ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1932/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лупу С.С.,
відповідача 1 - Проходи Ю.Л.,
відповідача 2 - не з`явились,
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 (головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Таран С.В., Філінюк І.Г.) та рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 (суддя Волков Р.В.)
у справі №916/1932/20
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2,
2. Приватного акціонерного товариства "Селена",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Гібридний соняшник",
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень на них
1.1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суд Одеської області з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Селена" (далі - ПрАТ "Селена"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Гібридний соняшник" (далі - ПАТ "Гібридний соняшник"), про визнання недійсним договору застави простих іменних акцій від 13.06.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ "Селена".
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, відповідно до яких в межах розгляду справи про розірвання шлюбу ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц затверджено мирову угоду між позивачкою та ОСОБА_2 з приводу поділу спільного сумісного майна. Пунктом 1, затвердженої ухвалою суду від 04.12.2014 мирової угоди, зокрема, було визначено, що цінні папери, а саме прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1745794 штуки, розподіляються наступним чином: ОСОБА_3 - 684476 штук, що становить 32,89% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1061318 штук, що становить 51% статутного капіталу. Позивачка вважає, що договір застави від 13.06.2019 є фіктивним, адже такий правочин був підписаний з метою уникнення виконання ОСОБА_2 зобов`язань, визначених мировою угодою, що порушує права позивачки, як власника належних їй акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
1.3.Заперечення відповідачів мотивові тим, що ОСОБА_1 на даний час не є власником цінних паперів, саме ОСОБА_2 володіє 1225540 шт. акцій ПАТ "Гібридний соняшник", що становить 58,8915% акцій даного товариства. Серед іншого відповідачі звернули увагу, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 по справі №522/19324/14-ц про затвердження мирової угоди, має виконуватися саме виконавчою службою, про що свідчить видача судом виконавчого листа на її виконання.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Приморським районним судом міста Одеси розглядалась справа №522/19324/14-ц за позовом ОСОБА_4 (на даний час - ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного сумісного майна.
2.2.Приморський районний суд міста Одеси ухвалою від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц визнав мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в частині позовних вимог щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя, за якою цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" (код ЄДРПОУ 13924728) в загальній кількості 1745794 (один мільйон сімсот сорок п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) штуки, розподіляються наступним чином: ОСОБА_4 - 684476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук, що становить 32,89 % статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1061318 (один мільйон шістдесят одна тисяча триста вісімнадцять) штук, що становить 51% статутного капіталу (п.1 резолютивної частини ухвали).
2.3.Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 11.12.2014 у справі №522/19324/14-ц позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив та розірвав шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
2.4.17.02.2015 ОСОБА_1 звернулась до Відділу державного виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області із заявою, в якій просила:
- прийняти до виконання виконавчий лист, виданий на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014 у справі №522/19324/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл сумісного майна;
- відкрити виконавче провадження про примусовий розподіл цінних паперів, а саме: простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" у порядку та кількості, як то передбачено та зазначено в ухвалі Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014 у справі №522/19324/14-ц.
2.5.19.02.2015 державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, оскільки у поданому виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення, встановлені статтею 32 Закону.
2.6.30.11.2014 ПрАТ "Селена" (покупець) та ПАТ "Гібридний соняшник" (постачальник) уклали договір поставки насіння №11/3 (далі - договір поставки), за умовами п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується протягом строку даного договору передавати, а покупець приймати і оплатити на умовах, порядку і розмірі, що передбачені Договором та додатками до нього, товар, визначений у п.1.2 договору, причому поставка товару може здійснюватися окремими партіями. Товаром вважається насіння сільськогосподарських культур, призначене для сівби.
2.7.Товар вважається переданим покупцеві з моменту фактичної передачі товару та підписання представниками сторін товаросупровідних документів (п.1.6 договору поставки).
2.8.Пунктом 1.7 договору поставки сторони погодили, що загальна сума даного Договору становить суму поточної заборгованості постачальника за одержаними від покупця авансами (передоплатою) на момент укладання даного Договору у сумі 15174630,08 грн, а також майбутніх передплат, які будуть здійснюватися покупцем на підставі даного договору, але не більше загальної суми 25000000,00 грн.
