ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 353/518/16-к
провадження № 51-3409км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8, на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2020 року та ухвалу Івано - Франківського апеляційного суду від 26 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090240000057, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2014 року за ч. 3 ст. 185, статтями 69, 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць, звільненого 15 грудня 2015 року по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком ОСОБА_8 засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк його перебування під вартою з 19 березня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_10 засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Згідно з вироком суду 17 березня 2016 року приблизно о 18:00 за адресою проживання потерпілого ОСОБА_11 ( АДРЕСА_2 ), під час розпиття спиртних напоїв у кімнаті будинку, між потерпілим з однієї сторони і ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з іншої сторони виникла сварка, яка переросла в бійку і в вищевказані особи перемістилися на сходи біля виходу з будинку. В ході бійки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, вирішили вчинити умисне вбивство ОСОБА_11 .
З цією метою, ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи позбавити життя потерпілого, з мотивів особистих неприязних стосунків, які виникли в процесі сварки, умисно став наносити потерпілому, який стояв на бетонних сходах перед власним житловим будинком, удари кулаками в область голови, від яких останній впав на бетонні сходи та втратив свідомість.
У свою чергу, до злочинних дій ОСОБА_8 приєднався ОСОБА_9, який для того, щоб сторонні особи не бачили їх злочинних дій, допоміг ОСОБА_8 занести до приміщення коридору будинку потерпілого, який в той час перебував без свідомості.
Після чого, знаходячись в коридорі будинку, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_11, стали наносити зі значною силою цілеспрямовані удари руками і ногами у життєво важливі ділянки тіла - голови та область грудей потерпілого.
Для завершення своїх злочинних дій та позбавлення життя ОСОБА_11, ОСОБА_8 взяв в руки дерев`яну палицю, яка знаходилась біля шафи у приміщенні коридору, та наніс нею цілеспрямовані удари по обличчю потерпілого.
Прагнучи довести до кінця спільний умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 спалити ОСОБА_11, який перебував без свідомості. Після чого ОСОБА_8, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, бажаючи смерті ОСОБА_11, зайшов у сусідню кімнату, де із столу взяв пластикову пляшку ємністю 1,5 л із вмістом легкозаймистої речовини-горілку, яку вони не допили та облив нею одяг та тіло потерпілого, який лежав на підлозі коридору. Далі він дістав із кишені сірник та підніс його до ОСОБА_11, від чого одяг та тіло потерпілого спалахнуло та почало горіти.
В результаті злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9, згідно висновку судово- медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тяжкі, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження.
Після вчинених злочинних дій, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця злочину втекли. Смерть потерпілого наступила 22 березня 2016 року в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.
Апеляційний суд ухвалою від 17 червня 2020 року залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8, його захисника-адвоката ОСОБА_6 та захисника засудженого ОСОБА_9 -адвоката ОСОБА_7, а вирок - без зміни.
Верховний Суд постановою від 9 лютого 2021 року частково задовольнив касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, скасував ухвалу апеляційного суду від 17 червня 2020 року та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд ухвалою від 26 липня 2022 року частково задовольнив апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8, його захисника-адвоката ОСОБА_6 та захисника засудженого ОСОБА_9 -адвоката ОСОБА_7 .. Вирок змінив, визнав недопустимим доказом показання, надані ОСОБА_9 під час слідчого експерименту та виключив з мотивувальної частини посилання на цей доказ, як на доказ винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК. Вказує на те, що судом першої інстанції в основу обвинувачення його підзахисного покладено ряд неналежних та недопустимих доказів, зокрема протоколи огляду від 19 березня 2016 року, 20 березня 2016 року та похідні від них докази, оскільки вказані слідчі дії були проведені з порушенням вимог КПК та неуповноваженою особою. Окрім цього зазначає, що місцевим судом безпідставно відхилено доводи сторони захисту про те, що показання потерпілої ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 