Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 725/3289/21
провадження № 61-10217св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 02 березня 2011 року між нею та відповідачем зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 січня 2016 року у справі № 725/6781/15-ц. Після розірвання шлюбу вона продовжила проживати з відповідачем однією сім`єю.
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах у них народилося троє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З липня 2020 року відповідач не приймає участі у матеріальному забезпеченні дітей, а у вересні 2020 року виїхав за кордон.
Вказувала на те, що після припинення фактичних шлюбних відносин з відповідачем їхні діти залишилися проживати з нею.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2021 року у справі № 727/10843/20, яке набрало законної сили, з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по 2 500,00 грн на кожну дитину.
Зазначала, що у них з відповідачем виник спір щодо визначення місця проживання дітей, оскільки відповідач самовільно, без погодження з нею, забирає дітей до себе і на її прохання їх не повертає.
Вказувала на те, що діти у с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області відвідують дошкільний заклад та школу, вона бере участь в організації їхнього дозвілля, відпочинку та оздоровлення. Відповідач за період відвідування дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 закладу дошкільної освіти не брав участі у їх вихованні. Він маніпулює свідомістю дітей, а особливо сина ОСОБА_3, розповідає йому різні неправдиві речі про неї та негативно висловлюється на її адресу. Відповідач нав`язує синові почуття співчуття до себе. Все це призводить до психологічної травми сина та негативно впливає на нього.
Зазначала, що будь-які підстави, які б перешкоджали визначити місце проживання дітей разом із нею, відсутні. Вона є приватним підприємцем та здійснює свою підприємницьку діяльність на ринку "Добробут" у м. Чернівці, по місцю проживання характеризується позитивно. Визначення місця проживання дітей разом з нею буде відповідати найкращим інтересам дітей.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2022 року, ухвалений у складі судді Вольської-Тонієвич О. В., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надала суду висновок органу опіки та піклування щодо доцільності проживання дітей разом з нею. Наявними у справі доказами доведено прихильне ставлення дітей до обох батьків, у зв`язку з чим без висновку органу опіки та піклування суд не може у повній мірі врахувати найкращі інтереси дітей, а тому позов ОСОБА_1 є передчасним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір`ю - ОСОБА_1, яка проживає у с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, враховуючи інтереси дітей, які переважають над інтересами батьків, висновок органу опіки та піклування, а також те, що діти не повинні бути розділені один з одним, беручи до уваги вік дітей, які потребують уваги та піклування матері і можуть бути розлучені з нею лише у виключних випадках, яких у цій справі немає, взявши до уваги любов дітей один до одного, дійшов висновку про визначення місця проживання дітей з матір`ю.
При цьому апеляційний суд зазначив, що по досягненню дітьми чотирнадцяти років вони самостійно зможуть обирати своє місце проживання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що його син ОСОБА_3 проживає разом із ним, з початку 2022 року навчається в Чернівецькому ліцеї № 15, а також відвідує музичну школу за місцем проживання. Він належним чином виконує обов`язки щодо виховання та забезпечення розвитку дитини. Позивач не приймає участі у вихованні та утриманні сина з початку 2022 року.
Син ОСОБА_3 виявив бажання проживати з ним, у зв`язку з чим він заявляв в апеляційному суді клопотання про необхідність заслухати думку дитини.
Суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у справі докази щодо думки сина ОСОБА_3 з приводу того, з ким з батьків він бажає проживати, не дав оцінки тому, що у висновку служби у справах дітей зазначено бажання дитини проживати з батьком, не звернув уваги на неналежність умов проживання старшого сина в одній кімнаті із сестрами протилежної статі, про наявність окремої кімнати у батька, навчання хлопчика в школі та музичній школі за місцем проживання батька, його фактичне проживання з батьком з початку 2022 року, інтереси дитини та наслідки його психічного стану через примушування його проживати з іншим із батьків проти його волі.
Також суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо подібних правовідносин щодо врахування думки дитини у цій категорії справ.
Підставами касаційного оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 18 серпня 2021 року у справі № 303/3102/19 (провадження № 61-13918св20), від 01 серпня 2018 року у справі № 207/3144/16 (провадження № 61-29090св18), від 04 березня 2020 року у справі № 356/417/17 (провадження № 61-16764св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/18 (провадження № 61-44369св18); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга не містить доводів щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України судове рішення апеляційного суду в частині визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в касаційному порядку не переглядається.
Пояснення учасників справи
У січні 2023 року та у лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарновецький В. І. подав пояснення у справі, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У поясненнях представник позивача вказував на те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про визначення місця проживання дітей разом із матір`ю. Зазначав, що відповідач не проявляв інтересу до дітей, а почав цікавитись дітьми лише після ухвалення 09 лютого 2021 року судом рішення про стягнення з нього аліментів. Відповідач, оспорюючи визначення місця проживання сина разом із матір`ю, має на меті створення підстав для зменшення стягнення з нього аліментів. Наразі у Першотравневому районному суді м. Чернівці на розгляді вже перебуває справа № 725/4480/22 за позовом ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на неповнолітню дитину (сина) та про стягнення аліментів з матері на утримання дитини (сина).
