ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 580/4033/22
провадження № К/990/1903/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка Олега Олександровича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року, постановлену у складі головуючого судді Паламара П. Г., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Чаку Є. В., суддів: Єгорової Н. М., Коротких А. Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також - Придніпровський відділ ДВС, відповідач), в якому просив:
1.1. визнати бездіяльність Придніпровського відділу ДВС щодо неповернення ОСОБА_1 виконавчого збору, стягнутого з нього на підставі постанови головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Петренко Світлани Василівни від 13 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 неправомірною;
1.2. стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача 11982,80 гривень стягнутого з нього та неповернутого йому виконавчого збору, вказаного у постанові головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Петренко С. В. від 13 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
2. В обґрунтування своїх вимог вказав, що з метою виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду міста Черкаси від 6 березня 2017 року у справі № 711/9608/15-ц про стягнення боргу в сумі 590032,95 грн відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 49609,29 грн, на підставі якої з позивача частково стягнуто 11982,80 грн. Разом з тим, виконавчий лист у справі № 711/9608/15-ц визнано таким, що не підлягає виконанню. На переконання позивача, сума частково стягнутого виконавчого збору має бути йому повернута.
12 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок виконавчого збору. Станом на день звернення до суду до позивача не надходило будь-якої відповіді на вказану заяву.
3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року, позовну заяву повернуто з підстав пункту 4 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач, звернувшись до Придніпровського відділу ДВС із заявою, скористався своїм правом досудового врегулювання спору. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про передчасне звернення до суду, оскільки позивач відповіді на свою заяву не отримав, а визначений законом строк щодо розгляду заяви не закінчився.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. В мотивування касаційної скарги вказує, що жодним нормативним актом України не встановлений обов`язковий порядок досудового врегулювання спору в разі оскарження боржником до суду бездіяльності органів державної виконавчої служби та стягнення неповернутого виконавчого збору.
Також зазначає, що жодним нормативним актом України, в тому числі Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), не встановлений строк досудового врегулювання спору в разі оскарження боржником до суду бездіяльності органів державної виконавчої служби та стягнення неповернутого виконавчого збору, а відтак оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню, як такі, що перешкоджають подальшому розгляду справи.
7. Верховний Суд ухвалою від 6 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) та прийнята за результатом її апеляційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції; підставами касаційного оскарження є порушення цими судами норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання
8. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
9. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 Конституції, яка кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
12. Згідно з частиною четвертою статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
13. У Рекомендації №R(86) Комітету міністрів державам-членам Ради Європи від 16 вересня 1986 року стосовно заходів із недопущення і скорочення надмірного робочого навантаження на суди пропонується сприяти примиренню сторін як поза судовою системою, так і до або під час судового розгляду (передбачати, разом із відповідними стимулами, процедури примирення до судового провадження або інші способи врегулювання спорів поза рамками судового провадження), а також визначити органи поза судовою системою, до яких сторони зможуть звертатися для розв`язання позовних спорів на невеликі суми і в питаннях деяких конкретних галузей права.
14. Відповідно до частини першої статті 17 КАС України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.
15. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
16. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
ІV. Оцінка Верховного Суду
17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, зазначає таке.
18. Пунктом 4 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено дві обставини, за яких суд повертає позовну заяву:
якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання;
якщо на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
19. Такі випадки, з огляду на викладене, повинні містити послідовність дій учасників спору та форму їх вираження (наприклад, звернення зі скаргою, вимогою чи в іншій формі) з метою досягнення угоди між сторонами.
При цьому, застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених частиною четвертою статті 122 КАС України, передбачає необхідність дослідження судом умов застосування цієї процесуальної норми, зокрема:
встановлення законом можливості досудового порядку вирішення спору;
фактичні обставини, за яких позивач скористався правом досудового порядку вирішення спору та спосіб такого оскарження;
обставини прийняття рішення за результатами розгляду скарги та дата вручення цього рішення позивачу.
Разом з цим перевірці підлягає дотримання строків прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, а у разі їх порушення або неприйняття такого рішення, судом вирішується питання щодо застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 2 частини четвертої статті 122 КАС України.
20. Як зазначалось вище, Придніпровський районний суд міста Черкаси ухвалою від 16 червня 2022 року визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 711/9608/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ "Банк" заборгованості за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 81-07 в сумі 27745,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 7 липня 2015 року становило 590032,95 гривень.
18 липня 2022 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Петренко С. В. було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника у зв`язку з надходженням до відділу ДВС вищевказаної ухвали.
12 серпня 2022 року позивач звернувся до Придніпровського відділу ДВС із заявою, в якій повідомив реквізити свого банківського рахунку та просив повернути раніше стягнутий з нього виконавчий збір, у зв`язку з визнанням виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Разом з цим позивач надіслав запит, в якому просив повідомити суму, стягнутого з нього виконавчого збору.
Вищевказані заява та запит були вручені відповідачу 18 серпня 2022 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 1800211510340, яке позивач отримав відповідно до накладної № 1850103029411 - 24 серпня 2022 року.
Відповіді ні на заяву, ні на запит, позивачу не надходили, грошові кошти позивачу не було повернуто, про що свідчить виписка з рахунку позивача в АТ "КБ "Приватбанк" від 26 серпня 2022 року № M85EC34L26LMD9QJ.
21. У доводах касаційної скарги автор наголошує, що законодавство не містить чіткого визначення поняття досудового врегулювання спору.
22. Так, з практики Верховного Суду (постанова від 26 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.002643) висновується, що досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою яких юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків.
23. Конституційний Суд України 9 липня 2002 року ухвалив рішення № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), в якому дійшов висновків про те, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.