2.9.Згідно з п.6.1 договір поставки набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до грудня 2029.
2.10.13.06.2019 ОСОБА_2 (заставодавець), ПАТ "Гібридний соняшник" (боржник) та ПрАТ "Селена" (заставодержатель) уклали договір застави цінних паперів №61 (далі - договір застави), предметом якого є належні ОСОБА_2 цінні папери ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 1225540 шт.
2.11.За умовами п.п.1.1, 1.2, 1.3 вказаного договору ПрАТ "Селена" має право, у разі невиконання ПАТ "Гібридний соняшник" своїх зобов`язань за договором поставки від 30.11.2014 №11/3, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Розмір забезпеченої заставою вимоги складає 10014152,70 грн. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2027.
2.12.Згідно з п.2.1 договору застави його предметом є належні заставодавцю цінні папери: прості іменні акції бездокументарної форми у кількості 1225540 шт. Емітентом є ПАТ "Гібридний соняшник". Номінальна вартість одного цінного паперу: 0,25 грн. Загальна номінальна вартість пакету цінних паперів: 306385,00 грн.
2.13.Відповідно до п.п.2.3, 2.8, 2.9 договору застави цінні папери належать заставодавцю на праві приватної власності. Заставодавець гарантує, що цінні папери не є предметом іншої застави та не обтяжені іншими зобов`язаннями. При переході цінних паперів у власність іншої особи, ніж заставодавець або заставодержатель, право застави зберігається в обсязі, передбаченому даним договором. Застава цінних паперів здійснюється шляхом їх блокування на рахунку в цінних паперах заставодавця. У випадку часткового виконання зобов`язань, забезпечених заставою, застава зберігається у первинному стані.
2.14.Пунктом 4.1 договору застави встановлено, що у разі невиконання заставодавцем своїх зобов`язань перед заставодержателем по договору поставки продукції №11/3 від 30.11.2014 у строк, зазначені в п.4.1 зазначеного договору поставки, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.
2.15.07.09.2020 заставодавець ( ОСОБА_2 ), що виступає в якості майнового поручителя ПАТ "Гібридний соняшник", та заставодержатель (ПрАТ "Селена") уклали додаткову угоду №1 до договору застави, якою заставодавець та заставодержатель домовилися про тлумачення деяких пунктів договору застави.
2.16.Згідно з п.1.1 цієї додаткової угоди сторони погодили п.3.4.1 договору застави розуміти наступним чином: звертати стягнення на заставлені цінні папери в межах всієї забезпеченої заставою вимоги, у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобов`язань боржника по договору поставки від 30.11.2014 №11/3 або кожного із строків виконання зобов`язань, передбачених вказаним договором, вони не будуть виконані в передбаченому договором обсязі, достроково звертати стягнення на заставлені цінні папери у випадку банкрутства боржника, явної загрози невиконання зобов`язань боржником, а також в інших випадках, передбачених діючим законодавством України. Звернення стягнення провадиться шляхом добровільної передачі заставодавцем цінних паперів у власність заставодержателя, або в порядку, визначеному діючим законодавством України.
2.17.Відповідно до п.1.2 додаткової угоди №1 п.4.1 договору застави розуміється наступним чином: у разі невиконання боржником своїх зобов`язань перед заставодержателем по договору поставки продукції від 30.11.2014 №11/3 у строки, зазначені в п.4.1 договору поставки, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Одеської області рішенням від 03.12.2021 у справі №916/1932/20, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що в ОСОБА_5 не виникло право власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", оскільки ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц про визнання мирової угоди, якою між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розподілені прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник", повинна бути виконана в порядку виконавчого провадження.
