Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 757/15814/19
провадження № 61-16555св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року у складі судді Остапчук Т. В., додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва
від 08 липня 2021 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів:
Вербової І. М., Андрієнко А. М., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі -
ПАТ "Ощадбанк"), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, про визнання протиправною та нечинною транзакції, стягнення коштів.
Позов мотивований тим, що 27 грудня 2017 року на підставі листа начальника
ГУ ПФ України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27 грудня 2017 року
№ 28659-14/20 відповідач здійснив транзакцію щодо переказу коштів
у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунка позивача на рахунок пенсійного фонду.
На думку позивача, зазначена транзакція є протиправною та нечинною,
у зв`язку з чим 14 березня 2019 року він звернувся до начальника філії Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" із заявою, у якій просив за рахунок коштів банку повернути на його рахунок кошти у сумі
158 665,15 грн. Проте грошові кошти у зазначеному розмірі на рахунок позивача відповідач не повернув.
ОСОБА_1 просив визнати протиправною та нечинною транзакцію з переказу
27 грудня 2017 року АТ "Ощадбанк" коштів у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27 грудня 2017 року
№ 28659-14/20, який не є виконавчим документом; стягнути з власних коштів АТ "Ощадбанк" кошти в сумі 158 665,15 грн, що 27 грудня 2017 року безспірно списані АТ "Ощадбанк" з карткового рахунка ОСОБА_1 на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27 грудня 2017 року № 28659-14/20, який не є виконавчим документом; стягнути з власних коштів АТ "Ощадбанк" 124 869,47 грн пені в розмірі
0,1 відсотка неналежного переказу за кожний день починаючи з 27 грудня 2017 року до 22 лютого 2020 року включно; стягнути з власних коштів
АТ "Ощадбанк" 16 723,31 грн матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправною та нечинною транзакцією щодо переказу 27 грудня 2017 року АТ "Ощадбанк" коштів у сум 158 665,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України
в Харківській області Ачкасова В. М. від 27 грудня 2017 року № 28659-14/20, який не є виконавчим документом, унаслідок інфляційного знецінення коштів у сумі 158 665,15 грн за період з квітня 2018 року до січня 2020 року.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13 червня 2020 року, просив стягнути на підставі статті 37.2 Закону України" "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"
з власних коштів АТ "Ощадбанк" на його користь 17 770,50 грн пені в розмірі
0,1 відсотка суми неналежного переказу від 27 грудня 2017 року
АТ "Ощадбанк" в особі філії Харківського обласного управління
АТ "Ощадбанк" коштів у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 за кожний день починаючи з 23 лютого 2020 року до 13 червня 2020 року включно; стягнути з власних коштів АТ "Ощадбанк" на його користь
2 824,24 грн матеріальної шкоди, завданої позивачу протиправною та нечинною транзакцію щодо переказу 27 грудня 2017 року АТ "Ощадбанк"
в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" коштів у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", транзитний рахунок
№ НОМЕР_2, на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України
в Харківській області Ачкасова В. М. від 27 грудня 2017 року № 28659-14/20 до Філії Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", який не
є виконавчим документом, унаслідок інфляційного знецінення коштів у сумі 158 665,15 грн за період з лютого 2020 року до травня 2020 року включно.
Вказана заява обґрунтована тим, що 13 червня 2020 року позивач на адресу суду та учасників справи направив заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку суд отримав 15 червня 2020 року. Проте під час ухвалення Печерським районним судом м. Києва рішення по цій справі вказану заяву суд не врахував.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року
у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача з переказу 27 грудня 2017 року коштів
у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 на підставі листа начальника ГУ ПФ України в Харківській області станом на 27 грудня
2017 року.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2021 року узадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Ощадбанк", третя особа - ГУ Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо стягнення з ПАТ "Ощадбанк" на користь ОСОБА_1 пені та матеріальної шкоди відповідно до заяви про збільшення заявлених позовних вимог від
13 червня 2020 року відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача, спричинення йому матеріальної шкоди, тому позовні вимоги є безпідставним, а отже, у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 липня
2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційні скарги ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
10 жовтня 2021 року та 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року, додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року і увалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційні скарги, з урахуванням доповнень, мотивовані тим, що суд першої та апеляційної інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі
№ 826/1244/18, що має преюдиційне значення для справи № 757/15814/19-ц. Заявник також вказує, що оскаржувані судові рішення підлягають обов?язковому скасуванню на підставі частини другої статті 411 ЦПК України, оскільки порушено правила юрисдикції, бо прийняття судового рішення
в частині вирішення питання про дату, з якої є нечинним нормативно-правовий акт, зокрема, про дату, з якої нечинним є пункт 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662, про те, що: "помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій за вимогою органів Пенсійного фонду повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування", не віднесено до юрисдикції загальних судів у межах цивільного процесу, а згідно зі статтею 27 КАС України є юрисдикцією виключною підсудністю адміністративного суду.
Аргументи інших учасників справи
29 листопада 2021 року АТ "Ощадбанк" подало до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що на момент проведення спірної транзакції положення пункту 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662, були чинними. ОСОБА_1 обрав спосіб захисту своїх прав шляхом звернення до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області щодо стягнення коштів у розмірі 158 665,15 грн, які є предметом розгляду цієї справи, за наслідком розгляду якого 24 жовтня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд виніс постанову (справа № 820/4322/18).
03 травня 2022 року АТ "Ощадбанк" подало до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 липня
2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня
2021 року в частині оскарження додаткового рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2021 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до оскарження в цілому рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 рокуу цій справі та витребувано
її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
09 грудня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в частині оскарження додаткового рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, урахувавши аргументи, наведені
у відзивах на касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
11 червня 2013 року згідно із заявою-анкетою на відкриття рахунка фізичній особі та видачу платіжної картки ОСОБА_1 відкрито рахунок у філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк".
03 лютого 2017 року ГУ ПФ України в Харківській області перерахувало на цей рахунок ОСОБА_1 пенсію за період з 01 січня 2008 року до 31 грудня
2013 року у сумі 178 771,81 грн.
28 лютого 2017 року Казначейство України перерахувало на цей самий рахунок ОСОБА_1 пенсію за період з 01 січня 2008 року до 31 грудня
2013 року у сумі 158 665,15 грн.
Листом від 27 грудня 2017 року № 28659-14/20 ГУ ПФ України в Харківській області просило АТ "Ощадбанк" повернути кошти в сумі 158 665,15 грн, перераховані на рахунок № НОМЕР_1, відкритий в АТ "Ощадбанк" на ім`я ОСОБА_1, як помилково зараховані.
Відповідно до виписки з карткового рахунка № НОМЕР_3
(за період з 28 листопада 2017 року до 28 грудня 2017 року) 27 грудня
2017 року відбулося списання коштів у сумі 158 655,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 на рахунок пенсійного фонду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22 квітня
2021 року, у справі № 826/1244/18 визнано протиправною та нечинною
з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 22 вересня
2016 року № 662 "Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ" в частині положення пункту 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662 "Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ" про те, що помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій за вимогою органів Пенсійного фонду повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662 "Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ", після набрання рішенням законної сили.