є показаннями з чужих слів та не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_8, а показання деяких свідків у вироку викладені не повністю та їм не надано належної оцінки. Зазначає, що про вказані порушення суду першої інстанції сторона захисту наголошувала під час апеляційного розгляду, однак апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК, не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Засуджені та їх захисники підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Разом з тим, за результатами перевірки судових рішень у порядку касаційної процедури у межах передбачених законом повноважень Судом не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, такі висновки у своєму рішенні місцевий суд обґрунтував показаннями:
- засудженого ОСОБА_9, який винним себе визнав частково та пояснив, що 17 березня 2016 року він приїхав до господарства, де проживав ОСОБА_8, забрали пшеницю та повезли до млина, проте, оскільки млин був закритий, тому вони поїхали до млина в село Олешу. Залишили пшеницю та поїхали до родича ОСОБА_14 допомагати по господарству. Після завершення роботи ОСОБА_8 поїхав з ОСОБА_15 до нього додому, а він поїхав іншою дорогою. Біля магазину зустрів ОСОБА_11, там випив пиво. В ході розмови ОСОБА_11 сказав, що дасть йому колеса для воза. Посля цього він та ОСОБА_8 поїхали до ОСОБА_14 де вживали алкогольні напої. Ближче до вечора забрали муку з млина і поїхали додому до ОСОБА_11, щоб забрати колеса. Разом з ОСОБА_8 зайшли до будинку ОСОБА_11 . Перебуваючи в будинку, між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 виникла суперечка. ОСОБА_8 вдарив один раз ОСОБА_11 в обличчя, від чого останній впав. Далі ОСОБА_8 наніс 9-10 ударів ногами в різні частини тіла ОСОБА_11, який перебував в лежачому положенні. На вимогу ОСОБА_8 вони разом затягнули ОСОБА_11 в коридор, де він два рази вдарив ногою по нозі потерпілого. Після цього залишили ОСОБА_11 в коридорі та поїхали з ОСОБА_8 додому. Їхали польовою дорогою, в селі їх ніхто не бачив. Не пам`ятає щоб хтось з них лив горілку на ОСОБА_11, також ОСОБА_9 зазначив, що він не палив його. В будинку ОСОБА_11 алкоголь не вживали. Крім них в будинку ОСОБА_11 не було інших осіб. Також пояснив, що ОСОБА_8 впав на возі, від чого отримав тілесні ушкодження. Покази які давав раніше та на слідчому експерименті були надані ним під психологічним тиском працівників поліції;
- засудженого ОСОБА_8, який свою вину в вчиненому не визнав, надав аналогічні покази з приводу того, що 17 березня 2016 року разом з ОСОБА_9 допомагали ОСОБА_16, проте зазначив, що коли вони доїхали до будинку ОСОБА_11, він чекав на возі, а ОСОБА_9 пішов в будинок, бачив, як в будинок заходив невідомий йому чоловік. Через відчинені двері, бачив, що в будинку ОСОБА_11 сидів невідомий чоловік. З будинку потерпілого виходив незнайомий йому чоловік, кричав на нього, що він там робить, тоді ОСОБА_9 вийшов з будинку та сказав, що він приїхав з ним. В подальшому він сидів возі та розмовляв по мобільному телефоні. До нього підійшли троє невідомих йому чоловіків, попросили його дати сигарету та мобільний телефон щоб зателефонувати. Сигарету він дав, а мобільний телефон відмовився давати, тоді вони його побили. Від удару палкою він впав та втратив свідомість. До тями прийшов в той момент, коли ОСОБА_9 тягнув його на воза. Додому їхали полями близько трьох годин. Не може пояснити чому ОСОБА_9 в судовому засіданні стверджував, що в той день вони вживали спиртне і він в тому числі та не може пояснити покази ОСОБА_9, який стверджує, що він наносив ОСОБА_11 тілесні ушкодження, оскільки до будинку ОСОБА_11 він не заходив, спиртне разом з ним та ОСОБА_9 не вживав. В той день спритне не вживав взагалі. Заперечив, що наносив ОСОБА_11 удари та що палив його. ОСОБА_11 не знав, ніколи його не бачив;
- потерпілої ОСОБА_12, яка пояснила, що покійний ОСОБА_11 був її рідним братом. 17 березня 2016 року їй подзвонив сусід ОСОБА_17 та повідомив про те, що горить будинок її брата. Коли вона прибігла до будинку брата, там було вже багато людей, а пожежні вже закінчували гасити пожежу. Брат був на вулиці за кілька метрів від входу до будинку, весь обгорілий, був весь побитий, в крові. На місці брат нічого не пояснював, його відразу забрала швидка медична допомога в лікарню. По дорозі в обласну лікарню в кареті швидкої медичної допомоги та в наступні дні вже в лікарні брат їй розповідав про те, що його сильно побили ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в той день вони разом вживали алкоголь, виникла суперечка через спиртне, оскільки брат відмовився йти купляти горілку. Наносити удари почав перший ОСОБА_8, а далі приєднався бити ОСОБА_9 . Брат