1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 753/14309/20

провадження № 61-3024св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Національна академія прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінговий центр прокурорів України,

третя особа - Офіс Генерального прокурора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року у складі судді Сирбул О. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінгового центру прокурорів України, третя особа - Офіс Генерального прокурора, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позову зазначила, що вона працювала в органах прокуратури з 2005 року на різних посадах, а з 2016 року - на посаді викладача відділу Національної академії прокуратури України. За час роботи в органах прокуратури та Національній академії прокуратури України вона неодноразово заохочувалась за сумлінне виконання своїх службових обов`язків, дисциплінарних стягнень не має.

Наказом голови Ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 28 липня 2020 року № 459-к її звільнено з посади викладача відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України з 29 липня 2020 року у зв`язку із ліквідацією Національної академії прокуратури України на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. З вказаним наказом її ознайомлено 29 липня 2020 року.

Позивачка вважає своє звільнення з посади незаконним, оскільки для ліквідації Національної академії прокуратури України потрібно, щоб припинилися відносини, пов`язані із підвищенням кваліфікації прокурорів і здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора та відпала потреба в управлінні у таких відносинах, чого не відбулося.

25 вересня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", що передбачає створення на базі Національної академії прокуратури України Тренінгового центру прокурорів України без вказівки на ліквідацію Національної академії прокуратури України (пункт 25 розділ ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення"). Цим законом слова "Національна академія прокуратури України" у тексті Закону України "Про прокуратуру" замінено словами "Тренінговий центр прокурорів України", тобто мова йде про реорганізацію такої академії, проте законодавець не визначив конкретної форми її реорганізації.

Вважає, що за всіма правовими ознаками Національну академію прокуратури України було реорганізовано, а не ліквідовано. Крім того, позивачка зазначає, що відповідач порушив установлений законом порядок її звільнення, а саме: не виконав обов`язок щодо її подальшого працевлаштування, не встановив факту неможливості переведення її на іншу роботу до реорганізованої установи.

Наведене, на думку позивачки, свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 40 КЗпП України, відповідно до якої звільнення працівника з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, допускається лише при неможливості перевести працівника на іншу роботу, у зв`язку із чим вважає своє звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідно до наказу від 28 липня 2020 року № 459-к незаконним.

У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 28 липня 2020 року № 459-к про звільнення її з посади викладача відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України;

- поновити її на посаді старшого викладача відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України або на рівнозначній посаді в Тренінговому центрі прокурорів України (у разі проведення державної реєстрації припинення Національної академії прокуратури України шляхом ліквідації);

- стягнути з Національної академії прокуратури України або її правонаступника - Тренінгового центру прокурорів України на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивачки з займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.

При цьому суд зазначив, що доводи ОСОБА_1 про те, що в дійсності відбулась не ліквідація, а реорганізація Національної академії прокуратури України, суперечать наявним у справі доказам.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 рокузалишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

03 квітня 2022 року на адресу Верховного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 15 червня 2022 року Тренінговий центр прокурорів України просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

14 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 393/0/226-23 від 24 березня 2023 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю., справу № 753/14309/20 (провадження № 61-3024св22) призначено колегії суддів у складі: судді-доповідача Коротенка Є. В., суддів: Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1582 "Про утворення Академії прокуратури України" утворено Академію прокуратури України при Генеральній прокуратурі України. Міністерству освіти і науки доручено здійснити заходи, пов`язані з утворенням Академії.

Указом Президента України від 25 жовтня 2007 року № 1013/2007 Академії прокуратури України надано статус національної.

Рішенням Ради прокурорів України від 01 листопада 2017 року № 19 затверджено Статут Національної академії прокуратури України у новій редакції.

Згідно з пункту 1.11 Статуту до основних завдань Національної академії прокуратури України було віднесено: здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора з метою отримання та удосконалення ними знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення прокурорської етики та засвоєння правил особистої безпеки прокурора; підвищення кваліфікації працівників прокуратури, у тому числі військових прокурорів; організація та проведення наукових досліджень у галузі права з метою впровадження результатів наукової роботи та їх подальшого використання у прокурорській діяльності; взаємодія з державними органами, навчальними та науковими установами, у тому числі міжнародними для організації науково-методичного забезпечення прокурорської діяльності та діяльності державних службовців прокуратури; сприяння у діяльності органів прокурорського самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Основним видом діяльності Академії є вища освіта (КВЕД 85.42), що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виконання завдань Академії забезпечується працівниками Академії (пункт 1.13 Статуту).

До працівників Академії належать керівництво Академії, науково-викладацький склад та обслуговуючий персонал (пункт 3.1 Статуту).

За приписами розділу 9 Статуту припинення діяльності Академії відбувається шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації в порядку, встановленому законодавством України.

На підставі наказу від 11 травня 2016 року № 743к ОСОБА_1 була призначена викладачем відділу підготовки прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, у подальшому займала посаду викладача відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 175 "Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" Національну академію прокуратури України ліквідовано; вирішено погодитися з пропозицією Генерального прокурора, що заходи з ліквідації зазначеної Академії здійснюються Офісом Генерального прокурора; взяти до відома, що Тренінговий центр прокурорів України створюється на базі Національної академії прокуратури України, що ліквідується.

05 березня 2020 року Генеральним прокурором прийнято наказ № 129 "Про ліквідацію Національної академії прокуратури України", яким, відповідно до статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статті 9 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 25 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 175 від 03 березня 2020 року, припинено Національну академію прокуратури України", (код згідно з ЄДРПОУ 26297233) шляхом ліквідації; утворено комісію з ліквідації Національної академії прокуратури України; установлено, що відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісії з ліквідації до неї переходять повноваження щодо управління справами, повноваження Толочка О.М. - ректора Національної академії прокуратури України, припиняються.

05 березня 2020 року наказом Генерального прокурора № 130 утворено Тренінговий центр прокурорів України.

Відповідно до письмового попередження Національної академії прокуратури України про вивільнення від 28 травня 2020 року № 13/808 ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40, частини 1 статті 49-2 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією Національної академії прокуратури України, що відбудеться по закінченню двомісячного терміну з дати отримання попередження про вивільнення.

Наказом голови Ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 28 липня 2020 року № 459-к ОСОБА_1 звільнено з посади викладача відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України з 29 липня 2020 року у зв`язку із ліквідацією Національної академії прокуратури України на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


................
Перейти до повного тексту