ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 752/6549/20
провадження № 51-3822км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 8 листопада 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010001341від 17 лютого 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Джанкой АР Крим і жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Вирішено долю речових доказів.
Як установлено вироком суду, 12 лютого 2020 року о 14:20 ОСОБА_9, перебуваючи в кімнаті 310 гуртожитку № 25 Міжрегіональної академії управління персоналом, за адресою: вул. Фрометівська, 2 у м. Києві, куди його впустив потерпілий ОСОБА_10, звернувся з проханням до останнього позичити йому гроші. Коли ОСОБА_11 було відмовлено, у нього виник умисел на вчинення розбою. З цією метою він, діставши газовий балончик і ніж, став погрожувати потерпілому заподіянням фізичного насильства небезпечного для його здоров`я, після чого висунув вимогу останньому віддати йому гроші. Потерпілий, побоюючись за своє здоров`я, під погрозою застосування насильства, небезпечного для його здоров`я, віддав ОСОБА_9 гроші в сумі 300 грн. Після чого останній залишив місце вчинення злочину, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вказаний вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що суд апеляційної інстанції всупереч вимог статей 405, 419 КПК не перевірив належним чином доводів апеляції прокурора про те, що ОСОБА_9 вчинив розбій з проникненням у житло, що призвело до безпідставного залишення без зміни вироку місцевого суду, який кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 187 КК, тоді як сторона обвинувачення наводила переконливі мотиви щодо необхідності юридичної оцінки діяння за ч. 3 ст. 187 КК. Також вказує на те, що під час апеляційного розгляду апеляційний суд не розглянув і не вирішив його клопотання про повторний допит свідків й дослідження письмових доказів, яке містилося в апеляційній скарзі, тим самим порушив вимоги процесуального закону.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Захисник, засуджений та представник потерпілого вважали скаргу прокурора необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 419 КПК серед інших вимог до змісту ухвали суду апеляційної інстанції передбачено, що у мотивувальній частині ухвали мають бути зазначені встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, а при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
Твердження прокурора в касаційній скарзі про те, що дії ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК, оскільки в його діях наявна така кваліфікуюча ознака, як проникнення, є безпідставними.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (провадження № 13-14кс18), крадіжка, грабіж та розбій є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об`єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають ряд спільних кваліфікуючих ознак. У зв`язку з цим необхідно дотримуватися однакового підходу при кримінально-правовій кваліфікації крадіжки, грабежу та розбою, в тому числі й при інкримінуванні кваліфікуючих ознак, зокрема проникнення.