Постанова
Іменем України
07 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 760/19865/15-ц
провадження № 61-20309св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення порядку користування квартирою.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення порядку користування квартирою.
Позов обґрунтований тим, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в розмірі по 1/3 частини квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження від 14 січня 1999 року. Зазначена квартира має загальну площу 69,3 кв. м та складається з трьох житлових кімнат загальною площею 41,1 кв. м, а саме: 19,5 кв. м, 11,8 кв. м, 9,8 кв. м та інших приміщень, а саме: кухні - 7,9 кв. м, вбиральні - 1,2 кв. м, ванної кімнати - 2,6 кв. м, коридору - 12,1 кв. м, вбудованої шафи - 1,0 кв. м, балкону - 3,4 кв. м. У позивачів виникли спірні питання з відповідачем з приводу користування квартирою та оплатою за комунальні послуги. Відповідач вселила до спірної квартири свого сина з його співмешканкою, які не мають права на користування цією квартирою, оскільки не зареєстровані у ній.
Під час розгляду справи у суді ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_5 помер (спадкоємець - ОСОБА_1 ).
18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подав клопотання про збільшення позовних вимог та просив суд визначити порядок користування спірною квартирою шляхом виділення йому кімнат площею 19,5 кв. м та 9,8 кв. м, а відповідачу виділити кімнату площею 11,8 кв. м, допоміжні приміщення залишити сторонам у спільне користування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, позов задоволено частково.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: виділено ОСОБА_1 у користування житлову кімнату площею 19,5 кв. м; виділено ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 11,8 кв. м. У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено житлову кімнату площею - 9,8 кв. м, кухню площею - 7,9 кв. м; вбиральню -площею 1,2 кв. м; ванну кімнату площею - 2,6 кв. м, коридор площею - 12,1 кв. м; вбудовану шафу площею - 1,0 кв. м, балкон - 3,4 кв. м.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що вищезазначений порядок користування квартирою визначений відповідно до часток сторін у праві власності та не погіршує житлових умов позивача та відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Солом`янського районного суду м. Києва.
16 серпня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 756/9713/16-ц та постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-849цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спір між сторонами щодо порядку користування квартирою відсутній. Позивач фактично не проживає у спірній квартирі та щонайменше останніх десять років не з`являвся за адресою свого місця реєстрації.
Рішенням суду відповідачу виділено у користування кімнату площею 11,8 кв. м, що значно менша за її ідеальну частку (1/3 - 13,7 кв. м). Суди не дали оцінки тому, що в одній кімнаті будуть проживати різностатеві члени сім`ї з площею користування приміщенням на одну людину - 3,43 кв. м. Спірне питання про оплату послуг уже розглядалося у суді і позивачу було відмовлено у задоволенні вимог до відповідача про розподіл особових рахунків.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що квартира АДРЕСА_1 згідно ордера від 29 лютого 1984 року № 034937 отримана на склад родини: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 79)
Згідно із свідоцтвом про право власності на житло, яке видане відділом приватизації державного житла Залізничного району м. Києва від 14 січня 1999 року № 21600, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних долях (т. 1 а. с. 8).
ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01 грудня 2015 року (т. 1 а. с. 27).
Спадщину у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 прийняв його син - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 09 червня 2016 року (т. 1 а. с. 37).
ОСОБА_1 на праві власності належить 2/3 частини спірної квартири, а ОСОБА_2 - 1/3 частина квартири.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").