ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/929/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржник (Головне управління Державної податкової служби у м. Києві) - Мартиненко Д.Ю.,
керуючий реструктуризацією - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 (колегія суддів у складі: Копитова О.С. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 (суддя Пасько М.В.)
у справі №910/929/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад вимог заяви кредитора
1. У березні 2021 року від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) до Господарського суду міста Києва надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 2160190, 90 грн.
2. Заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 2160190,90 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою податкового боргу за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, і яка не сплачена до теперішнього часу.
3. Наведений борг складається з податку на додану вартість у розмірі 2159430,99 грн (з них 0,00 грн. - основне зобов`язання, 1107177,30 грн - штрафні санкції, 1052253,60 грн - пеня), який виник відповідно до податкового повідомлення-рішення №0028751704 від 24.09.2010 та боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у розмірі 760,00 грн, що виник згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій №0028741704 від 24.09.2010.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 відкрито провадження у справі №910/929/21 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича.
6. 11.03.2021 від ГУ ДПС у місті Києві надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 2160190,90 грн.
7. Грошові вимоги ГУ ДПС у місті Києві на суму 1052253,60 грн ґрунтуються на податкових зобов`язаннях, донарахованих податковим органом у 2010 році і судовому рішенні 2011 року про стягнення податкового боргу, яке міститься в матеріалах справи.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 визнано ГУ ДПС у місті Києві кредитором у справі №910/929/21 щодо фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник) на суму 1112477,30 грн, з яких: 4540,00 грн як такі, що відшкодовуються позачергово, а 1107937,30 грн - вимоги третьої черги; відмовлено ГУ ДПС у місті Києві у визнанні кредитором до боржника на суму 1052253,60 грн; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1112477,30 грн.
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 в оскаржуваній частині (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у місті Києві на суму 1052253,60 грн) залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у місті Києві на суму 1052253,60 грн, оскільки строк звернення ГУ ДПС у місті Києві з позовом про стягнення суми пені, нарахованої в межах 1095 денного строку, відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сплинув у 2016 році, а тому контролюючий орган не може у 2021 році звертатись до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, визначеного у 2010 році.
11. Враховуючи викладене, господарські суди виходили з того, що вимоги ГУ ДПС у місті Києві в частині пені в розмірі 1052253,60 грн, які грунтуються на податкову повідомленні-рішенні №0028751704 від 24.09.2010 заявлені після спливу строку давності для стягнення податкового боргу, встановленого ПК України, тому підстави для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів відсутні.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
12. ГУ ДПС у місті Києві (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 129 ПК України у подібних правовідносинах (питання про порядок та граничний строк нарахування податковим органом пені, право на нарахування якої виникло у контролюючого органу до 01.01.2021).
14. Також скаржник вважає, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 73, 86 ГПК України, оскільки при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було встановлено фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, висновки судів, зокрема, щодо набуття податковим боргом статусу безнадійного не відповідають дійсним обставинам справи та доказам, що містяться в матеріалах справи.
15. Скаржник зазначає, що ухвала суду першої інстанції містить вказівку щодо наявності в матеріалах справи №910/929/21 судового рішення 2011 року про стягнення з боржника податкового боргу. Зазначеним вище судовим рішенням є постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2011 у справі №2а-4756/11/2670, яким суд постановив стягнути з ОСОБА_1 суму податкової заборгованості у розмірі 1107196,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення- рішення №0028741704 від 24.09.2010.
16. Отже, скаржник вважає, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Отже, висновок суду щодо набуття податковим боргом статусу безнадійного не відповідає дійсним обставинам та доказам, що містяться в матеріалах справи, зважаючи на наявність судового рішення про стягнення визнаної господарським судом суми податкового боргу.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду грошових вимог ГУ ДПС у місті Києві на суму 1052253,60 грн.
19. Звертаючись з грошовими вимогами до боржника, ГУ ДПС у місті Києві обґрунтовувало свої вимоги тим, що у ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 2160190,90 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою податкового боргу за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, і ця заборгованість підтверджена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2011 у справі №2а-4756/11/2670, яка наявна в матеріалах справи.
20. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, у справі №2а-4756/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва стягнуто з суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету суму заборгованості у розмірі 760,00 грн та на користь держави до державного бюджету суму заборгованості у розмірі 1107196,00 грн.
21. Відмовляючи у задоволенні вимоги контролюючого органу в частині 1052253,60 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що строк звернення ГУ ДПС у місті Києві щодо стягнення суми пені, нарахованої в межах 1095 денного строку, відповідно до ст. 102 ПК України, сплинув у 2016 році, а тому контролюючий орган не може у 2021 році звертатись до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, визначеного у 2010 році.
22. Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови для визнання кредиторських вимог Головного управління ГУ ДПС у місті Києві до ОСОБА_1 у розмірі пені на суму 1052253,60 грн з огляду на таке.
23. Так, ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
24. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.
25. Положеннями п. 1.1 ст. 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
26. За змістом пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
27. У пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
28. Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у ст. 1 ПК України, як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
29. Так, згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
30. ПК України у п. 129.1 ст. 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
31. Зокрема за змістом пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).