ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 346/2119/20
провадження № 51-3447км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200901800000401, № 120200901800000651, № 12021091180000066, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненої на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 8 квітня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 71 КК України ОСОБА_7 частково приєднано до призначеного покарання невідбуте покарання у виді позбавлення волі, призначене вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2018 року, та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Строк відбуття покарання засудженій визначено обчислювати з моменту її фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України, судові рішення щодо якої у касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що вона 08 травня 2020 року, біля 12:30, у період визначеного іспитового строку, перебуваючи поруч з магазином "Синевір", що на площі Відродження в м. Коломия Івано-Франківської області, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, повторно, таємно викрала з куртки ОСОБА_9 гаманець, вартістю 200 гривень, та грошові кошти у сумі 500 гривень, чим завдала останньому майнової шкоди на загальну суму 700 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 02 серпня 2020 року біля 14:34, перебуваючи в приміщенні магазину "Воскресинецькі ковбаси", що по АДРЕСА_1, діючи повторно, викрала з торгівельних полиць продукти харчування, чим завдала потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 323 гривні 10 копійок.
Крім того, ОСОБА_7 09 квітня 2021 року, біля 19:20, перебуваючи у магазині "EVA" № 1724, що по вул. Чорновола 24/4 в м. Коломия Івано-Франківської області, викрала з торгового залу товари для краси та здоров`я, чим завдала ТзОВ "РУШ" майнової шкоди на загальну суму 2148 гривень 75 копійок.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, просить змінити ухвалу апеляційного суду та на підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
Аргументуючи свою позицію, зазначає, що суд безпідставно приєднав ОСОБА_7 невідбуту частину покарання за попереднім вироком, оскільки ухвалою місцевого суду, яка набрала законної сили, засуджену було звільнено від такого покарання на підставі ч. 1 ст. 78 КК України по закінченню іспитового строку.
Крім цього, на думку захисника, призначаючи ОСОБА_7 покарання, не було враховано наявність правових підстав для звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, оскільки остання є багатодітною матір`ю та має на утриманні дитину віком до 7 років.
Зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник стверджує, що фіксування судового провадження у суді першої інстанції відбулося неповністю, так як у матеріалах відсутні звуко- та відеозапис допиту потерпілих та частини свідків.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК України.
Доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються, тому колегія суддів у цій частині судових рішень не перевіряє.
Твердження захисника про безпідставне приєднання ОСОБА_7 невідбутої частини покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2018 року є необґрунтованими з огляду на таке.