ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 280/8464/21
адміністративне провадження № К/990/32376/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №280/8464/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд:
- визнати протиправним дії відповідача щодо зазначення у довідці про відсутність судимості інформації серії ААА №1130800 (21193692438133058193), що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яку 23 червня 2020 року Олександрівським відділенням Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - "КК України"), кримінальне провадження №12020080020001162 від 23 червня 2020 року. Інші відомості до МВС не надходили;
- зобов`язати відповідача видати позивачу довідку "повну", без фрази "Разом з тим є особою, яку 23 червня 2020 року Олександрівським відділенням Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 КК України, кримінальне провадження №12020080020001162 від 23 червня 2020 року. Інші відомості до МВС не надходили".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі станом на 14 липня 2021 року ОСОБА_1 довідки про відсутність (наявність) судимості, притягнення особи до кримінальної відповідальності, обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України (повна 21193692438133058193), яка не містить повну інформацію, зокрема інформацію про закриття постановою прокурору відділу Запорізької обласної прокуратури від 24 березня 2021 року кримінального провадження №12020080020001162 від 23 червня 2020 року за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 КК України.
Стягнуто на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі: 454 гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Міністерство внутрішніх справ України,
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України звернулось з апеляційною скаргою на нього.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Міністерством внутрішніх справ України. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Міністерством внутрішніх справ України, та відмовлено у відкритті апеляційного провадження згідно пункту 4 частини другої статті 299 КАС України за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у цій справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Міністерство внутрішніх справ України звернулось із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Також скаржник просить передати цю справу на розгляд палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду. Додатково скаржник звернувся із повторним клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подав, копія ухвали про відкриття касаційного провадження позивачу направлялась двічі, проте повернулась до суду з відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання".
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення у цій справі Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив 16 лютого 2022 року (а.с. 48-53).
До того ж, з цього рішення вбачається, що справу окружний суд розглянув у порядку письмового провадження, тобто за відсутності учасників справи. Повний текст рішення суду складено та підписано суддею того ж дня, тобто 16 лютого 2022 року.
Копію цього судового рішення суд направив сторонам згідно супровідного листа від 21 лютого 2022 року (а.с. 54).
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію рішення суду у цій справі скаржник отримав 1 квітня 2022 року (а.с. 56).
Апеляційну скаргу на указане рішення окружного суду Міністерство внутрішніх справ України направило засобами поштового зв`язку 30 травня 2022 року (а.с. 86), а суд апеляційної інстанції її отримав 8 червня 2022 року (а.с. 75).
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник одночасно просив суд поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (а.с. 75-79, 81-82). Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник обґрунтував введенням в країні воєнного стану.
Оцінивши зазначену скаржником обставину крізь призму поважності причин пропуску ним процесуальних строків звернення до суду із апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 28 червня 2022 року визнав їх неповажними й запропонував скаржникові, серед іншого, зазначити інші причини шляхом подання відповідного клопотання.
Скаржник виконав ухвалу суду і повторно звернувся із заявою про поновлення процесуального строку, де наполягав, що у зв`язку із введенням в країні воєнного стану він в силу свого статусу має виконувати, зокрема, функції щодо обороноздатності країни. Тому з причин, що не залежали від його волі пропустив процесуальний строк на подання апеляційної скарги.
Відповідно до процитованих норм процесуального Закону строк на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції законодавець обмежим строком до тридцяти днів з дня вручення скаржникові повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 295 КАС України).
Матеріалами справи підтверджено, що рішення окружного суду скаржник отримав 1 квітня 2022 року. Це вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 56). Тож, кінцевим строком на оскарження цього рішення вважається 2 травня 2022 року.
Одночасно із цим, матеріалами справи підтверджено і встановлено апеляційним судом, що апеляційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України направило до суду апеляційної інстанції 30 травня 2022 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.