Крім того, незважаючи на ухвалене апеляційним судом рішення про визначення місця проживання дітей разом із матір`ю, відповідач сина не повернув. З цього приводу у січні 2023 року ОСОБА_1 (мати дітей) звернулась до поліції з заявою про встановлення місця перебування дитини та до суду з позовом про відібрання дитини та повернення її матері (справа № 725/7794/22).
У лютому 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Раздорський Р. А. подав заперечення на пояснення у справі, в яких вказував на необґрунтованість доводів представника позивача, а також на те, що судове рішення апеляційного суду не відповідає якнайкращим інтересам неповнолітнього ОСОБА_3 з врахуванням його особистої думки та статті 9 Конвенції про права дитини, відповідно до якої держави-учасниці забезпечують те, щоб дитини не розлучалась з батьками всупереч її бажанню, та вважав за необхідне направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з метою ефективного захисту прав та якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також можливості звернення з зустрічною позовною заявою про визначення місця проживання дитини з батьком.
У березні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких просив зупинити виконання постанови апеляційного суду до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02 березня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 січня 2016 року розірвано (справа № 725/6781/15-ц).
У сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами їхні малолітні діти залишилися проживати разом з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2021 року у справі № 727/10843/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі по 2 500,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 23 грудня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з довідкою Мамаївського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 21 від 26 травня 2021 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 06 вересня 2019 року відвідують дошкільний заклад. За період відвідування дітьми закладу дошкільної освіти батько дітей - ОСОБА_2 у вихованні дітей та різних заходах закладу участі не приймає.
Відповідно до довідки Мамаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. від 26 травня 2021 року № 106 ОСОБА_3 01 вересня 2017 року зарахований до Мамаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступеню та навчається по теперішній час.
Згідно з довідкою Мамаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. від 22 квітня 2021 року № 78 ОСОБА_1, мати учня 4-Б класу ОСОБА_3, щомісячно здійснювала оплату навчальних посібників "Інтелект України" у розмірі 250,00 грн згідно з договором купівлі-продажу № 246 від 14 травня 2017 року, укладеного між ТОВ "Інтелект України" та батьками учнів 4-Б класу цього навчального закладу.
Актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 09 серпня 2021 року, затвердженим начальником Служби у справах дітей Мамаївської сільської ради, встановлено, що будинок складається з двох житлових кімнат. У вказаному будинку зареєстровані та проживають п`ятеро чоловік: троє малолітніх дітей, позивачка та її матір. Для навчання та відпочинку діти мають у будинку окрему кімнату, яка облаштована меблями, дитячою шведською стінкою.
Згідно з актом оцінки потреб сім`ї за місцем його проживання від 07 квітня 2021 року, складеним та затвердженим Чернівецьким міським центром соціальних служб, за місцем проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_2 для проживання ОСОБА_3 створено належні умови: є окрема кімната, ліжко, комп`ютер, наявне місце для відпочинку та навчання. Приміщення відповідає санітарним нормам. Дитина (син) виявляє бажання проживати разом з батьком.
У листах Служби у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району від 10 вересня 2021 року та від 07 жовтня 2021 року зазначено, що працівники Служби не мають змоги обстежити умови проживання ОСОБА_2, провести з ним бесіду у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання, а тому орган опіки та піклування Мамаївської сільської ради на даний час не може вирішити питання про надання висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Згідно з висновком органу опіки та піклування Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 05 серпня 2022 року, який наданий на виконання ухвали Чернівецького апеляційного суду від 05 травня 2022 року, служба у справах дітей вважала за доцільне проживання малолітніх: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, біля матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області.
У вказаному висновку зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 . По місцю проживання характеризується добре. За характером дисциплінована, охоче іде на спілкування, відносини з сусідами дружелюбні (довідка-характеристика виконкому Мамаївської сільської ради від 22 червня 2022 року № 738).
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 15 лютого 2021 року); сума доходу з 01 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року становить 420 000,00 грн. З січня 2022 року включно по травень 2022 року - 110 000,00 грн (інформація про доходи від підприємницької діяльності Головного Управління ДПС у Чернівецькій області).
Документ про свої доходи ОСОБА_3 не надав, наданий витяг про взяття його з 01 червня 2022 року на облік платника податків.
З лютого 2022 року малолітній ОСОБА_9 проживає зі своїм батьком у м. Чернівці, а малолітні дівчата - з матір`ю у с. Мамаївці.
З лютого 2022 року малолітній ОСОБА_3 навчається в Чернівецькому ліцеї № 15, де зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень. Дитиною опікується тато, мати жодного разу не телефонувала та не відвідувала школу.
Крім того, з довідки Мамаївського ЗЗСО від 30 червня 2022 року малолітній ОСОБА_3 за час навчання у закладі зарекомендував себе надзвичайно здібним учнем. Мати брала активну участь у шкільному житті сина. Батьківські збори відвідувала систематично, цікавилася успіхами у навчанні, поведінкою сина та спілкуванням з однолітками.
В ході бесіди малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявив бажання проживати біля батька, що підтвердив письмово. Під час обстеження дівчата горнулися до матері, були веселі, енергійні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.