ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 755/8970/21
провадження № 51-218км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001225, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше судимого:
- 04 листопада 2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
- 05 жовтня 2017 року Славутицьким міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- 14 грудня 2017 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2015 року у виді позбавлення волі на строк 1 рік та призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 05 жовтня 2017 року остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Шевченківський районний суд м. Львова ухвалою від 06 листопада 2019 року замінив невідбуту частину покарання, призначеного цим вироком, на покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 4 місяці 27 днів;
- 07 червня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_6 покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року та призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 7 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і призначено йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.
За вироком суду, 18 квітня 2021 року приблизно о 01:00 ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, підійшов до другого під`їзду цього будинку, де побачив відкриту кватирку. Переконавшись, що сторонні особи за його діями не спостерігають, ОСОБА_6 проник через кватирку до квартири № 3, де повторно, таємно викрав майно та грошові кошти, що належать потерпілому ОСОБА_7, на загальну суму 97 585,50 грн.
Місцевий суд, обґрунтувавши підстави до призначення покарання за правилами, визначеними в частинах 1, 4 ст. 70 КК, до призначеного ОСОБА_6 покарання за цим вироком частково приєднав невідбуту частину покарання, призначеного йому за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року, остаточного визначивши його у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, тобто застосував правила призначення остаточного покарання, встановлені в ст. 71 КК.
Суд також вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції змінив у порядку ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у частині призначеного за сукупністю злочинів покарання. На підставі частин 1, 4 ст. 70 КК призначив ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів з урахуванням покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.
Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора та змінив вирок суду першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 404 КПК.
Вказує, що в апеляційній скарзі прокурор саме і просив призначити остаточне покарання на підставі частин 1, 4 ст. 70 КК, а тому не було підстав до відмови в її задоволенні.
Наводить мотиви того, що апеляційний суд всупереч приписам статей 50, 65 КК необґрунтовано призначив остаточне покарання на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, належним чином не мотивував такого рішення.
На думку прокурора, призначене ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, який раніше неодноразово судимий за умисні, в тому числі тяжкі кримінальні правопорушення, до нього вже було застосовано положення ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК, проте він не бажає ставати на шлях виправлення і постійно вчиняє нові умисні кримінальні правопорушення, зокрема і під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала викладені у касаційній скарзі вимоги і просила її задовольнити.
Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.