ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
Cправа № 903/127/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Білоуса В. В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Камка"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022
у складі колегії суддів: Василишина А. Р., Розізнаної І. В., Філіпової Т. Л.
та на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022
і на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022
у складі судді Якушевої І. О.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камка"
до Приватного акціонерного товариства "Електро" в особі Волинського управління Приватного акціонерного товариства "Електро"
про стягнення 717 256,80 грн, -
На розгляд суду постало питання стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, обґрунтовані перешкоджанням відповідачем у отриманні позивачем прибутку, внаслідок здавання в оренду майна, яке є спільною частковою власністю сторін справи.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 04.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Камка" (далі - ТОВ "Камка", позивач) та Приватним акціонерним товариством "Електро" (далі - ПАТ "Електро", відповідач) укладено договір купівлі - продажу (том 1, а.с.10-11).
2. Згідно з пунктом 1 Договору, ПАТ "Електро" продає, а ТОВ "Камка" придбаває 57/100 частки гаражу на 5 (п`ять) автомашин/Г-1/загальною площею 1 352,5 кв.м., який знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Чкалова, 61.
3. До позовної заяви позивач надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким 08.12.2017 позивач зареєстрував спільну часткову власність у майні в розмірі 57/100.
4. 01.07.2020 між позивачем (як орендодавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Арбітр" ЛТД" як орендарем (далі - ТОВ "Фірма "Арбітр "ЛТД", третя особа) укладено договір оренди нежитлового приміщення №0107-20 (том 1, а.с. 13-16).
5. Згідно з пунктом 1.1 Договору оренди від 01.07.2020 позивач зобов`язався передати ТОВ "Фірма "Арбітр "ЛТД" у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (виробничий будинок з господарськими (допоміжними будівлями та спорудами), що знаходяться за адресою: м. Ківерці, вул. Чкалова, 61, а саме: гараж площею 355,6 кв.м.; приміщення площею 18,8 кв.м.; склад площею 70,7 кв.м.; приміщення площею 6,9 кв.м.; гараж площею 314,3 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі до Договору оренди від 01.07.2020.
6. Пунктом 9.3 Договору оренди від 01.07.2020, передбачено строк дії договору оренди - 1 рік. Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати становить 39 847,60 грн за місяць.
7. Пунктом 10.7 Договору оренди від 01.07.2020 передбачено, що ТОВ "Фірма "Арбітр "ЛТД" має право достроково припинити дію договору у разі невиконання Позивачем своїх зобов`язань та порушення умов передбачених даним договором та діючим законодавством України, попередивши позивача письмово, договір вважається розірваним з моменту одержання позивачем повідомлення третьої особи про його вимогу достроково розірвати даний договір. Якщо позивач з будь-яких причин (у будь-який спосіб) відмовляється отримати таке або інше повідомлення ТОВ "Фірма "Арбітр "ЛТД", датою отримання такого повідомлення буде вважатися дата його особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв`язку.
8. 29.07.2020 на адресу ТОВ "Камка" від ТОВ "Фірма "Арбітр "ЛТД" скеровано повідомлення-вимогу №29/09 про неможливість використовувати орендовані приміщення у зв`язку з відсутністю фізичного доступу до них, заблокованістю заїзду на територію, використанням приміщень, які передані в оренду третій особі. Третя особа просила усунути перешкоди в користуванні приміщеннями, за інших обставин посилалася на те, що договір оренди буде розірваний у зв`язку з невиконанням орендодавцем умов договору оренди.
9. 12.08.2020 на адресу позивача надійшло повідомлення №12/08 від ТОВ "Фірма "Арбітр" ЛТД" про розірвання договору оренди на підставі пункту 10.7 Договору оренди від 01.07.2020.
10. 31.03.2021 між позивачем та ТОВ "Фірма "Арбітр "ЛТД" як орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №3103-2 (том 1, а.с. 18-21).
11. Істотні умови договору оренди, укладеного 31.03.2021 є ідентичними умовам договору оренди, укладеного 01.07.2020.
12. Передача майна від позивача до третьої особи оформлена актами прийому - передачі від 01.07.2020, 01.04.2021.
