірної поведінки, а саме затвердження ЕКПТВЕ у порядку, встановленому законом. Тобто, у цьому разі Регулятор не діє за власним розсудом, а зобов`язаний дотриматися усіх умов, передбачених Положенням. Крім того, суд у своєму рішенні не вказує НКРЕКП на конкретні числові вираження відносних одиниць ЕКПТВЕ 2 класу напруги, які необхідно визначити, позаяк це прерогатива Регулятора, а зобов`язує останнього лише здійснити відповідний перерахунок ЕКПТВЕ у порядку, передбаченому чинним законодавством. Отже, задоволення позовних вимог у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
16. Водночас, окружний суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання НКРЕКП здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, установлених АТ "Вінницяобленерго" постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2362 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", з тих підстав, що така є передчасною, оскільки наразі перерахунок ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для АТ "Вінницяобленерго", який має бути проведений на виконання цього судового рішення, НКРЕКП ще не проведений і, відповідно, нові відносні одиниці ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для позивача не визначені, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості об`єктивно з`ясувати, що встановлені постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2362 для АТ "Вінницяобленерго" тарифи на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання за наслідками виконання цього судового рішення мають підлягати безумовній зміні.
17. Сьомий апеляційний адміністративний суд у повній мірі підтримав позицію суд першої інстанції по суті вирішення спору та погодився з мотивами ухвалення судового рішення, у зв`язку із чим постановою від 12 січня 2022 року залишив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року без змін.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
18. 02 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НКРЕКП, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, ухвалити у справі нове рішення, яким АТ "Вінницяобленерго" відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
19. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
20. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
21. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження зазначено, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму матеріального права - пункт 1.3 глави 1 Положення № 981 та порушили норми процесуального права - неповно з`ясували обставини справи, що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Зокрема, судами попередніх інстанцій не застосовано норми матеріального права, а саме вимоги Положення № 981, якими керувався Регулятор при затверджені ЕКПТВЕ на 2021- 2023 роки, та дані Постанови № 2406, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваної постанови, а отже, відсутні підстави для визнання протиправною з дати прийняття Постанови № 2154 у частині затвердження для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання. Натомість, рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються лише на наявності судового рішення у справі № 120/1950/20-а, якого не існувало на момент прийняття Постанови № 2154.
22. При цьому, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання правомірності затвердження Регулятором ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, з урахуванням ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік, затвердженого Постановою № 2406 відповідно до положення пункту 1. 3. глави 1 Положення № 981, яка на момент прийняття Постанови № 2154 не була скасована.
23. Скаржник стверджує, що спірні правовідносин є унікальними, адже Постанова № 2154 була прийнята Регулятором з урахуванням ЕКПТВЕ 2 класу напруги для позивача на 2020 рік, прийнятих Постановою № 2406, яка на момент прийняття була діюча та була скасована у судовому порядку в межах справи № 120/1950/20-а через сім місяців (22 червня 2021 року) після прийняття Постанови № 2154. Таким чином, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Регулятором пункту 1.3 глави 1 Положення № 981 у подібних правовідносинах є підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
24. Ухвалою від 08 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НКРЕКП.
25. 25 серпня 2022 року до суду касаційної інстанції від АТ "Вінницяобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні скарги Комісії відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.
26. У відзиві, з-поміж іншого, зазначено, що ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік, затверджений Постановою № 2406, було розраховано НКРЕКП невірно, з порушенням норм Положення № 981, протиправність зазначеної постанови НКРЕКП підтверджена судовими рішеннями у справі №120/1950/20-а. Втім, зазначене судове рішення не лише не було виконано НКРЕКП, а навпаки, незаконно встановлений протиправним рішенням розмір ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,1153 був використаний НКРЕКП при розрахунку розміру ЕКПТВЕ на 2021- 2023 роки. На переконання позивача, затвердження індивідуальним актом для АТ "Вінницяобленерго" ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки, як для оператора системи розподілу, до якого застосовується стимулююче регулювання, розмір яких становить 0,1117, 0,1082, 0,1048 відповідно, суперечить самій процедурі їх розрахунку, який потрібно здійснювати у відповідності до пункту 1.3 глави 1 та пункту 2.7 глави 2 Положення № 981. Додатково позивач звертає увагу Суду на те, що у касаційній скарзі відповідач помилково наводить формулу розрахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2021- 2023 роки, у той час, як предметом спору є правомірність затвердження ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки.