3.3.За висновками суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, оспорюваний договір застави не може вважатися фіктивним лише через те, що він призвів до настання юридичних наслідків у вигляді блокування на рахунку ОСОБА_2 в цінних паперах в ПАТ "МТБ БАНК" заставлених простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" на користь заставодержателя. Позивачкою не доведено, що ПрАТ "Селена" та ОСОБА_2 мали намір створити інакші правові наслідки, аніж ті, що передбачені оспорюваним договором застави.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 у справі №916/1932/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду: (1) викладених у постановах від 04.06.2020 у справі №916/1411/19, від 26.08.2021 у справі №916/2406/20, від 17.08.2021 у справі №909/387/16, від 04.08.2021 (скаржник зазначив від 09.08.2021) у справі №910/3372/19, від 13.01.2022 у справі №914/1962/19, від 16.12.2020 у справі №753/8376/17, від 07.04.2021 у справі №478/300/19, від 20.01.2022 (скаржник зазначено від 20.02.2022) у справі №902/51/21, від 10.04.2019 у справі №587/2135/16-ц, від 15.01.2020 у справі №587/2326/16-ц, від 19.02.2020 у справі №387/515/18, від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц, щодо застосування статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); (2) викладених у постановах від 20.07.2021 у справі №921/490/18, від 27.02.2018 у справі №910/4088/17, від 01.12.2021 у справі №923/35/21, від 02.05.2018 у справі №910/9291/17, від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, стосовно застосування статей 203 та 234 ЦК України.
4.3.За твердженнями скаржниці, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою той факт, що ОСОБА_1 на час вчинення оспорюваного правочину була власником цінних паперів - простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" в кількості 684476 штук на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, а обліковий запис на рахунку ОСОБА_2 щодо цих цінних паперів не свідчив про наявність у останнього права власності на цінні папери, які ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 у власність за умовами визнаної судом мирової угоди.
4.4.Скаржниця також звертає увагу на те, що факт набуття нею у 2014 році права власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, підтверджено постановою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/1165/21, якою, зокрема, за нею визнано право власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
4.5.Скаржниця зазначає, що її власний інтерес, як заінтересованої особи у визнанні недійсним оспорюваного договору, полягає у тому, щоб предмет правочину - прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 1225540 штук не були заставлені, що в свою чергу дозволить відновити можливість реалізації ОСОБА_1 права власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", в тому числі можливість їх зарахування на рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 .
4.6.На переконання скаржниці, зазначаючи про недоведення нею наявності підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, суди попередніх інстанції не надали належної оцінки діям сторін договору в контексті добросовісності/недобросовісності та зловживання правом. Зокрема судами не враховано, що: (1) вчиненню оспорюваного договору передувало укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мирової угоди; (2) укладаючи оспорюваний договір застави акцій ПАТ "Гібридний соняшник", ОСОБА_2 та ПрАТ "Селена" переслідували мету не допустити реалізації ОСОБА_1 гарантованого їй права власності на цінні папери. Такі умисні дії ОСОБА_2 та ПрАТ "Селена" варто розцінювати як недобросовісні, спрямовані на порушення майнового права (права власності) ОСОБА_1 на присуджене їй майно (акції), що свідчить про наявність обставин, визначених частиною другою статті 13 ЦК України.
4.7.Також скаржниця акцентувала увагу на тому, що: (1) на момент постановлення ухвали суду про визнання мирової угоди (04.12.2014 року) зазначена мирова угода не відносилась до рішень, що підлягали виконанню державною виконавчою службою, а тому реалізація ОСОБА_1 права власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" не залежить від виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; (2) у ОСОБА_1 відсутній обов`язок звернення до ОСОБА_2 з вимогою в порядку статті 530 ЦК України, адже належним способом захисту її порушених прав є розблокування належний їй цінних паперів, заблокованих на підставі оскаржуваного договору застави, з метою їх подальшого списання (переказу) з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 та зарахування прав на рахунок ОСОБА_1 у цінних паперах.
