1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

Справа № 990/124/22

Провадження № 11-1заі23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2022 року (судді Білак М. В., Загороднюк А. Г., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М., Смокович М. І.),

УСТАНОВИЛА:

18 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" ізобов`язати відповідача переглянути це рішення.

У позові ОСОБА_1 зазначила, що про зміст оскаржуваного рішення вона дізналася 25 червня 2022 року -після його розміщення на офіційному вебпорталі судової влади на окремій вкладці сторінки Етичної ради

https://ec.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/ec/er_Goln_15.pdf

Після цього ОСОБА_1 28 червня 2022 року звернулася до Етичної ради з письмовим проханням переглянути це рішення, де навела доводи щодо того, чому вважає його безпідставним, помилковим і таким, що суперечить нормам законодавства та Регламенту Етичної ради.

Однак розгляду її звернення повноважним складом Етичної ради з ухваленням рішення шляхом голосування в ході засідання з веденням протоколу засідання та технічною фіксацією не відбулося. Натомість позивачка 4 серпня 2022 року отримала одноосібну відповідь з відмовою, підписану головою Етичної ради 27 липня 2022 року.

У зв`язку з наведеним позивачка вважає, що, оскільки вона оскаржила рішення до самої Етичної ради, тобто скористалася можливістю досудового врегулювання спору, то з огляду на вимоги частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вона не пропустила встановлений цією нормою шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом.

Водночас позивачка на випадок незгоди суду з таким твердженням просила поновити встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС місячний строк звернення до суду у її справі щодо прийняття на публічну службу, визнавши поважними причини його пропуску з огляду на описані вище обставини.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2022 року визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду, позовну заяву залишив без руху з установленням десятиденного строку з дати вручення копії цієї ухвали, протягом якого позивачка мала подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення та надати докази поважності причин його пропуску.

Суд дійшов висновку, що позивачка, подаючи 18 серпня 2022 року позов про скасування рішення Ради від 23 червня 2022 року, пропустила місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС. При цьому виходив з того, що в тексті позовної заяви ОСОБА_1 указала на те, що про зміст оскаржуваного рішення дізналася 25 червня 2022 року, що дає підстави вважати, що саме з цієї дати вона дізналася про порушення своїх прав.

У відповідь на аргумент позивачки про те, що строк звернення до суду не пропущений у зв`язку з тим, що вона скористалась "досудовим порядком вирішення спору", суд зазначив, що такий порядок оскарження рішення Етичної ради не визначено, а тому встановлений частиною четвертою статті 122 КАС строк звернення до суду не може застосовуватися до спірних правовідносин.

6 та 8 вересня 2022 року ОСОБА_1 направила суду заяви про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, 1 грудня 2022 року - додаткові обґрунтування до них.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску місячного строку звернення до суду, позивачка зазначила, що 25 червня 2022 року на сайті Етичної ради був розміщений файл "er_Goln_15.pdf", що містив рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 під назвою "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя". Проте пункт 8 частини двадцятої статті 9-1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" вказує, що Етична рада ухвалює та оприлюднює на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, а пункт 9 тієї ж частини статті 9-1 Закону говорить, що Етична рада надсилає органу, що обирає (призначає) члена Вищої ради правосуддя, висновок щодо кожного кандидата.

Позивачка звертала увагу на те, що не може судити наскільки оприлюднений на сайті Етичної ради файл "er_Goln_15.pdf" є ідентичним висновку стосовно неї, який мав бути надісланий Етичною радою до Верховної Ради України.

До того ж згаданий файл не є скан-копією паперового документа, він хоч і містить на першому аркуші вгорі реквізити бланку Етичної ради (із зображенням Державного герба України, написами "Етична рада" та зазначенням українською та англійською мовами поштової та електронної адрес та номерів телефонів), проте не має нумерації сторінок, не скріплений ані електронними, ані "живими" підписами членів Етичної ради, відтисками печатки, штампу чи штрих-кодом. Наприкінці тексту файлу зазначено лише те, що його одноосібно підписав голова Етичної ради Кишакевич Л. Ю .

Також позивачка повідомила про те, що 5 серпня 2022 року направила до відповідача запит на інформацію, в якому просила надати офіційно завірені копії всіх матеріалів, які стосуються оцінювання її як кандидата у члени Вищої ради правосуддя.

Проте станом надень надіслання позову до суду (18 серпня 2022 року), як і на час подання заяв про поновлення строку обґрунтований висновок щодо відповідності позивачки як кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності чи рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15, якщо це тотожні документи, позивачка не отримала.

ОСОБА_1 також звернула увагу на те, що за подібних обставин суд у справі № 990/99/22 за позовом ОСОБА_5 до Етичної ради задовольнив заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що оскаржуване ним рішення Етичної ради від 7 травня 2022 року № 6 на його адресу не направлялось і його копію він отримав лише після запиту адвоката на адресу Вищої ради правосуддя.

Ухвалою від 14 грудня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, позовну заяву повернув на підставі частини другої статті 123 КАС.

Суд зауважив, що на виконання вимог ухвали від 31 серпня 2022 року позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій, зокрема, зазначила ті самі підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та які були визнані неповажними. Нових поважних причин пропуску процесуального строку, підстав для поновлення строку чи доказів поважності його пропуску позивачем не зазначено.

Не погодившись із ухвалою суду про повернення позову, ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати цю ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваної ухвали, ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не враховано судової практики у вирішенні питання щодо наявності підстав для поновлення особам строків звернення до суду, за якою суди, поновлюючи ці строки, зокрема, вказували на необхідність уникати надмірно формального підходу у застосуванні процесуального закону задля забезпечення права доступу до суду.

ОСОБА_1 переконана, що навела суду причини пропуску строку звернення до суду, які слід було віднести до поважних, і як наслідок - поновити цей строк. Наголошує, що дотепер обґрунтований висновок щодо її відповідності як кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності чи рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 нею не отримано.

Скаржниця наполягає на обчисленні строку звернення із цим позовом відповідно до частини четвертої статті 122 КАС, оскільки можливість досудового порядку вирішення цього спору законом хоч і не передбачена, але й не заборонена.

ОСОБА_1 вважає, що суд, повертаючи позовну заяву, допустив надмірний формалізм і невиправдану суворість у дотриманні часових обмежень, проігнорував її аргументи, чим фактично відмовив у доступі до правосуддя.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали повно та всебічно дослідив обставини справи, які мають значення для вирішення питання про поновлення процесуального строку, та ухвалив законне й обґрунтоване рішення при правильному застосуванні норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту