Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 752/16863/16-ц
провадження № 61-412св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Економіка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунікаційний Хаб "Економіка", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рябко Євген Олександрович, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року у складі судді Хоменко В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Економіка" (далі - ТОВ "Видавництво "Економіка"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційний Хаб "Економіка" (далі - ТОВ "Комунікаційний Хаб "Економіка"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті інтернет-порталу "Дело.uа" http.delo.ua було розміщено статтю під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2", (далі - Стаття), автором якої зазначена ОСОБА_3 .
У Статті зазначено, що інформація стосовно нього повідомлена директором департаменту розслідування протиправних діянь та запобігання корупції Фонду ОСОБА_2 .
Недостовірна інформація міститься у таких твердженнях Статті:
Висловлювання № 1: "ІНФОРМАЦІЯ_3.".
Інформація про те, що він відмовляється видавати уповноваженій особі Фонду печатки, ліцензії та бухгалтерські документи ПАТ Комерційний банк "СОЮЗ", не відповідає дійсності.
Вказував, що він не є головою або членом правління Акціонерного товариства "КБ "СОЮЗ" та не здійснює виконавчих функцій щодо банку. Твердження у Статті, що саме він безпідставно відмовляється видавати уповноваженій особі Фонду печатки, ліцензії та бухгалтерські документи, є недостовірною інформацією та спрямоване на створення у пересічних громадян враження, що він безпідставно нехтує покладеними на нього зобов`язаннями та законом.
Висловлювання № 2: "ІНФОРМАЦІЯ_4).".
Вказував, що відповідачі безпідставно заявляють у Статті про начебто існування у минулому році кримінальних проваджень і звинувачення його у здійсненні кримінальних злочинів. У Статті не міститься конкретних посилань на офіційні джерела, з яких взято інформацію про порушення проти нього кримінальних проваджень та про їх закриття Державною фіскальною службою у минулому році.
Зазначена у Статті інформація не відповідає дійсності, Державна фіскальна служба України ніколи не порушувала проти нього кримінальних справ.
Висловлювання № 3: "ІНФОРМАЦІЯ_5.".
Вказував, що носієм негативної інформації тут є слово "отмывание". Для нього як для бізнесмена та, зокрема, як для особи, яка професійно працює в банківському секторі, власника банку та керівника банку, бездоганність ділової репутації має особливо важливе значення. Наведені у Статті твердження не відповідають дійсності та ганьблять його честь, гідність, спаплюжують його ділову репутацію, підривають його авторитет, напрацьований ним протягом багатьох років сумлінної діяльності.
Оприлюднення у Статті недостовірної інформації негативно вплинуло на стосунки як в особистому житті, так і в ділових колах, створило образливе сприйняття його особи в суспільстві.
Завдана йому моральна шкода має вираження в особистих переживаннях щодо своєї репутації серед знайомих та майбутнього в діловій сфері, ставлення оточення до нього та до його родини.
Стаття містить обвинувачення у злочинній і протиправній діяльності. І саме внаслідок цього він втратив деякі ділові зв`язки, партнерів. Відповідачі зобов`язані відшкодувати моральну шкоду, завдану поширенням відомостей, які не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив:
визнати недостовірною і такою, що шкодить його гідності, честі та діловій репутації, вказану інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті "delo.ua";
зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Видавництво "Економіка", ТОВ "Комунікаційний Хаб "Економіка" спростувати недостовірну інформацію на тому ж вебсайті, на якому було розміщено Статтю, під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_6"; текст спростування має бути розміщений тим самим шрифтом і розміром, як шрифт Статті.
Витрати, пов`язані із спростуванням вказаних відомостей, покласти на відповідачів.
Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірна інформація є оціночними судженнями, а тому не підлягає спростуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рябко Є. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 та постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 758/5355/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник указує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.