4.8. ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4.9.За твердженнями відповідача 1, жодна із наведених позивачкою справ не є справою, в якій наявний правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, що виключає можливість відкриття касаційного провадження на вказаній підставі. Більш того, у більшості із зазначених позивачкою справ сформульовані правові висновки, яким повністю відповідає підхід судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях щодо відмови у задоволенні позову. Наведене, на переконання відповідача 1, є підставою для закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
4.10.Крім цього, відповідач 1 вважає, що: (1) на момент укладення спірного правочину застави цінних паперів позивачка не була власником зазначених цінних паперів, адже до виконання мирової угоди в порядку виконавчого провадження, відсутні законні підстави для беззаперечного виникнення у позивачки права власності на прості іменні акції у кількості 684476 штук, що становить 32,89 % статутного капіталу ПАТ "Гібридний соняшник"; (2) відсутні ознаки фіктивності договору застави, оскільки цей правочин спричинив обумовлені ним правові наслідки - заставу цінних паперів, а позивачка не довела, що ОСОБА_2 та ПрАТ "Селена" мали намір створити інакші правові наслідки, аніж ті, що передбачені оспорюваним договором застави, а також інших, передбачених законом, підстав для визнання правочину недійсним.
4.11.На переконання відповідача 1, відсутність порушеного або оспорюваного права позивачки та неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Заявляючи вимоги про визнання недійсним договору застави простих іменних акцій від 13.06.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ "Селена", позивачка стверджувала, що (1) ОСОБА_7 не мав права здійснювати розпорядження належними їй на праві власності акціями ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук, адже на час підписання цього договору не був власником цих акцій; (2) фіктивність цього правочину, як такого, що штучно створений з метою уникнення виконання зобов`язань по мировій угоді та без наміру створити відповідні правові наслідки, обмежує та порушує право позивачки, як власника таких акцій.
Щодо права власності ОСОБА_1 на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник"
5.2.Згідно з частинами першою, другою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
5.3.Частиною третьою статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідні положення передбачені також частиною першою статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
5.4.Відповідно до частини першої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
5.5.Згідно з частиною другою статті 60 СК України кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
5.6.Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на права приватної власності кожного з подружжя на майно, яке підлягає поділу. Вказане узгоджується з положеннями статті 370 та частини третьої статті 364 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/1165/21.
5.7.Оскільки мирова угода, затверджена ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, була направлена на поділ спільного сумісного майна подружжя, зокрема, простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1745794 штук, це свідчить, що станом на дату затвердження цієї мирової угоди вказані прості іменні акції належали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
5.8.При цьому, жодна зі сторін не спростовувала факт того, що спірне майно перебувало у спільній сумісній власності подружжя ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).
5.9.Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю (стаття 68 СК України). Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №343/1294/18.
5.10.Мировою угодою, затвердженою Приморським районним судом міста Одеси, спільне сумісне майно подружжя, зокрема прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1745794 штуки, розподілено наступним чином: ОСОБА_3 - 684476 штук, що становить 32,89% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1061318 штук, що становить 51% статутного капіталу.
5.11.Волевиявлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо поділу акцій ПАТ "Гібридний соняшник" було ясно і чітко висловлене в укладеній між ними мировій угоді, яка затверджена Приморським районним судом міста Одеси.
5.12.Після вказаного поділу 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" перестали існувати як спільна сумісна власність подружжя та набули статусу особистої приватної власності ОСОБА_1 .
5.13.Проте, як зазначає позивачка, починаючи з 2014 року вона не може належним чином реалізувати своє право власності на вказані акції, оскільки мирова угода в добровільному порядку виконана не була.
5.14. ОСОБА_2 заперечує належність 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" ОСОБА_1 та не визнає, що за наслідками укладення мирової угоди до ОСОБА_1 перейшло право особистої приватної власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник".
За твердженнями ОСОБА_2, у ОСОБА_1 було відсутнє право власності на 684476 штук простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", оскільки право власності на бездокументарний цінний папір, яке підтверджується обліковим записом на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів, переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі лише після проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента попереднього власника в депозитарній установі. Згідно з випискою з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 цінні папери ПАТ "Гібридний соняшник", щодо яких було укладено оспорюваний правочин, належать відповідачу 1, а не позивачці.
5.15.Верховний Суд вважає помилковими такі твердження відповідача 1.
5.16.Так, відповідно до пункту 1 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735 (далі - Положення №735), право власності на цінні папери електронної форми існування власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, переходить до нового власника (клієнта номінального утримувача або клієнта клієнта номінального утримувача) з моменту зарахування прав на цінні папери на його рахунок у номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.