Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 521/10615/20
провадження № 61-497св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеська міська рада, управління капітального будівництва Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Петренко Наталією Олегівною, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року в складі судді Мирончук Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року в складі колегії суддів Бездрабко В. О., Приходько Л. А., Склярської І. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської міської ради, управління капітального будівництва Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов`язання надати житлове приміщення у постійне користування.
Позов мотивував тим, що він є ветераном війни, особою з інвалідністю внаслідок війни II групи та кадровим військовослужбовцем, який має право на пільги, передбачені законодавством України, а саме на позачергове отримання житлового приміщення протягом 2 років з дня взяття на квартирний облік.
Указував, що починаючи з 30 серпня 2005 року він перебував на квартирному обліку в Великомихайлівській селищній раді Великомихайлівського району Одеської області як особа, яка має право на позачергове отримання житла, але протягом 15 років держава не забезпечила його та його багатодітну сім`ю у складі 4 осіб (у тому числі, особи з інвалідністю з дитинства) житловим приміщенням. Зазначав, що з 25 жовтня 2018 року він перебуває на позачерговому обліку на отримання житла в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як особа з інвалідністю внаслідок війни під номером 46.
Посилався на те, що він неодноразово звертався до різних органів (зокрема й до відповідачів) з заявами щодо вирішення питання про надання йому житла, проте протягом тривалого часу це питання залишається невирішеним, що є порушенням його права на житло та свідчить про неефективність роботи державних органів та їх ухилення від виконання своїх обов`язків у сфері захисту прав осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким:
зобов`язати виконавчий комітет Одеської міської ради прийняти рішення про надання йому у постійне користування житлового приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм з урахуванням кількості членів його сім`ї;
зобов`язати управління капітального будівництва Одеської міської ради вчинити дії з розподілу та надання йому у постійне користування житлового приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм з урахуванням кількості членів його сім`ї.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач дійсно має право на позачергове отримання житла на підставі статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проте забезпечення позивача житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. Суди встановили, що позивач перебуває на позачерговому обліку під номером 46, а попереду позивача в списку знаходяться інші особи, які також потребують поліпшення житлових умов. Доказів наявності в нього переважного права на отримання житла порівняно з особами, які знаходяться вище в черзі, позивач судам не надав, тому має право на забезпечення житлом лише за умови надходження його черги на отримання житла. Оскільки порушення принципу черговості отримання житла є порушенням норм чинного законодавства та прав осіб, які знаходяться вище в черзі, суди зробили висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову. Суди також указали, що позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі міста Одеси з 25 жовтня 2018 року, проте з цим позовом звернувся до спливу передбаченого законом 2-річного строку на отримання житла.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення та просив їх скасувати як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі позивач з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 203/1784/16, зазначає, що ненадання йому як особі з інвалідністю внаслідок війни житла протягом тривалого часу є грубим порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів. Наголошує на тому, що законом передбачено обов`язок уповноважених органів забезпечити особу з інвалідністю внаслідок війни протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а не після спливу вказаного строку. При цьому вказує, що на квартирному обліку в різних територіальних підрозділах органів, уповноважених на прийняття рішення з виділення житла в користування, перебуває понад 15 років.
Зазначає, що не просить надати йому перевагу серед інших громадян, які перебувають у черзі, а лише просить орган місцевого самоврядування та підпорядковані йому структури виконати їх зобов`язання із забезпечення позивача житлом. Уважає, що неможливість виконання таких обов`язків органом місцевого самоврядування не звільняє відповідачів від взятого на себе зобов`язання перед позивачем.
У лютому 2023 року від Одеської міської ради та її виконавчого комітету до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідачі просять залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Відзив мотивовано тим, що відповідачі не заперечують проти наявності у позивача права на позачергове отримання житла, проте оскільки ОСОБА_1 в списку на позачергове отримання житла як особа з інвалідністю внаслідок війни перебуває під номером 46, то суди зробили правильний висновок про можливість забезпечення позивача житлом лише з дотриманням порядку черговості.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2023 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, оскільки заявник посилається на неврахування судами висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених викладених у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2018 року в справі № 203/1784/16-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також прирівняних до них осіб.
Відповідно до рішення Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області № 94 "Про взяття на квартирний облік" від 30 серпня 2005 року ОСОБА_2 взято на квартирний облік за місцем його проживання в смт В. Михайлівка.
Рішенням селищної ради від 13 червня 2014 року ОСОБА_1 продовжено термін перебування на позачерговому квартирному обліку при Великомихайлівській селищній раді Одеської області безтерміново.
З 25 жовтня 2018 року позивач перебуває на квартирному обліку у Малиновській районній адміністрації Одеської міської ради:
1) в загальній групі під номером 4007;
2) в черзі громадян, які мають право на позачергове отримання житла під номером 272;
3) в списку осіб з інвалідністю внаслідок війни під номером 46.
Позиція Верховного Суду
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.