Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 0907/2-153/2011
провадження № 61-10669св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2022 року в складі судді Антоняка Т. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року в складі колегії суддів Томин О. О., Пнівчук О. В., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") звернулося до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкритих на підставі виконавчих листів № 2-153/2011 у справі № 0907/2-153/2011.
Заява мотивована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2011 року у справі № 0907/2-153/2011 задоволено позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № ML-0AK/276/2007. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2011 року вказане рішення змінено в частині стягнення пені. На виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості по кредитному договору від 28 грудня 2007 року № МL-0АК/276/2007, судом були видані виконавчі листи № 2-153/2011, за якими відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 відповідно.
22 червня 2012 року у цих виконавчих провадженнях було замінено стягувача з ПАТ "ОТП Банк" на ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Станом на 02 грудня 2021 року на підставі даних виконавчих листів в Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.
Однак, 31 січня 2018 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" уклали договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них, в тому числі за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № ML-0AK/276/2007 перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просить замінити стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24 травня 2022 року заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" задоволено. Замінено стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у виконавчих провадженнях з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 0907/2-153/2011.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено належними та допустимими доказами, що у спірних правовідносинах відбулася заміна стягувача у виконавчих провадженнях, а тому наявні підстави для задоволення такої заяви та заміни стягувача його правонаступником.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 травня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року.
У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Договір факторингу, укладений між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" 31 січня 2018 року та додаток № 1 до нього не можуть свідчити про те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на час укладення даного договору набуло прав кредитора та є правонаступником стягувача за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № ML-0AK/276/2007. Крім того на підтвердження переходу права вимоги заявником долучено витяг з додатку № 1 до Договору факторингу від 31 січня 2018 року, згідно якого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" передало право вимоги ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" за договором № ML-0AK/276/20070028.12 UA на суму 1 207 825,00 грн. Однак у ОСОБА_1 боргові зобов`язання виникли за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № ML-0AK/276/2007 на суму 1 309 751,00 грн. Отже, перехід права вимоги стягувачаза наданим договором факторингу стосується іншого кредитного договору і суми боргу. На думку ОСОБА_1, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не довело належними та допустимими доказами, що воно є правонаступником стягувача по кредитному договору від 28 грудня 2007 року № ML-0AK/276/2007.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2011 року у справі № 0907/2-153/2011 стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № ML-0АК/276/2007 у сумі 164 808,59 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 09 червня 2010 року становило 1 303 751,31 грн, пеню - 98 186,54 грн, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн і судовий збір - 1 700,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2011 року змінено рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2011 року в частині стягнення пені та зменшено її розмір з 98 176,54 грн до 6 000,00 грн; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання цих судових рішень 02 листопада 2011 року судом були видані виконавчі листи № 2-153/2011 та державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_1 (боржник ОСОБА_1 ) та № НОМЕР_2 (боржник ОСОБА_2 ).
Ухвалами Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 червня 2012 року замінено стягувача у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з виконання виконавчих листів № 2-153/2011, виданих 02 листопада 2011 року - з ПАТ "ОТП Банк" на ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
31 січня 2018 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" як клієнтом та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" як фактором укладено договір факторингу, згідно якого клієнт відступив, а фактор прийняв та став кредитором за кредитними договорами, права вимоги за якими належали клієнту, та перелік яких міститься у додатку № 1 до цього договору, та одержав право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.
За пунктом 2.1. договору факторингу боржниками є фізичні та/або юридичні особи, що уклали з АТ "ОТП Банк" кредитний договір, право вимоги за яким перейшло до клієнта на підставі договору відступлення права вимоги, їх правонаступники, поручителі, інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повністю або частково) зобов`язання замість боржника, дані про яких передані фактору відповідно до умов цього договору.
Відповідно до копії витягу з Додатку № 1 до договору факторингу до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № ML-0AK/276/2007, укладеним 28 грудня 2007 року з боржником ОСОБА_1 ; фінансовий поручитель - ОСОБА_2 ; загальна сума основного боргу та процентів - 1 287 815,94 грн.
31 січня 2018 року між фактором та клієнтом укладено акт № 1 приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу від 31 січня 2018 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зазначений в додатку № 1 до договору факторингу.
На вимогу суду 27 вересня 2021 року ВДВС в м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надані засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 (боржник ОСОБА_2 ) з виконання виконавчого листа № 2-153/2011 від 02 листопада 2011 року. В рамках даного виконавчого провадження з пенсії ОСОБА_2 стягнено 19 123,55 грн, з яких: 6 990,00 грн - перераховано на виконавчий збір, 11 693,55 грн - перераховано на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", 440,00 грн - знаходяться на депозитному рахунку ВДВС у м. Івано-Франківську.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
За частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).