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з поясненнями представника позивача, після укладання договору оренди від 31.03.2021 на адресу позивача почали надходити нарікання про неможливість використання орендованих приміщень через їх блокування третіми особами.
14. 22.04.2021 третя особа звернулось до Відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУ НП у Волинській області, про що в ІТС ІПНП України (Єдиний облік) відділення поліції №1 під №2612 від 22.04.2021 з приводу перешкоджання в доступі до орендованих приміщень, які розташовані за адресою: м. Ківерці, вул. Чкалова, 61, було зареєстровано звернення, що підтверджується копією листа Відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУ НП у Волинській області №5359/50/1/01 - 2021 від 18.05.2021.
15. 14.05.2021, як стверджує позивач, через зазначені вище обставини, Договір оренди від 31.03.2021 розірвано на підставі повідомлення №14/05 від 14.05.2021 третьої особи про розірвання договору оренди №31103-21 від 31.03.2021, згідно з пунктом 10.7 договору.
16. На підтвердження факту перешкоджання у розпорядженні майном, шляхом його передачі в оренду третій особі, позивач посилається також на звернення до правоохоронних органів за фактом незаконного проникнення на територію приватної власності, до приміщень за адресою: м. Ківерці, вул. Чкалова, 61, а саме: до гаража пл.355,6 кв.м.; приміщення площею 18,8 кв.м.; складу площею 70,7 кв.м.; приміщення площею 6,9 кв.м.; гаражу площею 314,3 кв.м. А саме: 26.10.2020, 09.11.2020 та 16.11.2020 позивач звертався до Ківерцівського ВП ГУ НП у Волинській області з приводу проникнення осіб від відповідача на територію приміщень позивача.
Подання позову
17. 04.02.2022 ТОВ "Камка" звернулося з позовом до ПАТ "Електро" в особі Волинського управління ПАТ "Електро" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 717 256,80 грн.
18. Позивач вважає, що через перешкоджання йому у користуванні власними приміщенням відповідачем було завдано йому збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 717 256,80 грн, виходячи з розрахунку: 39 847,60 грн (орендна плата за 1 місяць) х 18 місяців (з 01.07.2020 по 31.01.2022).
Короткий зміст рішення першої інстанції
19. 26.05.2022 рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/127/22 у задоволенні позову відмовлено.
20. Суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження виділення майна в натурі на час передачі майна в оренду позивач суду не подав; договори оренди гаража, який є спільною частковою власністю ТОВ "Камка" та ПАТ "Електро", всупереч вимог ст. 358 Цивільного кодексу України були укладені ТОВ "Камка" без згоди та відома іншого співвласника гаража - ПАТ "Електро"; позивач не довів наявності у нього права власності на майно, передане в оренду, відтак не довів порушеного права, за захистом якого звернувся з позовом до суду; не довів, що договори оренди були розірвані внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а відтак, не довів, що упущена ним вигода не отримана саме через дії відповідача; позивач не довів, що він дійсно позбавлений можливості отримувати реальні прибутки від здачі майна в оренду.
21. Суд, оцінивши докази, дійшов висновку, що довідку - розрахунок ідеальних долей від 27.12.2016, копію виписки з інвентаризаційних матеріалів №7551-1 від 27.12.2016 не можна вважати належними доказами на підтвердження домовленості між позивачем і відповідачем про належність їм майна пропорційно до часток, оскільки копія виписки з інвентаризаційних матеріалів №7551-1 від 27.12.2016 видана Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", на цьому документі відсутні будь - які підписи відповідача - ПАТ "Електро", ким складено і підписано розрахунок ідеальних часток - не зазначено. Договір - купівлі - продажу від 04.12.2017 не містить інформації про те, які саме приміщення належать до 57/100 часток гаражу. Суд також дійшов висновку, що відповіді Ківерцівського ВП ГУ НП у Волинській області на звернення позивача від 10.11.2020 за № 8573/54/01-2020, від 14.12.2020 за №9555/54/01-2020 не підтверджують факту перешкоджання відповідачем у користуванні майном, у відповідях зазначено лише про те, що правовідносини між ТОВ "Камка" та ПАТ "Електро" є цивільно - правовими та мають вирішуватися шляхом подачі позову до суду.
