Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 760/31030/21
провадження № 61-454св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2,
відповідачі: комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва", Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_4, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва у складі судді Шереметьєвої Л. А. від 07 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Борисової О.В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., від 29 листопада 2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва", Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання права користування квартирою, визнання наймачами квартири.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 23 червня 1964 року
ОСОБА_5 був виданий ордер № 152146 на вселення у квартиру АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані її діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
3. Позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько - ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько - ОСОБА_8 . Зазначала, що у її батька ОСОБА_9 було двоє дітей: вона та її брат ОСОБА_10 . Фактично у спірній квартирі проживав її батько, а вона зі своєю сім`єю (чоловіком та донькою) безперервно проживає у ній з листопада 2011 року. На цей час у квартирі залишився зареєстрований лише її дядько ОСОБА_3, який не проживає у квартирі та не несе тягар її утримання.
4. Зазначала, що за час проживання у цій квартирі її батько намагався перевести на себе особовий рахунок та зареєструвати її в квартирі, але брати батька, які були зареєстровані в квартирі, не підтримували сімейних зв`язків, контакти з ними відсутні, що ускладнювало користування квартирою, а тому без згоди всіх квартиронаймачів батько не зміг провести необхідні реєстраційні дії. У зв`язку з тим, що місцезнаходження дядька ОСОБА_3 їй невідомо, отримати його згоду на реєстрацію у квартирі неможливо, а тому виникла необхідність у зверненні до суду з цим позовом.
5. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити: визнати за нею та малолітньою ОСОБА_2, 2021 року народження, право користування квартирою АДРЕСА_1, загальною площею 45,15 кв. м; визнати її та малолітню ОСОБА_2 наймачами вказаної квартири, шляхом внесення змін до договору найму житлового приміщення (ордер № 152146).
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 липня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наймач спірного житлового приміщення ОСОБА_5 померла в 2013 році. Звертаючись із позовом, позивачка зазначала, що з 2011 року проживає у спірній квартирі, а після одруження в квартирі проживає її чоловік і донька, яка народилася у квітні 2021 року. Однак позивачка не зазначила, на яких умовах вона вселилася та проживає у спірній квартирі, не надала доказів, що вона вселилася в житлове приміщення як члена сім`ї наймача. Також позивачка була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 з 1990 року по 28 червня 2022 року, а її малолітня донька з моменту народження і до 28 червня 2022 року . Позивачка є власницею 1/3 частини зазначеної квартири. ОСОБА_1 разом із своєю донькою знялася з реєстрації у вказаній квартирі під час знаходження цієї справи у провадженні суду.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 липня 2022 року - без змін.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильним, оскільки позивачкою не було надано належних доказів на підтвердження того, що вона та її малолітня дитина ОСОБА_2, 2021 року народження, вселилися у спірну квартиру як члени сім`ї наймача та за наявності згоди всіх членів сім`ї наймача, при цьому вона зберігала за собою право користування на іншу жилу площу.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 07 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана позивачкою та її представником, у якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
11. Підставами касаційного оскарження судового судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на відсутністьвисновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також посилається на не дослідження судами попередніх інстанцій належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
12. Заявниця стверджує, що вселення ОСОБА_1 до спірної квартири, як члена сім`ї, відбулося фактично за згодою наймача, але оформленню права користування квартирою перешкоджало відсутність письмової згоди інших користувачів квартири (зареєстрованих, але не проживаючих на той час у квартирі).
13. Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що ОСОБА_1 у 2000 році приватизована 1/3 частина квартири, яка має житлову площу лише 46, 5 кв. м. ЇЇ частку неможливо виділити в натурі із-за особливостей планування квартири. Проживання у квартирі, співвласником якої вона являється, всіх зареєстрованих осіб з членами сім`ї є неможливим, оскільки житлова площа є недостатньою для проживання трьох сімей. Отже, зберігання права проживання у квартирі АДРЕСА_2 є формальністю. Вказує, що вона зберігала за собою місце реєстрації за вказаною адресою з формальних міркувань. Стверджує, що у цьому конкретному випадку, місце реєстрації та місце проживання ОСОБА_1 не є тотожними. ЇЇ місце реєстрації було за місцем реєстрації та проживання її матері, а коли їй виповнився 21 рік, вона почала проживати за місцем реєстрації її батька, як члена сім`ї.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/31030/21.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
16. У поданому відзиві на касаційну скаргу Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. За особою, яка проживає з наймачем жилого приміщення як член його сім`ї, не може бути визнано права користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання у приватизованому нею жилому приміщенні. У 2000 році позивачка разом із членами своєї сім`ї приймала участь у приватизації житлової площі, фактично весь час зберігає за собою право на житлову площу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. На підставі ордеру на житлове приміщення № 152146 від 23 червня
1964 року квартира АДРЕСА_1, була надана бабі позивачки - ОСОБА_5 на сім`ю з трьох осіб: вона - ОСОБА_5 та двоє синів: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
18. Згідно з довідкою житлово-експлуатаційної дільниці КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва" № 904 від 16 листопада 2016 року № 6935 у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
19. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_5 .
20. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивачки - ОСОБА_6, а
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки - ОСОБА_8 .
21. Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва № 75746614
від 14 грудня 2021 року, у спірній квартирі станом на 14 грудня 2021 року зареєстрований лише відповідач ОСОБА_3 .
22. Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва № 75746502
від 14 грудня 2021 року, позивачка ОСОБА_1 з 29 жовтня
1990 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 . Також у вказаній квартирі зареєстрована і дочка позивачки ОСОБА_2
з 22 квітня 2021 року.
23. На підставі розпорядження органу приватизації Жовтневої районної в місті Києві державної адміністрації № 443 від 31 січня 2000 року квартира
АДРЕСА_2 була передана у спільну часткову власність ОСОБА_11 - матері позивачки, позиваці та її брату ОСОБА_10 .
24. Позивачка на підтвердження своїх доводів про те, що вони разом з дочкою проживають у спірній квартирі, надала суду наступні докази:
- акт, складений дільничним офіцером поліції відділу поліції № 2 Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 02 листопада 2021 року, згідно з яким у квартирі АДРЕСА_1 станом на 02 листопада 2021 року проживає ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_12 та їх дочкою ОСОБА_2 . Зазначено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі з листопада 2011 року;
- постанову Святошинського районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у справі № 759/11901/19 про звільнення ОСОБА_13 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, в якій місцем проживання останньої зазначено: АДРЕСА_3 ;
- договір купівлі-продажу № ФБшФТ-0725-34420601 від 17 грудня
2019 року, укладений між ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" та ОСОБА_13, в якому місцем проживання останньої зазначено: АДРЕСА_3 ;
- витяг з історії розвитку дитини ОСОБА_2, в якому місцем проживання дитини зазначено: АДРЕСА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.