27. Також до суду касаційної інстанції від АТ "Вінницяобленерго" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України, яке мотивоване тим, що 29 вересня 2022 року Верховний Суд у справі № 360/2013/20 сформував висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 1.3 глави 1 Положення № 981.
28. Ухвалою від 24 січня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
29. 09 березня 2023 року від АТ "Вінницяобленерго" надійшли додаткові пояснення, суть яких полягає у тому, що на момент прийняття оскаржуваної у цій справі Постанови № 2154 НКРЕКП було однозначно відомо про порушення нею вимог Положення № 981 при затвердженні ЕКПТВЕ для позивача електромережами 2 класу напруги на 2020 рік. Зокрема, на момент затвердження ЕКПТВЕ на 2020 рік вимогами Положення № 981 було встановлено, що якщо розрахунковий прогнозований коефіцієнт по 1 та/або 2 класу напруги більше, ніж розрахований нормативний коефіцієнт, то значення прогнозованого коефіцієнту приймається на рівні нормативного коефіцієнту, розрахованого по даному класу напруги. Проте Комісія усупереч вимогам Положення затвердила ЕКПТВЕ на 2020 рік для АТ "Вінницяобленерго" по 2 класу напруги на рівні 0,1153 відносних одиниць, замість 0,1233 відносних одиниць. Внаслідок цього, НКРЕКП неправильно розрахувала та незаконно затвердила спірною Постановою № 2154 ЕКПТВЕ по 2 класу напруги для АТ "Вінницяобленерго" на перший регуляторний період стимулюючого регулювання на рівні: 0,1117 відносних одиниць на 2021 рік, 0,1082 відносних одиниць на 2022 рік та 0,1048 відносних одиниць на 2023 рік.
30. Також АТ "Вінницяобленерго" наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 120/1950/20-а підтвердили протиправні дії НКРЕКП щодо прийняття ЕКПТВЕ для позивача по 2 класу напруги на 2020 рік, у зв`язку із чим визнали протиправною та скасували з дати прийняття Постанову № 2406 у відповідній частині.
31. У судовому засіданні представник НКРЕКП підтримав вимоги касаційної скарги та просив їх задовольнити.
32. Представники АТ "Вінницяобленерго" просили у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
33. Постановою НКРЕКП від 13 листопада 2018 року № 1414 із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 1000, АТ "Вінницяобленерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.
34. Постановою НКРЕКП № 2154 затверджено для АТ "Вінницяобленерго", як оператора системи розподілу, до якого застосовується стимулююче регулювання, економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних витрат електричної енергії (далі-ЕКПТВЕ) електричними мережами 2 класу напруги на 2021- 2023 роки на рівні: 0,1117 - на 2021 рік, 0,1082 - на 2022 рік, 0,1048 - на 2023 рік.
35. Однак, позивач уважає, що розмір ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021- 2023 роки розраховано відповідачем неправильно, а тому Постанова НКРЕКП № 2154 у відповідній частині є незаконною та такою, що порушує права та інтереси АТ "Вінницяобленерго".
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи, позиція Верховного Суду
36. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
37. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
38. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
39. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
40. У вимірі підстав касаційного оскарження Верховному Суду під час касаційного розгляду справи належить сформувати висновок щодо правозастосування пункту 1.3 глави 1 Положення №981 у спірних правовідносинах.
41. За визначенням, наведеним у пункті 56 частини першої статті 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - Закон № 2019-VIII у редакції на час виникнення спірних правовідносин), оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
42. Приписами частин першої - другої статті 45 Закону № 2019-VIII визначено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
43. Відповідно до частин першої - другої статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
44. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, встановлення (зміна) економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах.
45. За змістом частини першої статті 1 Закону № 1540-VIII (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
46. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
47. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
48. Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом, а також формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;