22. Суд першої інстанції, крім того, зауважив, що зі змісту листів ТОВ "Фірма "Арбітр" ЛТД" на адресу ТОВ "Камка" не вбачається, що перешкоди у доступі до приміщень чинило ПАТ "Електро"; позивач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем протиправних дій, а також не надав жодного доказу повернення ТОВ "Фірма "Арбітр" ЛТД" отриманих за договорами оренди нежитлових приміщень після розірвання договору.
23. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки належними доказами не доведено факту допущення відповідачем протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини як обов`язкових складових цивільного правопорушення.
Короткий зміст додаткового рішення
24. 30.05.2022 від представника відповідача до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "Камка" витрат на правничу допомогу в розмірі 25 500 грн.
25. 10.06.2022 додатковим рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/127/22 заяву ПАТ "Електро" в особі Волинського управління ПАТ "Електро" про розподіл судових витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Камка" на користь ПАТ "Електро" в особі Волинського управління ПАТ "Електро" 22 500 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви ПАТ "Електро" в особі Волинського управління ПАТ "Електро" - відмовлено.
26. Суд дійшов висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують надання відповідачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи на загальну суму 22 500 грн, а позивач не звертався до суду з клопотанням про зменшення витрат відповідача на оплату ним професійної правничої допомоги.
27. При цьому, суд встановив, що в акті прийому - передачі виконаних робіт зазначено, що адвокатом були надані такі послуги як ознайомлення з матеріалами справи та додатками, доданими ТОВ "Камка" до матеріалів позовної заяви (п.1 акту прийому - передачі виконаних робіт, 2 год., 3 000 грн) і вивчення фактичних обставин справи, зазначених у позовній заяві з огляду на їх правомірність, огляд законодавчих актів України, що регулюють дані правовідносини, вивчення судової практики Верховного Суду (п. 2 акту прийому - передачі виконаних робіт, 5 год., 7 500 грн) та дійшов висновку, що ознайомлення з матеріалами позовної заяви з додатками і є вивченням фактичних обставин справи, зазначених у позовній заяві. А тому у стягненні 3 000 грн судом відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
28. 19.10.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 903/127/22 рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022 у справі № 903/127/22 залишено без змін.
29. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду, що позивачем не доведено існування всіх обставин для стягнення збитків у формі упущеної вигоди, приймаючи до уваги недоведеність з боку позивача обставин щодо виділення його частки із спільного часткового майна та враховуючи форму власності позивача та відповідача на спірне майно та погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 717 256,80 грн.
30. Також апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
31. 14.11.2022 ТОВ "Камка" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 19.10.2022 у справі № 903/127/22; прийняти нове рішення про задоволення позову.
32. Підставами касаційного оскарження ТОВ "Камка" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, частину першу статті 202, частину першу статті 317, частину першу статті 321, частину першу статті 358, частину першу статті 361, частину першу статті 759, частину першу статті 760 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України, статтю 22 і частину другу статті 1166 Цивільного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 127/26629/17, від 29.06.2021 у справі № 910/4426/19 (щодо усунення перешкод у користуванні майном у спільній частковій власності, яке не виділено в натурі), від 23.06.2021 у справі № 537/3100/17 (щодо правової природи правочину), від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (щодо відшкодування збитків).
33. Скаржник стверджує, що ТОВ "Камка" передавало в оренду не право власності, а право володіння та користування індивідуально-визначеними приміщеннями гаража, які входять до частки, яка належить ТОВ "Камка" та посилається при цьому, на технічний паспорт, виписки з інвентаризаційних матеріалів №7551-1 від 27.12.2016 року та довідки розрахунку ідеальних долей від 27.12.2016. Скаржник вказує, що можливість передання в оренду частки у спільній частковій власності на гараж була реалізована безпосередньо ПАТ "Електро" про, що свідчить відео-файл "5420459022035721839".
