ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 629/4549/21
провадження № 51-3642км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221110000267, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Скворцово Анучинського району Приморського краю Російської Федерації, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років, за ч. 1 ст. 185 КК у видіобмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено питання, які стосуються: запобіжного заходу; початку строку відбування покарання; відшкодування процесуальних витрат; арешту на майно; речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком районного суду, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у період з 21:00 10 червня 2021 року до 07:00 наступного дня, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин під час сварки, реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заподіяння ОСОБА_8 смерті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання його суспільно небезпечних наслідків та бажаючи цього, завдав останній не менше 16 ударів різними частинами кухонної сокири у ділянки голови, тулуба та шиї, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження, від яких настала смерть внаслідок тупої травми голови з численними розрубами та лінійними переломами кісток склепіння черепа, розтрощенням тканини лівої півкулі головного мозку і внутрішньочерепними крововиливами.
Крім того, 11 червня 2021 року приблизно о 07:00, ОСОБА_6, перебуваючи у квартирі, яка належить ОСОБА_8, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливого мотиву, з метою наживи таємно викрав мобільний телефон "Xiaomi Redmi 6A", вартістю 1566,33 грн та чохол-книгу вартістю 66,33 грн, заподіявши ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 1632, 33 грн.
Полтавський апеляційний суд 26 жовтня 2022 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та постановив новий, яким призначив ОСОБА_6 покарання: за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 11 років, за ч. 1 ст. 185 КК у видіобмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. В іншій частині вирок залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, засуджений ОСОБА_6, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації його дій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду і пом`якшити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК, а саме призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Аргументуючи свої вимоги, скаржник указує, що апеляційний суд необґрунтовано призначив йому надмірно суворе покарання, яке суперечить принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. За його твердженням, призначаючи покарання, міськрайонний суд урахував усі обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення, дані про його особу, а саме те, що він є громадянином України, на підставі ст. 89 КК судимості не має, неодружений, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання скарг не надходило. Крім того, акцентує на визнанні ним винуватості, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які його обтяжують.
Вважає, що з огляду на сукупність наведених судом першої інстанції обставин, призначене покарання є співмірне скоєному кримінальному правопорушенню, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, яке забезпечить його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Засуджений ОСОБА_6 наголошує на тому, що під час апеляційного розгляду не було встановлено нових обставин, які би підлягали врахуванню в ході призначення покарання, а також з урахуванням доводів апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції призначив суворе покарання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7, надавши відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення касаційної скарги, навів аргументи щодо законності й обґрунтованості судового рішення, просив залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а вирок суду апеляційної інстанції -без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_6, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.