Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 755/17900/18
провадження № 61-14716св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс" на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року в складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор Плюс"), про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 29 червня 2016 року між ПАТ "Діамантбанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16-06-29-006984, відповідно до умов якого кредитодавець відкриває позичальнику з 29 червня 2016 року до 28 червня 2019 рік відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 10 000 000,00 грн зі сплатою 30 % річних.
20 липня 2018 року між ПАТ "Діамантбанк" і ТОВ "ФК "Фактор Плюс" укладено договір про відступлення права вимоги № F42GL23222, згідно з умовами якого товариство отримало право вимоги за кредитним договором від 29 червня 2016 року № 16-06-29-006984.
31 серпня 2018 року ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" отримало право вимоги за указаним кредитним договором на підставі укладеного з ТОВ "ФК "Фактор Плюс" договору про відступлення прав вимоги № 31/08-18/2.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" заборгованість за кредитним договором від 29 червня 2016 року № 16-06-29-006984 у сумі 11 947 339, 37 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" заборгованість за кредитним договором від 29 червня 2016 року № 16-06-29-006984 у сумі 11 947 339,37 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язань, визначених кредитним договором, порушила умови погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості за договором.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодившись із заочним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Москаль Г. Г. подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Москаля Г. Г. задоволено частково, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з недоведеності ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" заявлених позовних вимог. Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги, не звернувши уваги на факт реалізації ТОВ "ФК "Фактор Плюс" іпотечного майна і відсутність доказів на підтвердження існування та розміру заборгованості за кредитним договором після такої реалізації.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не перевірив, який обсяг зобов`язань позичальника за кредитним договором від 29 червня 2016 року № 16-06-29-006984 було забезпечено договорами іпотеки. При цьому копій договорів іпотеки в матеріалах справи немає. Разом з тим апеляційний суд встановив факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10 000 000,00 грн за кредитним договором, зазначивши про це у своєму рішенні, проте, доказів погашення (повного або часткового) ОСОБА_1 або іншими особами заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, враховуючи норми частини п`ятої статті 36 Закону України "Про іпотеку", факт звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок задоволення вимог кредиторів та завершення позасудового врегулювання, незалежно від особи кредитора, якою застосовано досудове врегулювання, при тому, що договором відступлення права вимоги не визначено іншого, дійшов висновку, що після завершення позасудового врегулювання 13 вересня 2018 року заявлені позивачем 23 листопада 2018 року вимоги про стягнення з відповідача кредитної заборгованості задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс"подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 3, 24, 36 Закону України "Про іпотеку" та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 643/12799/16-ц (провадження № 61-31109св18), від 11 квітня 2018 року у справі № 761/17280/16 (провадження № 61-11249св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Москаль Г. Г. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині третій статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Встановлені обставини справи
Суд встановив, що 29 червня 2016 року між ПАТ "Діамантбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16-06-29-006984, відповідно до умов якого кредитодавець відкриває позичальнику з 29 червня 2016 року до 28 червня 2019 року відновлювану кредитну лінію із встановленням ліміту кредитування у розмірі 10 000 000,00 грн.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику на умовах цього договору зі сплатою за користування ними 30 % річних.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.1.1 кредитного договору на забезпечення виконання власник зобов`язань за цим договором (позичальник) в день укладення цього договору забезпечує надання кредитодавцю в іпотеку такого нерухомого майна:
громадянином ОСОБА_2 :
квартири АДРЕСА_1, загальною площею 23,90 кв. м;
квартири АДРЕСА_2, загальною площею 57,40 кв. м;
квартири АДРЕСА_3, загальною площею 76,70 кв. м;
квартири АДРЕСА_4, загальною площею 66,40 кв. м;
квартири АДРЕСА_5, загальною площею 66,50 кв. м;
громадянкою ОСОБА_3 :
нежилих приміщень № 2, № 3 в літері "А", за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 41,90 кв. м.
Відповідно до пунктів 3.2.1 та 3.2.3 кредитного договору визначено обов`язок позичальника повернути кредитодавцю фактично отримані кредитні кошти в межах встановленого ліміту кредитування згідно з пунктом 1.1 цього договору, а також погасити фактичну заборгованість за процентами та комісією за цим договором після закінчення вказаного в пункті 1.1 цього договору періоду, на який відкрито кредитну лінію, шляхом внесення готівкових коштів до каси кредитодавця.
Позичальник протягом 1 (одного) банківського дня з моменту хоча б одноразового порушення обов`язку з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним на умовах, встановлених цим договором, зобов`язаний здійснити повне повернення кредиту та процентів за кредитом (з урахуванням законодавства України), а також сплатити неустойку згідно з умовами цього договору, якщо інше не буде вирішено кредитодавцем.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 16-06-29-006984 між ПАТ "Діамантбанк" і ОСОБА_3 29 червня 2016 року укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно з умовами якого іпотекодавець ОСОБА_3 передала в іпотеку банку нежилі приміщення № № 2, 3 (в літ.А), за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 41.90 кв. м.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 16-06-29-006984 між ПАТ "Діамантбанк" і ОСОБА_2 29 червня 2016 року укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно з умовами якого іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку банку квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 .
30 липня 2018 року між ПАТ "Діамантбанк" і ТОВ "ФК "Фактор Плюс" було укладено договір № F42GL2.3222 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.