ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 520/5143/21
адміністративне провадження № К/990/1353/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року (суддя: Волошина Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В, Чалий І.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 102 від 16 лютого 2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині звільнення зі служби в поліції начальника Зміївського ВП Головного управління Національної поліції України в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 за порушення вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 1 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абзацу 6 пункту 7 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, та частини 1 статті 19 Конституції України, у частині не дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов`язків;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області за № 103о/с від 23 лютого 2021 року - по особовому складу "Про звільнення згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" підполковника поліції ОСОБА_1, тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу поліції №2 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області із грошовим забезпеченням, яке позивач мав на час звільнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУНП в Харківській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" від 16 лютого 2021 року №102 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та наказом ГУНП в Харківській області від 23 лютого 2021 року № 103о/с позивача звільнено з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначив, що вважає вищезазначені накази протиправними, оскільки єдиною підставою для винесення оспорюваних наказів стали матеріали службового розслідування, проведеного Дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області. Проте, позивач вважає, що зазначене службове розслідування проведено неповно та упереджено, а його висновки є необґрунтованими.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд виходив з того, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, яка виразилась у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.
Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи тяжкість проступку, а наслідки проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суди попередніх інстанцій вважали правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Водночас зауважили про те, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Також суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність кримінального провадження чи обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях позивача порушення службової дисципліни. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Касаційна скарга позивача подана на підставі пунктів 1,4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не враховував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 802/2004/17-а, від 30 червня 2020 року у справі № 817/1967/15, від 30 вересня 2020 року у справі № 200/142/20-а, від 19 серпня 2020 року у справі № 804/8302/17, від 30 липня 2020 року у справі № 802/1767/17-а, від 23 січня 2020 року у справі № 520/8550/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 802/1969/17а.
Скаржник вказує, що в цих справах Верховний Суд вказав, що для висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях особи одних лише пояснень особи, яка надала неправомірну вигоду, і матеріалів кримінальних проваджень недостатньо.
Повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена.
Відсутність у висновку службового розслідування самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення особою службової дисципліни виключає можливість притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, якщо матеріали службового розслідування фактично складаються з матеріалів досудового розслідування.
Метою службового розслідування є з`ясування саме складу дисциплінарного проступку в діях особи, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження.
В межах дисциплінарного провадження повинні бути встановлені конкретні факти порушення особою службової дисципліни чи відомості щодо вчинення особою будь-яких інших дій, які можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок.
Також зазначив, що суди не повно дослідили зібрані у справі докази, які мають значення для справи.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року (суддя: Волошина Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
У зв`язку зі зміною структури територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Харківській області Зміївський ВП реорганізовано у відділ поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.
Наказом ГУНП в Харківській області від 05 січня 2021 року № 3 о/с на підполковника поліції ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Наказом ГУНП в Харківській області №103 о/с від 23 лютого 2021 року позивача, начальника Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в Національній поліції України - у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Підставою для видання зазначеного наказу став наказ ГУНП в Харківській області № 102 від 16 лютого 2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області", яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Згідно з вищезазначеним наказом службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП з Харківській області від 21 січня 2021 року № 134 з урахуванням змін до складу дисциплінарної комісії, унесених наказом ГУНП в Харківській області від 12 лютого 2021 року № 300, установлені та підтверджені порушення службової дисципліни з боку начальника Зміївського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 .
Своїми діями начальник Зміївського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_1, займаючи керівну посаду, порушив вимоги статті 22 Закону України "Про запобігання корупції" у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", у частині не реагування на виявлене правопорушення, а саме пропозицію неправомірної вигоди, частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" у частині вчинення дій, що суперечать Конституції та законам України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині недотримання положень Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, пункту 3 частин 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" у частині невжиття заходів щодо припинення виявленого правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" в частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу ІІ, підпункту 3 розділу VI Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, а також вимоги частини 1 статті 19 Конституції України у частині вчинення дій, що суперечать Конституції та законам України.
Наказом ГУНП в Харківській області № 232 о/с від 27 квітня 2021 року частково змінені пункти наказу ГУНП в Харківській області №103 о/с від 23 лютого 2021 року в частині звільнення згідно з Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1, начальника Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 26 лютого 2021 року, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01 січня 2021 року по 26 лютого 2021 року у кількості 4 діб, зі стажем служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 22 роки 06 міс. 20 дн., у календарному обчисленні - 22 роки 06 міс. 20 дн., у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 30 років 11 міс. 17 дн., час навчання - немає, з сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився - 2758,08 грн.
За наказом ГУНП в Харківській області № 232 о/с від 27 квітня 2021 року позивач звільнений з 01 березня 2021 року, з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01 січня 2021 року до 01 березня 2021 року у кількості 8 діб, зі стажем служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 22 роки 06 міс. 24 дні, у календарному обчисленні - 22 роки 06 міс. 24 дні, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 00 рок. 11 міс. 17 дн., час навчання - немає. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння і експлуатації) яких не закінчився, складав 2627,79 грн.
Позивач, вважаючи вищевказані накази Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16 лютого 2021 року №102 та від 23 лютого 2021 року №103о/с протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У відповідності до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з частиною 1, частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
Відповідно до частин 1, 11 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Згідно із приписами статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої касаційної скарги Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин1, 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, виходячи з наступного.