ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 709/362/17
провадження № 51-1631км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250000000166 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 липня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 13 травня 2015 року приблизно о 18:20, керуючи автомобілем марки "SEAT LEON" (номерний знак НОМЕР_1 ), рухаючись в напрямку смт Чорнобай Золотоніського району Черкаської області по автодорозі сполученням смт Чорнобай - м. Золотоноша на відстані 1 км 150 м до смт Чорнобай, в порушення вимог п. 12.1 ПДР, діючи необережно, не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, виїхав на ліве узбіччя, після чого з`їхав у кювет, де автомобіль перевернувся та допустив наїзд на два дерева. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких загинули на місці події, потерпілий ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер в медичній установі, потерпілий ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що відповідно до змісту ухвали, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, продублював всі докази, які були покладені в основу вироку, при цьому не надав їм відповідної оцінки. Крім цього вказує на те, що апеляційний розгляд відбувся без участі сторони захисту. Зазначає, що він та засуджений на момент розгляду справи в апеляційному суду перебували на військовій службі і не мали можливості направити клопотання про перенесення судового засідання, проте суд не перевірив поважність причин їх неявки, розглянув справу у їх відсутність, чим порушив право засудженого та його захисника на апеляційне оскарження та доведення своєї позиції в суді.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор також підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно з приписами ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
З касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Доводи захисника про порушення його права та права засудженого на апеляційне оскарження колегія суддів вважає обґрунтованими.
Згідно ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 цієї норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Тобто, закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.
Цих вимог апеляційний суд не дотримався, не перевірив, чи належним чином був повідомлений засуджений ОСОБА_13 та його захисник та провів апеляційний розгляд у їх відсутність.
Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, окрім інших, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.