ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 188/1146/22
провадження № 51-176 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року про відмову у відкритті провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12012040640000302.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року скасовано постанову слідчого СВ ВП № 4 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 07 листопада 2022 року про відмову в задоволенні поданого адвокатом клопотання в частині відмови в повідомленні про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12012040640000302 від
03 грудня 2012 року.
Зобов`язано слідчого СВ ВП № 4 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 відповідно до статей 276-279 КПК України повідомити про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12012040640000302 від 03 грудня 2012 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 на вказану ухвалу слідчого судді від 24 листопада 2022 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому вказує, що слідчий суддя в ухвалі від 24 листопада 2022 року зобов`язав слідчого винести конкретне процесуальне рішення - повідомити про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12012040640000302 від 03 грудня 2012 року, чим вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність слідчого, які визначені положеннями ст. 307 КПК України, та таким чином втрутився в дискреційні повноваження слідчого та прокурора, передбачені статтями 276, 278 вказаного Кодексу, отже постановив рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом. Вважає, що вказана ухвала слідчого судді підлягає перегляду в апеляційному порядку на підставі пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК України, а посилання суду апеляційної інстанції на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України є безпідставними. Доводи скарги обґрунтовує практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка викладена у відповідних постановах. Крім того, зазначає про те, що вказівка в ухвалі слідчого судді на належне повідомлення судом сторони обвинувачення щодо часу та місця розгляду скарги адвоката ОСОБА_8 не відповідає дійсності, оскільки до Першотравенської окружної прокуратури будь-які повідомлення щодо наведеного не надходили, а про результати розгляду скарги стало відомо під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Від потерпілого ОСОБА_9 та його представника адвоката ОСОБА_8 надійшли клопотання про проведення касаційного розгляду за їх відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Частиною 6 статті 9 КПК України визначено, щоу випадках, коли положення цьогоКодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 цього Кодексу.
Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказана ухвала слідчого судді не входить до переліку ухвал, зазначених у ст. 309 КПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому не підлягає апеляційному перегляду.