34. Скаржник також стверджує, що в процесі розгляду справи №903/63/21 за позовом ПАТ "Електро" до ТОВ "Камка" про виділення майна в натурі, рішенням Господарського суду Волинської області від 17.08.2022 вказані приміщення ТОВ "Камка", які в точній відповідності співпадають з переліком, назвою та площею, які передавались ТОВ "Камка" в оренду ТОВ "Фірма "Арбітр" ЛТД".
35. Скаржник також доводить, що судами порушено вимоги статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, 224 Господарського кодексу України, натомість позивачем було доведено факт перешкоджання ПАТ "Електро" у користуванні приміщеннями ТОВ "Камка" та наявності збитків у вигляді упущеної вигоди та посилається на повідомлення про кримінальне правопорушення від 09.11.2020, від 16.11.2020, відповіді Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області від 10.11.2020 та 14.12.2020, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12821035590000325 від 08.07.2021, протокол додаткового огляду предметів/речей/ від 28.07.2022, договори оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020 та від 31.03.2021, а також розрахунок станом на день подання позову.
36. ТОВ "Камка" стверджує, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки протоколу додаткового огляду предметів/речей/ від 28.07.2022, що складено дізнавачем при розгляді матеріалів досудового розслідування та відео-файлу, на якому зафіксовано розмову працівника поліції та інших осіб
37. Щодо судових витрат скаржник стверджує, що судом не було перевірено заявлені витрати на їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, відповідно до критеріїв, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц, а заява ПАТ "Електро" про ухвалення додаткового рішення надійшла позивачу значно пізніше, що позбавило можливості перевірити докази, на яких базувався заявлений розмір витрат на правничу допомогу та заявити відповідне клопотання про зменшення.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
38. 28.03.2023 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПАТ "Електро" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022, додаткове рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2022, постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та додаткову постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 - залишити без змін.
39. Відповідач наголошує на відсутності порядку узгодження користування спірним майном з позивачем та не виділення в натурі частки спільної власності із загальної площі. На думку відповідача, договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020 та від 31.03.2021 укладений між ТОВ "Камка" та ТОВ "Фірма "Арбітр" ЛТД" є нікчемний та не породжує жодних зобов`язань.
40. Відповідач вважає, що ТОВ "Камка" в розумінні ст. 76, 77 ГПК України не довело нанесення йому збитків у вигляді упущеної вигоди, а висновки судів є правомірними та обґрунтованими.
41. Крім того, ПАТ "Електро" вказує, що аргументи позивача щодо судових витрат зводяться до переоцінки доказів, оскільки судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження надання правничої допомоги у цій справі є належними та допустимими, а позивачем касаційна скарга на додаткове рішення від 10.06.2022 Господарського суду Волинської області складена лише з формальних міркувань.
42. Також відповідач вказує на безпідставність доводів скаржника в частині оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022.
43. Разом з тим, Верховний Суд відзначає, що додаткова постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 не є предметом перегляду у межах цього касаційного провадження, а тому Суд не враховує аргументи відповідача в цій частині.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
45. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, наявність якої обґрунтована тим, відповідач протиправними діями позбавив позивача можливості як власника майна отримати доходи від передачі цього майна в оренду.
46. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
47. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
48. Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
49. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
50. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності.
51. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
52. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
53. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
54. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
55. Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягала доведенню позивачем перед судом.
56. Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
57. Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
58. Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).
59. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).
60. Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
61. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач придбав у ПАТ "Електро" 57/100 частки гаражу на 5 (п`ять) автомашин/Г-1/загальною площею 1352,5 кв.м., який знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Чкалова, 61 (том 1, а.с. 10-11). Позивачем зареєстровано спільну часткову власність у майні в розмірі 57/100, тобто частку у праві власності; опис об`єкта: загальна площа 1 352, 5 кв.м.; опис: гараж на 5 автомашин /Г-1/, загальною площею 1352,5 кв.м.
62. Позовні вимоги ТОВ "Камка" мотивовані тим, що позивач передав належне йому майно в оренду, однак, у зв`язку перешкоджанням йому відповідачем у користуванні власними приміщенням, позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди, які розраховані ним як сума коштів, яку він міг отримати, якби договір оренди не був розірваний через дії відповідача.
63. Відповідно до частин першої, четвертої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.