ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2023 року
м. Київ
справа №280/4358/19
касаційне провадження № К/9901/139/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький інструментально-механічний завод"
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (головуючий суддя - Шлай А.В.; судді - Прокопчук Т.С., Круговий О.О.)
у справі № 280/4358/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький інструментально-механічний завод"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
У С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький інструментально-механічний завод" (далі - ТОВ "ЗІМЗ", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 червня 2019 року № 0007721401, № 0007731401, № 000414401.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Щодо порушення строків реєстрації податкової накладної зауважив, що відповідачем всебічно не досліджено первинні документи, бухгалтерські регістри, картки складського обліку та не взято до уваги, що ТОВ "ЗІМЗ" продано дизельгенератор не в зборі, а лише один вузол, тому і ціна продажу була відповідно нижчою за ціну придбання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року позов задоволено у повному обсязі.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності. Крім того, зазначив про відсутність підстав для застосування до платника штрафу за порушення статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "ЗІМЗ" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2019 року № 0004141401.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2019 року № 0007731401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 84 934,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 233,50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договори між платником та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМИДОР-КОМПЛЕКТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Суми-Констракшн" були укладені за відсутності розумних економічних причин (ділової мети), не призвели до зміни активів позивача, тому доводи відповідача щодо формального характеру первинних документів за відсутності реального виконання договорів є обґрунтованими.
Не погодившись з рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, платник наголошує, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи, що позбавило його можливості скористатися своїми процесуальними правами.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЗІМЗ".
05 квітня 2021 року від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ЗІМЗ" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23 жовтня 2015 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2019 року № 225/08-01-14-01/40081017.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом, зокрема, встановлено порушення платником:
пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 180 000,00 грн;
підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 284 934,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 05 червня 2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0007721401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 225 000,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 180 000,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 45 000,00 грн;
№ 0007731401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 356 167,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 284 934,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 71 233,50 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваних частинах, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.