Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 465/3861/16-ц
провадження № 61-11811св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А., Шандри М.М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 грудня 2015 року в простій письмовій формі уклав із ОСОБА_2 попередній договір про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна і отримання завдатку, згідно умов якого сторони зобов`язались заключити в майбутньому договір купівлі-продажу (основний договір) належного продавцю нерухомого майна. Для гарантії виконання основного договору він передав відповідачу 5 000,00 доларів США.
Вважає, що укладений між ними попередній договір від 29 грудня 2015 року є нікчемним, оскільки сторони не дотримали вимог щодо форми його укладення, зокрема такий правочин повинен укладатись у формі, встановленій для основного договору, - у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Посилаючись на наведене, просив встановити нікчемність укладеного між ним та ОСОБА_2 попереднього договору від 29 грудня 2015 року про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна і отримання завдатку та стягнути з відповідача на його користь 5 000,00 доларів США, що еквівалентно 124 450,00 грн.
ОСОБА_2, у свою чергу, подав зустрічний позов, у якому просив визнати попередній договір про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та отримання завдатку від 29 грудня 2015 року, укладений між ним та ОСОБА_1, дійсним.
Посилався на те, що він наполягав на нотаріальному посвідченні договору, а ОСОБА_1 свідомо ухилився від таких дій, обґрунтовуючи це негайним вильотом за кордон. Вважає, що його первісний позов є лише способом повернути собі завдаток, що був переданий на виконання договору, не зважаючи на те, що саме ОСОБА_1 ухилився від його нотаріального посвідчення.
Короткий зміст оскарженої рішення сулу першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено нікчемність попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна і отримання завдатку від 29 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також застосовано наслідки нікчемності цього попереднього договору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 доларів США.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із наявності підстав для задоволення первісного позову та застосування наслідків нікчемності правочину, укладеного між сторонами.
Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2021 року, в зв`язку з порушенням частини другої статі 358 ЦПК України.
Оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, виходячи з вимог частини другої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, закрити провадження у справі.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про пропуск річного строку на апеляційне оскарження, оскільки рішення суду першої інстанції заявник отримав 05 жовтня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків, вважаючи відсутніми підстави для відкриття апеляційного провадження у даній справі.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 28 вересня 2021 року в цій справі.
Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року в даній справі.
Витребувано з Франківського районного суду міста Львова справу № 465/3861/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року справу № 465/3861/16-ц призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 . Встановлено нікчемність попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна і отримання завдатку від 29 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також застосовано наслідки нікчемності попереднього договору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 доларів США. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу, й, окрім іншого, просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду. Зазначав, що про наявність рішення суду першої інстанції йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Ні він, ні його представник - адвокат Сенько М. М. в судовому засіданні 28 вересня 2021 року присутніми не були. Копію оскаржуваного рішення він отримав лише 05 жовтня 2022 року.
Ухвалою від 24 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд відмовив ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням вимог частини другої статі 358 ЦПК України.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про пропуск річного строку на апеляційне оскарження, оскільки рішення суду першої інстанції заявник отримав 05 жовтня 2022 року.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
"Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).