Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 756/3874/22
провадження № 61-900 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
представника ОСОБА_1 - адвокат Громов Дмитро Олександрович,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 ,
представника ОСОБА_3 - адвокат Шаповалов Андрій Миколайович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича, на рішення Оболонського районного суду м. Києва
у складі судді Жука М. В. від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Савченка С. І., Ігнатченко Н. В., Мережко М. В. від 15 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
У червні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року справу № 756/3874/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та справу № 756/3320/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі № 756/3874/22.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року,позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований
13 грудня 2021 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2148.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 992,40 грн сплаченого судового збору та 3 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 992,40 грн сплаченого судового збору та 3 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Рішення районного суду мотивовано тим, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, між подружжям утрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення і подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо й суперечить інтересам подружжя, шлюб між сторонами існує формально.
При стягненні понесених судових витрат на правничу допомогу кожній стороні у розмірі 3 000 грн, суд врахував складність справи, тривалість затраченого представниками сторін часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, заперечення кожним з них щодо розміру витрат на правничу допомогу іншої сторони.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення районного суду в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу за апеляціною скаргою ОСОБА_3, вказав, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними. Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 000 грн, а не заявлених 10 000 грн, районний суд вірно врахував складність справи, тривалість затраченого адвокатом часу, пропорційність витрат до предмета спору, обсяг наданих послуг та результат розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Шаповалов А. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині вирішення питання щодо судових витрат скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, а саме відмовити ОСОБА_1 про стягнення з нього 3 000 грн витрат на правову допомогу і достягнути 7 000 грн з ОСОБА_1 на його користь витрат на правову допомогу. Також просить розподілити судові витрати, понесені ним в апеляційній інстанції, стягнувши сплачений ним судовий збір і 3 000 грн правової допомоги з ОСОБА_1, а також покласти на ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 756/3874/22 із Оболонського районного суду м. Києва, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Громова Д. О., про розгляд справи в судовому засіданні за його участю відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова А. М., мотивована тим, суди не врахували того факту, що наданий представником ОСОБА_1 - адвокатом Громовим Д. О. ордер не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженому рішенням Ради адвокатів України
від 17 грудня 2012 року № 36, а тому помилково стягнуто з ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Вказує, що суди не врахували відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо вирішення питання компенсації витрат на правничу допомогу та помилково відшкодували ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 тис грн, незважаючи на те, що ним понесено судові витрати на професійну правничу допомогу
у розмірі 10 тис грн, на підтвердження чого долучались документи до матеріалів справи. При цьому, зазначає, що матеріали справи не містять клопотання ОСОБА_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики в частині застосування та тлумачення статті 137 ЦПК України щодо механізму зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з іншого учасника справи, при відсутності клопотання про зменшення, так як відсутні єдині висновки у судовій практиці Верховного Суду в зазначеному питанні. Також посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Доводи осіб, які подала відзив на касаційну скаргу та відповідь на відзив
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Громова Д. О., на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, судами досліджено всі надані докази у сукупності та правильно встановлено обставини у справі, в оскаржуваній частині судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, суд враховуючи задоволення об`єднаних позовів в одне провадження, пропорційно розподілив судові витрати між сторонами, а сторони в судовому засіданні не висловлювали свої заперечення з цього приводу, що підтверджується звукозаписом судового засідання, тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова А. М., які є аналогічними за змістом доводам касаційної скарги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на таке: судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова А. М., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення в частині вирішення судових витрат за правову допомогу ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.