говорив, що сильніше бив і наносив більше ударів саме ОСОБА_8 .. Також брат чув, як ОСОБА_9 сказав "давай його спалимо", далі затягнули брата в сіни, тоді чимось полили та підпалили. Після вчинення злочину брат жив ще п`ять днів, вона щодня з ним бачилася, розмовляла, брат був при свідомості та детально все розповідав, добре пам`ятав події злочину. Заперечила пояснення ОСОБА_8 в тій частині, що він міг бачити через відчинені двері хто знаходився в будинку ОСОБА_11, оскільки двері в будинок відкривалися в такий спосіб, що з вулиці не можна було побачити приміщення будинку з середини. Також категорично заперечила наявність в будинку її брата електричної плитки. Підтвердила суду, що брат знав ОСОБА_8 так як допомагав кіньми по місцю проживання його бабусі, з якою проживав останній;
- cвідка ОСОБА_18, який пояснив, що він є чоловіком рідної сестри ОСОБА_9 . Про побиття ОСОБА_11 та пожежу в його будинку йому нічого не відомо. 17 березня 2016 року він зустрічався з ОСОБА_9 та ОСОБА_8, якого раніше не знав. В той день засуджені допомагали йому по господарству, та близько 15:00 поїхали від нього додому і в той день він їх не бачив;
- свідка ОСОБА_19, який пояснив, що він живе за 300 метрів від будинку ОСОБА_11 17 березня 2016 року побачив, що горів його будинок. Підбігши, він побачив, що за кілька метрів від входу в будинок лежав ОСОБА_11 весь обгорілий, стогнав. Він викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Стверджує, що ОСОБА_11 ніколи не курив в приміщенні будинку;
- свідка ОСОБА_17, який пояснив, що 17 березня 2016 року до нього подзвонив ОСОБА_19 та повідомив про те, що в ОСОБА_11 горить будинок. На вулиці було темно. Він викликав пожежників. Коли він прийшов, то вже були працівники поліції, пожежна машина. ОСОБА_11 був весь обгорілий, його забрали в лікарню. Будинок теж був дуже пошкоджений вогнем. В той день засуджених в селі він не бачив. Був присутній також при проведенні слідчого експерименту за участі ОСОБА_9, який добровільно все розповідав та показував, як ним та ОСОБА_8 був вчинений злочин, як вони наносили тілесні ушкодження ОСОБА_11, в які частини тіла, скільки нанесли ударів та говорив, що саме він запропонував спалити потерпілого. Пояснював, що вилили на потерпілого горілку, запалили його та втекли з будинку. При проведенні слідчого експерименту була мати ОСОБА_9 та його захисник. Жодних зауважень з приводу слідчого експерименту ні в кого не було;
- свідка ОСОБА_20, який пояснив, що він, як пожежник, приїжджав на виклик в с. Олеша, там горів будинок. Пожежу вони загасили, не може сказати в якій частині будинку пожежа була сильнішою, так як горів весь будинок. Бачив потерпілого, який був весь обгорілий, якого забрала швидка медична допомога;
- свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що сусід ОСОБА_17 17 березня 2016 року подзвонив її чоловіку та повідомив про пожежу будинку ОСОБА_11 . Вона разом з сестрою потерпілого їхали в машині швидкої допомоги з Тлумацької ЦРЛ до Івано-Франківської ОКЛ. В машині вони розмовляли з потерпілим ОСОБА_11, він був весь обгорілий. Був при свідомості, розповідав їм, що його побили та підпалили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. Вона добре його розуміла. Також провідувала його наступного дня в обласній лікарні, він теж був при свідомості, розмовляв, просив їсти та розповідав про побиття його засудженими;
- свідка ОСОБА_21, який пояснив, що він працює завідувачем реанімації Тлумацької ЦРЛ. 17 березня 2016 року в їхню лікарню був доставлений ОСОБА_11, який був побитий, були видимі синці та опіки. Всіх ушкоджень не може пригадати, так як пройшов значний час. Оскільки в їхній лікарні відсутній опіковий відділ, то він разом медсестрою ОСОБА_22 каретою швидкої допомоги відвозили потерпілого в обласну клінічну лікарню. В машині швидкої медичної допомоги ще було двоє родичів потерпілого, вони з ним розмовляли. Стверджує про те, що потерпілий був при свідомості та в силу свого стану міг відповідати на запитання та говорити. Особисто він з потерпілим не спілкувався. Щодо того, чи перебував потерпілий в стані алкогольного сп`яніння, не може відповісти, так як про це йому невідомо;
- свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що вона працює медичною сестрою в Тлумацькій ЦРЛ. Каретою швидкої медичної допомоги вона разом з лікарем ОСОБА_21 транспортувати потерпілого ОСОБА_11 в Івано-Франківську обласну клінічну лікарню. У потерпілого були наявні опіки, інших ушкоджень вказати не може, так як не пригадує. В машині ще були присутні дві жінки, родичі потерпілого, які з ним розмовляли, вони його запитували, а він їм відповідав. Змісту їхньої розмови не чула, так як слідкувала за хворим та медичними показниками.
Так, показання учасників кримінального провадження місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться:
- у протоколі прийняття заяви про вчинений злочин від 19 березня 2016 року, згідно якого прийнята усна заява від ОСОБА_11, в якій останній заявив про вчинений щодо нього злочин, а саме заявив про те, що 17 березня 2016 року близько 23:00 в АДРЕСА_2 по місцю його проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_8, жителі с. Пужники умисно спричинили йому тілесні ушкодження;
- у протоколі огляду місця події від 19 березня 2016 року та фототаблиці до нього, згідно якого було оглянуто господарство на будинок ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 ;
- у протоколі огляду та заяві ОСОБА_8 від 19 березня 2016 року, згідно яких на подвір`ї домогосподарства, за адресою: АДРЕСА_1, останній добровільно видав свій одяг, в якому він був одягнутий 17 березня 2016 року;
- у протоколі огляду та заяві ОСОБА_9 від 19 березня 2016 року, згідно яких на подвір`ї домогосподарства, за адресою: АДРЕСА_1, останній добровільно видав свій одяг, в якому він був одягнутий 17 березня 2016 року;
- у протоколі огляду місця події від 20 березня 2016 року та заяві ОСОБА_13, згідно яких на подвір`ї господарства ОСОБА_11, остання добровільно надано рештки одягу ОСОБА_11 ;
- у протоколі огляду місця події від 22 березня 2016 року, згідно якого в автомобілі швидкої медичної допомоги на території АДРЕСА_2 в лежачому положенні виявлено тіло ОСОБА_11 ;
- у висновку судово-гістологічної експертизи, згідно якого у ОСОБА_11 встановлено опіки шкіри четвертого ступеня, крововилив у м`які тканини голови, дистелектаз, вогнищевий набряк легень, паренхіматозна дистрофія міокарду;
- у висновку судово-токсикологічній експертизи, згідно якого у крові від трупа ОСОБА_11 виявлений карбоксигемоглобін в кількості 47,9 %;
- у висновку медико-криміналістичної експертизи, згідно якого на фрагменті другого ребра зліва виявлено два розгинальних переломи, передній із яких із ознаками повторної травматизації, які утворилися від прямої дії тупого твердого предмета;
- у висновку судово-медичної експертизи №133, згідно якого смерть ОСОБА_11 настала від термічних опіків 2-4-го ступеня голови, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок, загальною площею 35-40% поверхні тіла, з розвитком опікової хвороби в стадії токсемії, яка ускладнилася інтоксикацією організму. Також даною експертизою встановлено ряд тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості;
- у копії свідоцтва про смерть потерпілого ОСОБА_11, згідно якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- у висновку судово-медичної експертизи №235, згідно якого кров, що виявлена на одязі ОСОБА_9 може належати особі (особам) групи АВ ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові самому обвинуваченому ОСОБА_9 . У випадку можливого змішування крові двох і більше осіб в одних і тих же слідах, домішок крові особи групи В з ізогемаглютиніном анти-А не виключається, тому домішок крові потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_8 також не виключається;
- у висновку судово-медичної експертизи №234, згідно якого кров, що виявлена на одязі ОСОБА_8 може належати особі (особам) групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові, як потерпілому ОСОБА_11, так і самому обвинуваченому ОСОБА_8 ;
- у висновку експерта № 09/11-0027, згідно якого на одязі потерпілого ОСОБА_11 виявлена кров людини з антигеном В ізосерологічної системи АВО. Дані сліди могли утворитися від особи (осіб) з групою крові В. Встановити наявність спиртовмісних рідин не представляється можливим, оскільки немає об`єкта дослідження (самої рідини);
- у висновку експерта №48-П та фототаблицях до нього, згідно яких осередки пожежі знаходилися в приміщенні кімнати прямо від входу (кухні) в будинок та в коридорі житлового будинку. Причиною виникнення пожежі є внесення стороннього джерела відкритого вогню (полум`я сірника, запальнички, свічки і т.д.) безпосередньо в спалимий матеріал з ознаками попередньої підготовки події (дії, спрямовані на забезпечення інтенсивного розвитку пожежі, ускладнення її виявлення);